на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Андрій Кулик

Держави втратили здатність компенсувати деградацію моральності

Французький соціолог Еміль Дюркгайм писав: «Моральність – це обов’язковий мінімум і сувора необхідність, це хліб насущний, без якого суспільства не можуть жити».

Шпенґлер із жахом помічав, що цього «хліба насущного» катастрофічно бракує. Людство вже голодує, і наслідки сумні.

Держави втратили здатність компенсувати деградацію моральності навіть ухваленням нових законів. Не допомагає це й нині, хоч скільки не плати.

«І багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і ненавидітимуть один одного» (Мт. 24:10).

Хоча Шпенґлер був атеїстом, він розумів, що жодне суспільство не може існувати без моральності й етики.

Послаблення віри та «смерть» релігійної свідомості неминуче призведуть до деградації моральності й розкладу суспільства.

«Необхідно знову констатувати, що це суспільство, в якому нині відбувається перехід від культури до цивілізації, дуже хворе – хворе у своїх інстинктах і тому також у своєму дусі.

Воно не захищає себе. Воно смакує власне знущання над собою і своє розкладання».

Шпенґлер пропонує керувати цим переходом. Але як саме керувати і хто має це робити.. це вже окреме питання.

«Мораль ніколи не буває реальністю, інакше весь світ став би святим… моралі стільки ж, скільки й культур, не більше і не менше».

Він звертає увагу, що мораль у західному суспільстві має яскраво виражений характер імперативу, ніби нагадує кожній людині: «Ти повинен».

Це входить до «складу необхідних умов фаустівського буття».

Така мораль Фауста покликана щонайменше підтримувати стабільність суспільства, а щонайбільше – сприяти його розвитку й удосконаленню.

«Енергія культурної людини спрямована всередину, енергія цивілізованої – назовні», пише Освальд Шпенґлер.

16 11 2026