|
|
![]() Андрій КуликДержави втратили здатність компенсувати деградацію моральностіФранцузький соціолог Еміль Дюркгайм писав: «Моральність – це обов’язковий мінімум і сувора необхідність, це хліб насущний, без якого суспільства не можуть жити». Шпенґлер із жахом помічав,
що цього «хліба насущного» катастрофічно бракує. Людство вже голодує, і наслідки сумні. Держави втратили здатність компенсувати деградацію моральності навіть ухваленням нових законів. Не допомагає це й нині, хоч
скільки не плати. «І багато хто спокуситься,
і видаватимуть один одного, і ненавидітимуть
один одного» (Мт. 24:10). Хоча Шпенґлер був атеїстом,
він розумів, що жодне суспільство
не може існувати без моральності й етики. Послаблення віри та «смерть» релігійної свідомості неминуче призведуть до
деградації моральності й розкладу суспільства. «Необхідно знову констатувати, що це суспільство, в якому нині відбувається
перехід від культури до цивілізації, дуже хворе – хворе
у своїх інстинктах і тому також у своєму дусі. Воно не захищає себе. Воно смакує власне знущання
над собою і своє розкладання». Шпенґлер пропонує керувати цим переходом. Але як саме керувати і хто має це робити.. це
вже окреме питання. «Мораль ніколи не буває реальністю, інакше весь світ став би святим… моралі стільки ж, скільки й культур, не більше і не менше». Він звертає увагу, що мораль у західному суспільстві має яскраво виражений характер імперативу, ніби нагадує кожній людині: «Ти повинен». Це входить до
«складу необхідних умов фаустівського
буття». Така мораль
Фауста покликана щонайменше підтримувати
стабільність суспільства, а
щонайбільше – сприяти його розвитку й удосконаленню. «Енергія культурної людини спрямована всередину, енергія цивілізованої – назовні», пише Освальд Шпенґлер. 16 11 2026 |