Доповідач:Тарас Плахтій

Тези вступної доповіді (профільна група №5)

на Регіональному круглому столі

у м. Львові, 21 вересня 2012 року

 

У третьому тисячолітті Україна все більше набуває ознак  інформаційного суспільства з його наростаючими потоками інформації та комунікаційними технологіями. Це ставить цілком нові  виклики перед українськими елітами та їх організаціями, на які вони сьогодні, нажаль, неспроможні адекватно реагувати.

В умовах інформаційного суспільства знання стало найбільш вагомим  інструментом влади, залишивши позаду гроші та грубу силу, що вивело протистояння на всіх рівнях людського суспільства на новий рівень - інформаційний. Очевидно, що в інформаційному протистоянні перемагає той, хто здатний забезпечити швидший та якісніший прийом інформаційних потоків, їх аналіз, розробку дієвої стратегії, прийняття адекватних  рішень  та організацію їх виконання.

Це ставить перед українськими елітами і, в першу чергу, перед нами – учасниками Західного Регіонального Круглого Столу, задачу вибору ефективної організаційні форми нашої взаємодії, яка дозволить швидко і якісно долати сучасні  зовнішні та внутрішні виклики.

Наростаючий потік інформації  на перший план виносить питання суб’єктності  - хто являється Суб’єктом в організації, що аналізує вхідну інформацію, виробляє та приймає рішення, координує діяльність членів організації по їх виконанню? Очевидно, що нині одна людина – лідер організації, не може бути таким Суб’єктом. В силу своїх фізичних обмежень  - він нездатний якісно опрацювати сучасні інформаційні потоки по всьому  спектру необхідних для якісного управління знань. Мала група, яка є колективним лідером -  Суб’єктом, в першу чергу,  у найбільш успішних сучасних бізнесових структурах – корпораціях, також не може стати ефективним Суб’єктом в умовах суспільно-політичних організацій. Адже,  в результаті дії «залізного закону олігархізації» Міхельса та внаслідок можливості маніпулювати альтернативами, вона швидко почине відстоювати свої вузькогрупові інтереси за рахунок інтересів  загальноорганізаційних та загальносуспільних, що приводе до втрати нею довіри членів організації та громадян. Іншими словами організація з такою суб’єктністю в наших реаліях швидко перетворюється у черговий клон КПРС.

За своїм задумом,  який завжди активно пропагується, суспільно-політичні організації  мали б володіти колективною суб’єктністю у складі всіх своїх членів. Тобто, в ідеалі, Суб’єктом таких організацій мали б бути Збори всіх учасників у складі великої групи, які були б спроможні утримувати свою діяльність у раціональній площині, активувати учасників, стимулювати їх творчий потенціал, мотивувати до участі в організації, розподіляти серед них весь об’єм роботи по виконанню рішень, координувати її виконання, тощо.  Задачу набуття перелічених  якостей Західним Регіональним круглим столом як організаційним Суб’єктом ми й спробуємо вирішити сьогодні під час нашої роботи.

Які ж основні ознаки  колективного організаційного Суб’єкта в інформаційному суспільстві?

1. Сучасна організація – Суб’єкт повинна бути здатною працювати з майбутнім. Взагалі, спроможність до прогнозування майбутнього на основі комплексного аналізу ситуації, формування його альтернативних образів, вибору найкращого варіанту розвитку подій для реалізації своїх інтересів, є  ознакою наявності інтелекту або основною ознакою суб’єктності. Усвідомивши власні інтереси та на їх основі сформувавши Мрію, або, іншими словами,  виробивши Візію свого майбутнього, Суб’єкт повинен усвідомити власну Місію  в процесі її втілення.  Далі він має вибрати стратегії досягнення Візії, поставити довгострокові, середньострокові та короткострокові цілі,  реалізація яких за визначений час приведе до її втілення. Конкретизація цілей дозволяє виробити стратегічний план їх досягнення як послідовність певних, чітко визначених кроків та дій,  розгорнутих у часі, які у сукупності приведуть до реалізації Візії. Методологія такої діяльності детально розроблена для бізнесових корпорацій і може ефективно застосовуватися суспільно-політичними організаціями з колективною Суб’єктністю.

