|
|
![]() Сергій Чаплигін, філософ, історик релігії, перекладач та громадський діячПовернення ПолітичногоНарешті закінчив роботу над серією «Повернення Політичного». Незабаром вона вийде в електронному та паперовому
форматах. Про що мова. Сьогодні про політику говорять майже безперервно і розуміють її дедалі
гірше. Для одних
вона зводиться до боротьби партій, рейтингів і виборчих технологій. Для інших до управління державою, розподілу посад чи гри еліт. Багато хто взагалі сприймає
політику як щось брудне, цинічне або небезпечне, від чого порядній
людині краще триматися подалі. Є й ті, хто щиро
вважає, що політику вже майже
замінили економіка, право, експертиза... Але що, якщо всі
ці уявлення - лише симптоми глибокої
втрати сенсу? Що, якщо політика не просто одна зі сфер суспільного життя, не професія і не техніка влади, а фундаментальний вимір людського існування? Що, якщо саме через політику люди перестають бути лише приватними особами і стають громадянами? Що, якщо лише в політичному
просторі спільнота може стати історичним суб’єктом, а не залишатися сумою індивідів, споживачів чи носіїв прав? Саме ці питання я підняв
в серії «Повернення Політичного». Як спробу повернути політику до її первинного, класичного значення: як простору колективної
свободи і спільної відповідальності, де суспільство саме визначає, яким хоче бути. Де класична політична філософія зустрічається з діагнозом сучасної кризи - деполітизації, кризи представництва, зникнення публічного простору і можливості відродження справжньої громадянської участі. Серія побудована навколо кількох ключових питань: 1. Чому політика не є випадковістю Чому вона виростає з самої структури людського буття (суперечливих прагнень людини і невизначеності історії) та чому її неможливо
замінити ані економікою, ані правом, ані технічним управлінням. 2. Що таке політика
насправді Політика як мистецтво прийняття рішень щодо спільного
блага і водночас як публічний
простір громадянської взаємності. Не сума приватних інтересів і не процедура, а місце,
де спільнота зустрічається
сама з собою. 3. Політика і держава: велике непорозуміння модерності Чому політика історично і онтологічно передує державі. Чому їх
ототожнення стало однією з найсерйозніших помилок сучасної політичної думки і як ця помилка досі
визначає наше мислення. 4. Народження політики в античному грецькому полісі Як саме в Греції політика
вперше з’явилася як демократія участі - як практика
та простір, де громадяни спільно вирішують свою долю, а
свобода здійснюється не втечею
від спільного, а через
участь у ньому. 5. Як модерність почала втрачати політику Перетворення політики на управління, зведення свободи до приватної незалежності, поступове зникнення публічного простору і перетворення
громадянина на виборця та споживача. 6. Чотири вороги політики Економізація, юридизація, моралізація та технократія — чотири сучасні способи, у які політика втрачає
свою автономію і перестає
бути політикою. 7. Повернення Політичного Чи можлива сьогодні нова форма народовладдя - більш учасницька, більш локальна, більш громадянська? Чи здатне суспільство
знову стати політичним суб’єктом, а не лише об’єктом управління? Це спроба відповісти на одне з найгостріших питань нашого часу: чи зможе наше суспільство повернути собі політичний вимір у класичному розумінні — як спільну справу, а не як видовище,
послугу чи професію? Чи була політика в Україні спільною справою за останні 35 років? Наша новітня історія нагадує постійне чергування тривалого відчуження з потужними спалахами справжньої Res Publica в моменти
екзистенційних загроз - у 1990-му, 2004-му, 2013–2014-му і з неймовірною
силою у 2022-му, коли проявлялося наше власне розуміння Політичного (на площах, у волонтерських штабах, добровольчих
підрозділах де люди брали на себе відповідальність
за спільну долю). @читачі
- головна українська
проблема в тому, що політика
як спільна справа існувала
в нас переважно в режимі «надзвичайного стану». Щойно гостра фаза кризи минала, суспільство втомлювалося і в черговий раз делеговувало владу черговим пройдисвітам. Ми блискуче опанували політику мобілізації та спротиву. Тепер наше головне завдання навчитися перетворювати енергію великих спалахів солідарності на щоденну республіканську співучасть... 16 11 2026 |