Витоки корупцiї в Українi

З кожним роком корупцiя в Українi все глибше проникає у суспiльне життя України. Приймаються програми боротьби з корупцiєю, антикорупцiйнi закони, а корупцiйнi явища посилюються i захоплюють все новi галузi життя українцiв. Закони i програми можуть бути ефективними тодi, коли усуненi коренi явища. Iнакше суспiльство буде боротись з вiтряками.

Виборча i партiйна система - як одне з головних джерел корупцiї

Насмiлюсь стверджувати, що корупцiйне середовище створює у першу чергу парламент. Перехiд до пропорцiйної системи за закритими списками призвiв до того, що у парламент потрапили абсолютно невипадковi люди - водiї i коханки партiйних бонз, люди з кримiнальним минулим (для "розборок" у сесiйному залi - ми є свiдками огидних бiйок "слуг" народу), скоробагатьки (для захисту награбованого у народу вiд народу), вiдвертi садисти тощо.

Причому, варто звернути увагу, що у впровадженнi пропорцiйної системи важливу роль зiграли "демократи". Тепер плачуть, що до них застосовують полiтичнi репресiї. А згадайте, якi епiтети вибирала Юлiя Тимошенко, коли складала список БЮТ. Це i команда професiоналiв, i блискучi фахiвцi, i яких тiльки ангелочкiв не було у Юлiному списку. А згодом саме бютiвськi "тушки" вчинили державний переворот i сьогоднi торують дорогу до диктатури.

А суть дуже проста - для отримання мiсця у прохiднiй частинi списку треба заплатити немалу суму. Ясна рiч, вкладенi грошi треба "вiдбити" i примножити. Ось i процвiтає казнокрадство. Кожен день цинiчно порушується Конституцiя у сесiйному залi Верховної ради при голосуваннi, Голова Верховної ради пiдписує документи, прийнятi з порушенням Конституцiї (при цьому з комсомольським цинiзмом стверджує, що так склалося iсторично), а гаранти Конституцiї (???) пiдписують закони, прийнятi з порушенням тiєї ж Конституцiї. Мовчить Служба безпеки України, Генеральна прокуратура. Бо так треба. Кому?

I хай тепер опозицiонери не плачуться. Що хотiли, то i мають. Не треба було приймати виборче законодавство "пiд себе".

Виборцi повиннi вибирати не мiфiчнi списки, а конкретних людей, оцiнювати їх дiловi i моральнi якостi, виборчу програму, життєвий досвiд та попередню дiяльнiсть. Тодi не буде у радах рiзних рiвнiв лозинських, ландiкiв i iнших покидькiв.

Для створення конкурентного полiтичного середовища кандидатами у депутати повиннi ставати i висуванцi партiй, i самовисуванцi. Бо партiйне середовище має властивiсть загнивати.

Розведення у часi виборiв до Верховної i мiсцевих рад є дуже шкiдливим. Бо коли вибори до парламенту вiдбуваються окремо вiд мiсцевих виборiв, то перестає працювати партiйна система. Основним факторам стає наявнiсть $5-10 млн. у кандидата у депутати. Про якi суспiльнi iнтереси у цьому випадку може iти мова? Пiсля перемоги треба вiдбити "бабло".

У США вибори вiдбуваються кожнi два роки в один день сьомого листопада на всi рiвнi. I у цьому випадку вирiшальними стають не суми, вкладенi у агiтацiю виборцiв, а органiзацiя команди, залучення волонтерiв, змагання програмних засад, вмiння переконати виборцiв у своїй правотi.

Також частi вибори не дають "слугам народу" надто засиджуватись, бо через два роки потрiбно пояснити виборцям, чим ти займався у владi. Фактично вiдбувається конкурс на замiщення посад у владi. Аргумент, що вибори дорого коштують, не витримує нiякої критики, бо казнокрадство чиновникiв обходиться значно дорожче. Хто заперечить, що практичнi американцi добре вмiють рахувати грошi? Американська виборча система ось уже понад 200 рокiв вiрою i правдою служить суспiльству. Унiкальний випадок в iсторiї - Едвард Кеннедi 46 (!) рокiв беззмiнно обирався конгресменом i помер у цьому статусi. Оце приклад служiння нацiї.

Фiнансування виборчої та партiйної систем

Також вартим уваги є фiнансування виборiв i партiй у США. Для функцiонування партiйного апарату потрiбнi кошти: оренда примiщень, зарплата персоналу i т.д. Для цього збираються членськi внески, проводяться зустрiчi з лiдерами партiй i вiдомими партiйцями, залучаються пожертви громадян i корпорацiй. Але iснує законодавче обмеження на максимальний розмiр внескiв i пожертв. При проведеннi партiйних конференцiй i з'їздiв їх учасники зобов'язанi оплатити свою участь у заходi. Середнiй внесок члена Республiканської партiї складає $50 на рiк. Сума для американця незначна. Але з таких пожертв Барак Обама провiв найкоштовнiшу в iсторiї США президентську кампанiю. При цьому вiн є залежний вiд загалу виборцiв, а не вiд грошових мiшкiв. Всi цi кошти пiдлягають ретельному облiку. Держава поповнює рахунок партiї на суму, яка зiбрана.

Оскiльки у касi партiї є бюджетнi кошти, то державнi контролюючi органи перевiряють законнiсть використання партiйних коштiв. Також у Конгресi є вiдповiдна комiсiя, яка здiйснює парламентський контроль за використанням виборчих коштiв кандидатами у Президенти, представники i сенатори. Ненадання звiту чи нецiльове використання коштiв загрожує кримiнальною вiдповiдальнiстю. Таким чином купити партiю у США практично неможливо. У даний час у США вiдбувається суд над колишнiм кандидатом у Президенти за нецiльове використання коштiв, зiбраних у виборчий фонд. Йому загрожує тюремне ув'язнення. У 1996 роцi тодiшнiй Президент Бiлл Клiнтон мав неприємну розмову з головою комiтету палати представникiв, своїм однопартiйцем, оскiльки невчасно здав звiт про використання коштiв виборчого фонду. Голова комiтету заявив, що вiн у першу чергу громадянин США, а тiльки потiм член Демократичної партiї.

Аналогiчна система iснує у всiх розвинутих країнах. Литва (http://www.unian.net/ukr/news/news-472797.html.) i Грузiя (http://lb.ua/news/2011/12/29/130167_v_gruzii_uzhestochili_pravila.html.) прийняли аналогiчнi закони.

Фантастика для України? Але без наведення порядку у фiнансуваннi партiй ми нiколи не матимемо цивiлiзованої полiтичної системи.

 

30.04.2012