В рамках роботи організаційної групи Ми спробуємо використати описану методологію для розгортання довготривалої діяльності Західного Регіонального круглого столу.

2. Ще одною ознакою набуття суб’єктності є спроможність розгортати у часі циклічну  послідовність наступних типів діяльності – спостереження, орієнтації, прийняття рішення та дії. Спроможність змінювати свою будову з метою найбільш ефективного здійснення окремих видів діяльності відповідними для них структурами буде ключовою ознакою суб’єктної організації, яка хоче бути успішною в інформаційному суспільстві. Крім того, робота людей у раціональній площині можлива лише у малих групах, тому кожну велику групу доведеться ділити на малі. При цьому найважливішим є спосіб координації роботи малих груп для отримання узгоджених комплексних рішень.

Для реалізації цього в рамках великої групи учасників Західного Регіонального круглого столу за рішенням оргкомітету буде застосовано алгоритм роботи динамічної мережі, який є сукупністю двох відомих методик – класичного мозкового штурму, що забезпечує  творчу активність та інноваційну спроможність учасників та методу перехресних груп, що забезпечує координацію учасників та їх прискорене  взаємонавчання. Виконувати рішення у динамічній мережі планується силами  ієрархічно структурованих тимчасових виконавчих та проектних груп з відповідальними координаторами на чолі.

3. Ще однією ознакою суб’єктності як фактору, що робить організацію «живою», є протікання у ній сукупності певних комунікативних, соціально-психологічних, фізичних та інших процесів. Тут «жива» організація – це організація, яка спроможна ефективно реагувати на виклики, що виникають в реальному часі у відповідності до поставлених цілей та обраних стратегій реалізації власного бачення майбутнього – своєї Мрії.

У цьому контексті взаємодія учасників Західного регіонального круглого столу буде організована як  сукупність розгорнутих у часі різнотипних процесів, а головною задачею організаційної групи стане їх запуск  та підтримка протягом тривалого часу. Найважливішим результатом  нашої колективної діяльності сьогодні буде не лише рівень прийнятих рішень, а й якісна взаємодія, яка дозволить виробити у всіх учасників мотивації, що забезпечать їх  участь у наступному круглому столі, змусивши перед тим успішно виконати доручений обсяг роботи.

Таким чином, друга частина роботи Західного Регіонального круглого столу  відбуватиметься у п’ять етапів.

На першому етапі у складі  п’ятьох профільних груп ми вироблятимемо альтернативи або складові  групових рішень. Результатом роботи кожної групи стане оформлений та розмножений протокол зі списком  альтернатив або складових, в залежності від специфіки поставлених задач.  Тривалість роботи на цьому етапі - 45 хв.

На другому етапі відбудеться обговорення вироблених альтернатив або складових у перехресних групах, у роботі кожної з яких братиме участь по одному учаснику профільних груп. Вони по черзі доповідатимуть про результати роботи своїх груп,  подаватимуть до них пропозиції, зауваження, доповнення, заперечення, нові складові або альтернативи. На цьому етапі кожен з учасників зможе вплинути на процес вироблення рішень на стадії їх обговорення. Результатом діяльності перехресних груп стануть внесені у протоколи груп доповнення та пропозиції. Тривалість етапу – 1 година.

Після обіду, на  третьому етапі у складі початкових профільних груп відбудеться узагальнення отриманої в перехресних групах інформації, її обговорення та вироблення кінцевих проектів рішень, призначення доповідача та підготовка його доповіді.                                 Тривалість етапу 40 - хвилин.

Четвертим етапом стане пленарне засідання, на якому будуть виголошені доповіді від профільних груп без обговорення. Хочу підкреслити, що обговорення передбачене лише в перехресних групах, а на пленарному засіданні можна буде лише уточнити причини відхилення поданих в перехресних групах пропозицій. Тривалість четвертого етапу – 45 хвилин.

П’ятим етапом нашої роботи буде виконання прийнятих рішень у складі множини створених виконавчих та проектних груп за проміжок часу до початку роботи наступного Західного Регіонального круглого столу, дату проведення якого ми узгодимо та затвердимо в одному зі своїх рішень ще сьогодні.