|
![]() ![]() Павло ЖебрівськийЗамах на українське майбутнєВже понад два роки специфічна когорта
фахівців просуває наративи про неминучу потребу України у залученні та прийнятті сотень тисяч мігрантів із-за кордону для порятунку української економіки та демографії загалом. Їхньою «ідеологинею» презентують пані академікиню Лібанову. Ми вільна країна, і дискусія ідей є нормою. Але нещодавно до
них долучилася міністерка соціальної політики пані Оксана Жолнович. І тепер це вже
не дискусія, а системне вкидання в українську свідомість ідеї про неминучість масового залучення в Україну мігрантів для нашого «порятунку». До цього процесу почали «долучатися» досить відомі експерти з різних сфер, що має додати ваги промоутерам цих ідей. Коротко, це виглядає так: навіть після завершення
війни не всі українці, які виїхали
за кордон, повернуться. Нас залишиться 20-25 мільйонів, і для відновлення інфраструктури та економіки нам потрібно 300-400 тисяч мігрантів з Азії, Африки, Латинської Америки для заселення України. Про що йдеться? Про території. Про мультикультуралізм.
Про глобальність світу. Про
економіку тощо. Але точно
не про Україну і не про українців. Цим експертам та можновладцям хотілося б поставити питання: а як щодо такої країни, як Канада? Вона в рази більша за територією від України, а населення там лише 40 мільйонів. Чому б їм не запропонувати
заселити Канаду? Або московію,
яка є чи не найбільшою країною у світі й заселена лише на 17%, а 12% її популяції живе на понад двох третинах
території? Або ж процвітаюча
Австралія чи нещодавно відома всім Гренландія? То де тут Україна і її інтереси?
А де тут українці? Наведу
приклад. Після Другої світової війни Німеччина залучила понад п’ять мільйонів
турків для відбудови країни. Згодом запровадила політику мультикультуралізму та спростила міграційне законодавство. Сьогодні навряд чи можна знайти в багатьох німецьких містах більш розмитішого
за складом населення. Це спричинило величезні видатки бюджету для забезпечення
«ситості» всього етнічного розмаїття. А це, своєю чергою,
змінило політичне обличчя Німеччини на безхребетний компроміс. Лідер Європи був
розчавлений системним хабарництвом російського
«Газпрому», втратив армію, енергетичну незалежність та індустріальну економіку. Згадаймо також 1933 рік – Голодомор в Україні. Більшовицький режим знищив сім-дванадцять мільйонів українців і завіз із московитських
халуп свою популяцію, особливо на Донеччину,
Луганщину, Запоріжжя, Дніпропетровщину,
Херсонщину. Що ми отримали? Чи не пожинаємо ми сьогодні плоди тієї міграційної політики? А точніше – запланованої міграційної агресії? Той, хто сьогодні пропонує
для ефемерного «порятунку» економіки залучати мігрантів, є носієм нових ворожих ідей
і політики щодо України. Це намагання,
під час війни та нишком, привнести нові протиріччя до єдності сил опору. Це – вороги українців по духу. А пропагування таких підходів у час, коли ми платимо найдорожчу ціну за незалежність своєї благословенної землі, не заради свого майбутнього – це вже межує
зі злочином. Це – нова лінія фронту проти України. Можливо, це від нерозуміння
реалій, хоча в цьому є великі сумніви. Швидше за все, ці люди виконують системний задум – якщо не війною, то міграцією розмити й знищити українську націю та український спосіб життя. Сумна іронія «бородатої» байки: ніщо так не виказувало радянського розвідника, як купол парашута, що тягнувся
за ним. Шановні,
перестаньте продукувати ці неукраїнські наративи! Урядовці! Окрім цих наративів, ви вже пролобіювали
закон про множинне громадянство,
що насправді не стосується українських інтересів, а лише спрощує доступ іноземців до українських ресурсів та ринків. Ми це бачимо. Сконцентруймося на побудові справедливої та успішної української України, щоб українці
з усього світу хотіли повернутися на землі своїх предків. Тоді стане зрозуміло, за що сьогодні проливає кров пасіонарна частина українців. Все інше – не про Україну. Не дозволимо зайдам знищити наші корені
та вільне майбутнє прийдешніх поколінь! Працюємо, не змиримося, переможемо! 10 02 2025 https://www.facebook.com/pavlo.zhebrivskyi |