www.ji-magazine.lviv.ua

Карл Раймунд Поппер (1902–1994) – австрійсько-британський філософ науки та політичний мислитель, який залишив значний слід у дослідженнях демократії, відкритого суспільства та механізмів авторитаризму. Його головна праця «Відкрите суспільство та його вороги» стала маніфестом проти тоталітаризму та попередженням про небезпеку ідеологій, що прагнуть абсолютної істини. Поппер доводив, що найбільша загроза свободі – це догматичне мислення, яке не терпить сумнівів і критики. Він розробив принцип фальсифікації – ідею, що наукове та політичне знання має постійно піддаватися перевірці, а не сліпо прийматися як істина. Філософ вірив, що тільки відкрите суспільство, в якому громадяни мають право на критику, може запобігти диктатурі та катастрофічним помилкам.

20 правил розумного життя за Карлом Поппером

1. Захищай право на критику.

Без критики немає прогресу. Якщо ви не можете поставити під сумнів владу, то живете не у демократії, а в автократії.

2. Не довіряй тим, хто обіцяє абсолютну істину.

Тоталітарні режими завжди починаються з ідеї єдиної правильної дороги. Відкритий розум – це постійний сумнів і готовність переглянути свої переконання.

3. Демократія – це не гарантія свободи, а механізм її збереження.

Вибори самі по собі не захищають суспільство від диктатури. Важливіше – вільна преса, незалежний суд і контроль влади.

4. Зло ховається в утопіях.

Обіцянки побудувати ідеальний світ часто закінчуються терором. Жодне суспільство не може бути досконалим, але може бути достатньо вільним, щоб люди самі його покращували.

5. Авторитаризм починається з нетерпимості.

Якщо суспільство не терпить інших поглядів, то воно неминуче скочується до диктатури. Толерантність до критики – головна ознака здорової держави.

6. Контролюй свої переконання так само, як ти перевіряєш факти.

Будь-яку ідею слід піддавати перевірці, навіть якщо вона здається правильною. Критичне мислення – це спосіб уникати самонавіювання.

7. Не приймай авторитет за істину.

Факт не стає правдою лише тому, що його сказав хтось впливовий. Запитання «Як ти це доведеш?» має бути задане будь-якому лідеру, незалежно від його статусу.

8. Захищай свободу слова, навіть якщо вона тобі не подобається.

Свобода висловлювання – це право чути і незручні думки. Якщо ти дозволяєш цензуру, то наступним заборонять говорити тобі.

9. Краща форма влади – та, яку можна мирно змінити.

Ідеальне правління – не те, яке бездоганне, а те, яке можна усунути без насильства.

10. Будь уважним до мови, яку використовує влада.

Той, хто починає змінювати значення слів («війна – це мир», «несвобода – це безпека»), готує суспільство до тиранії.

11. Держава має служити громадянам, а не навпаки.

Якщо влада починає вимагати від людей лояльності замість надання їм свобод, це означає, що система починає деградувати.

12. Історія нічому не вчить тих, хто не вміє її аналізувати.

Не повторювати помилки минулого можливо тільки через їхнє усвідомлення. Диктатори завжди користуються тими ж методами, що й їхні попередники.

13. Найгірший ворог демократії – байдужість.

Якщо громадяни перестають цікавитися політикою, вона перетворюється на інструмент в руках тих, хто прагне влади заради власних інтересів.

14. Уникай месій, що обіцяють легкі рішення.

Світ складний, і простих відповідей на складні проблеми не існує. Політики, що обіцяють «швидке виправлення всього», зазвичай приховують справжні наміри.

15. Захищай інституції, а не осіб.

Культ особистості руйнує демократію. Коли влада зосереджується в руках однієї людини, вона швидко перестає бути підзвітною.

16. Сумнів – це не слабкість, а сила.

Люди, які ніколи не сумніваються, стають жертвами власних ілюзій. Критичне мислення дозволяє уникати фанатизму.

17. Не дозволяй страху керувати тобою.

Політики використовують страх, щоб виправдати контроль і репресії. Суспільство, що боїться, легко кероване і слабке.

18. Індивід важливіший за державу.

Кожен громадянин – це більше, ніж гвинтик системи. Держава існує для людей, а не навпаки.

19. Перевіряй інформацію з різних джерел.

Той, хто володіє інформацією, володіє твоїм мисленням. Маніпуляція починається там, де немає альтернативних точок зору.

20. Найбільша свобода – це здатність мислити самостійно.

Суспільство стає вільним тільки тоді, коли його громадяни не бояться ставити запитання, шукати відповіді і змінювати свою думку на основі фактів.

https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=9039581542833870&id=100003463415379