Міжнародна конференція
“Україна, Польща та розширення ЕС на схід”

Львів - Перемишль 22-25 травня 2001 р.

Пропозиції робочих груп були представлені на пленарному засіданні 24 травня 2001 р. за наступною моделлю:

1. Загальний аналіз ситуації, формулювання основних проблем

2. Пропозиції співпраці на реґіональному рівні

3. Пропозиції для керівних структур ЕС

Робоча група “Організація прикордонного режиму на майбутньому східному кордоні ЕС”

1. Шенґен ускладнюватиме транскордонну співпрацю. Зовнішня політика все ще підпорядковується внутрішній політиці та юстиції.

Консульські відділи вже сьогодні перевантажені. Кошти за візу не залишаються у консульствах. Не враховуються безпосередні умови переходу кордону людьми, які мешкають на прикордонні

Бракує реґіональних ініціатив : гнучке трактування Шенґену – це також реґіональна справа. Консульства в прикордонних містах повинні бути розбудовані та реструктуризовані.

2. *Запровадження довготривалих віз для мешканців прикордонних реґіонів.

* Спрощення процедури отримання візи.

* Екстенсивне застосування врегулювань “Bona Fide”.

* Польський та український уряд повинні подбати про модернізацію існуючого порядку перетину кордону.

* Спільне проведення Україною та Польщею процедури прикордонного та митного контролю.

* Політична ініціатива прикордонних реґіонів.

* Широка інформаційна кампанія по демітологізації Шенґенської системи.

* Польща та Україна повинні розпочати підготовку до запровадження нових умов перетину кордону.

3. *Спільні Консульства країн-членів ЕС.

*Можливість отримання української візи на кордоні для громадян країн-членів ЕС.

*Можливість продовження візи безпосередньо на кордоні*

Робоча група “Транскордонна співпраця: економічні і політичні концепції, економіка і торгівля, транспорт. Еврореґіони: трудова міґрація”

1. Все, що відбувається у прикордонному реґіоні Перемишля і Львова має міжнародний вимір

*Важливим аспектом проблеми є екологічна ситуація в даному прикордонному реґіоні, хоча на даний момент її просто іґнорують.

* Прикордонний реґіон є інструментом історії. Історична пам'ять та комплекс культурних явищ, які асоціюються з поняттями “Галичина”, “Дунайська монархія” тощо, досьогодні впливають на суспільний дискурс.

* Необхідно створити можливість ідентифікації політичних акторів та розвитку відповідної стратегії.

2. *“Цивілізованіше” обладнати приміщення у Пунктах переходу кордону. Митна процедура повинна бути однаково “цивілізованою” для громадян усіх країн, а також осіб без громадянства.

*Поширювати інформацію про реальну ситуацію на прикордонні.

*Цілеспрямовано ширити в Україні інформацію про ЕС, Шенгенську зону і громадські організації прикордоння.

3.*Реґіонам треба делегувати більше повноважень у політичний та економічній сферах.

*Концепцію Еврореґіонів потрібно адаптувати до умов прикордонних реґіонів на кшталт Галичини (частина реґіону перебуває у складі ЕС, частина – поза межами ЕС).

*Підтримка малого та середнього бізнесу, який має транскордонний аспект.

*Підтримка вже існуючих мереж.

Робоча група “Транскордонна співпраця: культура, ЗМІ, університети”

1. Запровадження візового режиму на польсько-українському кордоні після вступу Польщі до ЕС:

*створить труднощі на шляху подолання історичних і нещодавно сформованих стереотипів;

*негативно вплине на розвиток співпраці у галузі науки, культури, ЗМІ.

Водночас, приєднання Польщі до ЕС сприятиме її економічному розвиткові, а отже і розширенню культурних та наукових програм, що матиме чималу користь і для української науки й культури.

Упродовж останніх 10 років відбувається активний суспільний діалог між Польщею та Україною, тисячі українських студентів навчаються у польських вузах, започатковано польсько-український европейський університет у Любліні, триває інформаційний обмін та навчання журналістів.

Але розширенню подальшої співпраці між Україною та Польщею перешкоджає відмінність політичних моделей, за якими розвиваються країни-сусідки. Польща іде шляхом побудови демократичної держави европейського зразка та громадянського суспільства, в Україні переважає авторитарно-олігархічна модель розвитку.

Співпраця інтелектуальних середовищ є шансом позитивних змін для України. Ми бачимо нагальну потребу у реалізації двосторонніх та міжнародних проектів, спрямованих на партнерство громадських організацій сусідніх країн, насамперед на реґіональному рівні.

2. *Створити інформаційний сервер новин та актуальної інформації про Україну і Польщу польською, українською, іншими европейськими мовами.

*Створити систему реґіонального обміну книгами та іншою друкованою продукцією для бібліотек.

*Створити недержавний незалежний центр історичних досліджень у Львові, аналогічний Перемиському Інститутові Південно-Східної Европи; громадити, видавати та популяризувати тут матеріали про міжнаціональні стосунки та національні меншини реґіону.

*Створити умови для розширення можливостей вивчення польської мови в Україні та української в Польщі; здійснити систему заходів для підвищення соціального статусу цих мов у обох суспільствах.

*Ширше залучати польських учених до реформи вищої школи в Україні, зокрема трансформації системи післядипломної освіти.

*Польсько-українському та українсько-польському форумам рекомендувати ввести до складу їхніх рад представників найактивніших НГО обох країн.

*Вдосконалювати чинний проект ПУЕУ в Любліні, сприяти подібним ініціативам у інших прикордонних місцевостях.

3. *Поширити чинність европейських програм допомоги країнам-кандидаткам на усю Україну, або принаймні прикордонні реґіони.

*Впровадити багаторазові безкоштовні візи для діячів культури, освіти, ЗМІ, насамперед тих, які займаються транскордонною проблематикою.

*Вдосконалити й реформувати систему еврореґіонів на українсько-польському прикордонні.

*Фінансово сприяти насамперед локальним ініціативам співпраці.