на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Товариство Рафаеля Лемкіна

Рафаель Лемкін і поняття геноциду


У 1953 році Рафаель Лемкін пояснював: для знищення нації не обов’язково фізично винищувати всіх її представників.

Достатньо зруйнувати ті суспільні верстви та інституції, які зберігають і розвивають її культуру, віру, традиції та національну ідентичність.

Він виокремлював чотири складові совєтського геноциду української нації:

1. Знищення української інтелігенції — «мозку нації».

2. Ліквідація Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков — удар по духовенству й церквах, які Лемкін називав «душею України».

3. Винищення українського селянства голодом — знищення носіїв української мови, традицій і культури.

4. Примусове розпорошення українців та заселення України іншим населенням — руйнування етнічної єдності української нації.

Лемкін наголошував, що ці дії були не окремими злочинами, а складовими цілеспрямованої політики знищення української нації.

За його логікою, навіть якщо значна частина населення фізично виживе, нація може втратити основи свого існування. Адже знищення інтелігенції, духовенства, селянства та інституцій, які передають мову, культуру й спільні цінності наступним поколінням, загрожує самому збереженню національної ідентичності.

Понад сім десятиліть потому ці ідеї Лемкіна залишаються актуальними. Вони нагадують: захист культури — це не лише збереження спадщини минулого, а й захист майбутнього нації.

Першоджерело: Рафаель Лемкін, "Soviet Genocide in the Ukraine", 1953 рік.

11 11 2026