Євген Сверстюк

Зупинити агресію позавчорашніх

Зараза російського комунофашизму іде в Україну через харківську браму. Справджується колишнє побоювання Черчілля, що в майбутньому фашисти діятимуть під іменем антифашистів. Нагадаємо, що головне у фашизмі — то брутальні методи, обман і брехня. Фашизм знищує уявного ворога, особливо носія культури. Фашизм, помножений на комунізм — то особливо агресивна сила. Український центр Міжнародного ПЕН-клубу уже звертався з заявою 9 вересня цього року про наміри харківської адміністрації зірвати меморіальну дошку відомому вченому-славістові, професорові і почесному доктору багатьох західних університетів, людині дуже шанованій науковою і культурною громадськістю України. Сьогодні цей намір вже реалізовано за розпорядженням харківських градоначальників, які перекреслили попередні наміри міської влади.

Звичайно, йдеться не про «нові факти колабораціонізму» професора Шевельова, їх замінено вигадками з досьє КГБ. Нині їх переказувати сором. Юрій Шевельов залишив свої спогади, де з граничною одвертістю описано його побут під час німецької окупації. Правда, він ставить знак рівності між советською і нацистською окупацією. І ще в ті часи прирівнює Сталіна до Гітлера. Власне, та послідовна правдивість ученого зі світовим іменем поставила його на особливий список у КГБ, а тепер ФСБ, а відповідно і харківських градоначальників. Серед усіх викривачів російського імперіалізму професор Шевельов найбільше тримається науково-фактологічного ґрунту і тому визнаний усіма російськими спецслужбами ворогом.

В Харкові зблоковані професійні «антифашисти» кинули виклик українській громадськості, особливо культурній громадськості Харкова. Очевидно, не так через покійного вченого, як задля протистояння суспільним настроям в час обговорення європейського вибору України.

Характерно, що та війна ведеться фашистськими методами і навіть фашистською мовою: імена активних громадян пишуться з малої літери і вживаються до них такі означення, які вживали большевики до ворогів народу напередодні арештів.

Громадянське суспільство у Харкові занадто слабке. щоб протистояти зблокованим силам бюрократичної мафії. Харківські правозахисники і культурна громадськість потребують допомоги з боку людей доброї волі, які розуміють, що і комунізм. і фашизм добровільно не сходять з історичної сцени навіть після банкрутства. Вони відкривають нові фронти і мобілізують усі засоби позавчорашнього дня. Необхідна активна згуртована протидія здорових сил суспільства і міжнародної громадськості, щоб дати їм належну оцінку і дати відчути, що їх часи війни проти народу минули То наша велика ганьба, що 20 років після поразки комунізм аґонізує у непристойних формах розперезаного хамства і цинічної зневаги до громади, до культури, зрештою, до Української держави, яка ганебно терпить зневагу.