www.ji-magazine.lviv.ua

Едуард Рубін

Ми почали цей цикл з економіки (нафта, позбавлена воєнної премії), продовжили дипломатією (пробудження НАТО). Але картина першого року Дональда Трампа була б неповною без третього елемента — силового.

Світ звик, що США довго креслять червоні лінії. У 2025 році Трамп змінив тактику. У Вашингтоні згадали стару істину: дипломатія працює краще, коли вона підкріплена реальними діями на морі та у фінансовій сфері.

Ця стаття — про те, як ускладнилася логістика обходу санкцій. Про події, які почалися з перехоплень у тропіках, а відгукнулися луною в економіках, залежних від сірих схем.

Венесуела: Кінець «Тихої Гавані»

Венесуела роками використовувалася як важливий вузол для обходу міжнародних обмежень. Через цей регіон проходили маршрути, що пов'язують підсанкційні юрисдикції, а місцеві порти використовувалися для перевалки нафти (ship-to-ship transfers), щоб приховати її походження.

У 2025 році США перейшли до активних дій. Це виглядало як повернення до логіки Монро — не як офіційна доктрина, а як політичний стиль тиску в Західній півкулі.

Кульмінацією стала операція із захоплення Ніколаса Мадуро, що проходила під кодовою назвою Operation Absolute Resolve.

Події розвивалися стрімко: Мадуро був затриманий у Каракасі в ході силової операції США. Економічний і санкційний тиск служив потужним тлом, але публічно не підтверджено, що саме він став тригером падіння режиму.

Важливіше інше: події навколо Каракаса серйозно ускладнили логістичні та фінансові схеми, які роками пов'язували цей регіон з Тегераном і москвою. Ланцюжок поставок, що здавався непорушним, дав тріщину.

ПОЛЮВАННЯ НА «ТІНЬ»

Паралельно з подіями на суші розгорнулася кампанія на морі. Операція Southern Spear була спрямована на припинення незаконних перевезень нафти.

США розгорнули кампанію оглядів і вилучень суден, пов'язаних з обходом санкцій. Це не була тотальна блокада (юридично це акт війни), але точкова і болюча робота.

Саме в рамках цієї активності сталася серія інцидентів із танкерами, про які ми згадували в першій частині (Marinera, Veronica, Olina).

США посилили фінансово-розвідувальну роботу. Хоча конкретні масиви даних і джерела публічно не розкривалися, результати видно на табло: посилення контролю підвищило ризики для активів осіб, пов'язаних із режимами-порушниками. Масштаби і конкретні юрисдикції заморозок підтверджені лише частково, але сам тренд на посилення очевидний.

Іран: Валютний шторм

Для Тегерана події 2025 року стали серйозним випробуванням. Втрата спокійних маршрутів через Атлантику і посилення контролю за танкерним флотом вдарили по доходах.

До початку 2026 року іранська валюта (ріал) оновлювала історичні мінімуми на неофіційному ринку на тлі гострого дефіциту валюти.

Аналітики зазначають, що ця криза могла обмежити ресурси Ірану для підтримки проксі-структур у регіоні. Точні цифри скорочення фінансування (Хезболли або хуситів) публічно не підтверджені, але логіка підказує: коли валюти не вистачає на їжу, її складно витрачати на ракети.

Фінансові та логістичні обмеження могли ускладнити і військово-технічне співробітництво з москвою. Публічних даних недостатньо, щоб стверджувати про повний розрив, але схеми «золото в обмін на дрони» явно стали складнішими і дорожчими.

Росія: Інфраструктурне перенавантаження

Поки на зовнішньому контурі стискалося кільце санкційного контролю, всередині росії наростали проблеми іншого штибу.

Взимку 2025–2026 року фіксувалася серія інфраструктурних інцидентів і перебоїв з теплопостачанням у низці регіонів. Окремі епізоди (аварії на теплотрасах) потрапляли навіть у міжнародні зведення новин.

Причини цього лежать на поверхні, і експерти говорять про них відкрито:

 Зношення: Санкції та кадровий дефіцит могли посилювати деградацію комунальної інфраструктури.

 Дефіцит: Нестача оригінальних запчастин для західного обладнання і погіршення якості доступних аналогів обговорюються фахівцями галузі.

 Пріоритети: Ресурси економіки перенаправлені на військові потреби, оголюючи тил.

Це не миттєвий колапс, але виразний сигнал про те, що запас міцності радянської інфраструктури вичерпано, а замінити її в умовах ізоляції нічим.

КИТАЙ: СТРАТЕГІЯ ОБЕРЕЖНОСТІ

Пекін, спостерігаючи за рішучими діями США у Венесуелі та на морі, зробив прагматичні висновки.

У 2025 році Китай уникав кроків, які могли б призвести до прямої військової ескалації зі США. Активність флоту в найбільш чутливих точках стала більш стриманою.

У фінансовій сфері китайські банки ставали дедалі обережнішими в операціях з рф. Публічних даних про формальні накази згори немає, але страх перед вторинними санкціями працює надійніше за будь-які циркуляри. Китайський бізнес голосує юанем — і цей голос не на користь ризикованих зв'язків з москвою.

Епілог: Ера Нового Прагматизму

Минув рік. Світ не став безпечним місцем, але правила гри змінилися.

До початку 2026 року посилився тиск на всі схеми обходу санкцій. Частину тіньового флоту виведено з гри арештами. Події навколо Каракаса перерізали важливі фінансові артерії. Всередині рф посилюються інфраструктурні ризики.

Трамп не створив дива. Він просто повернув у політику елемент силової непередбачуваності.

Виявилося, що коли наддержава починає діяти, а не тільки висловлювати стурбованість, простір для маневру у диктатур стрімко звужується.

Рік Великого Перелому завершено. Почалася довга гра на виснаження, де у Заходу на руках козирі ресурсів і технологій, а у його супротивників — тільки інерція і надія на диво.

20 01 2026