www.ji-magazine.lviv.ua

Марія Вcяка

Доволі часто можна почути сьогодні від львів’янок, що джентльменів більше немає. Мовляв, колись жінки спеціально падали просто неба, бо знали, що бажаючих допомогти буде стільки, що хоч бітою відбивай. А сьогодні, якщо весною впадеш на дорозі і сам не піднімешся, то так можеш і до Нового року пролежати. Ніхто й не помітить.

Чи мають наші вельмишановні панночки та панни рацію, ми й спробували з'ясувати. У цьому нам допомогли такі методи збору інформації як спостереження, експеримент, анкетування та соціологічне інтерв'ю (дет. див. вкінці журналістського матеріалу).

Завжди допомагаю дамам у спідничках…

Дами, спробуйте трішки «помізкувати» і згадайте, як часто, коли у Вас випадає якась річ із рук у присутності чоловіків, вони допомагають Вам її повернути? Тільки чесно… Значна частина (сорок п'ять відсотків) «прекрасної половини людства» під час опитування запевняла мене, що зазвичай їй доводиться самостійно піднімати випущені ненароком на землю речі. Якщо це так, то, мабуть, дух рицарства вже давно «накивав п'ятами» з території ціннісних орієнтирів нашого суспільства. Або ж причина закопана десь глибше… Пропоную взяти в руки лопату і спробувати її відкопати.

60 разів у присутності чоловіків зумисне випустила з рук ручку. З них 52-оє (погодьтеся, у нашому випадку – це багато) не залишилися осторонь моєї проблеми і допомогли. Причому байдужими виявилися загалом одиниці спостереження на вулиці. Проте це цілком нормально. Адже вулична атмосфера під час таких ситуацій зазвичай вселяє у людей недовіру, страх, змушує нас бути обережнішими.

То чому ж, незважаючи на таку позитивну активність «сильних світу цього», надзвичайно велика кількість чарівних городянок обтяжує себе зайвими клопотами, нагинаючи спину, щоб підняти загублену річ?

Під час інтерв’ю один із реципієнтів-чоловіків сказав мені: «Я завжди маю бажання допомагати дамам у схожих ситуаціях, але деякі з них просто не дають мені можливості цього зробити! …У них швидші реакції…» На жаль, як показав згодом психологічний аналіз мови тіла, інтерв’юйований сам не до кінця вірив у те, що говорив, а всього-на-всього намагався виправдати власну, зазвичай не дуже джентльменську, поведінку . Але все ж таки цей чинник має доволі важливе значення і є чи не найважливішим у більшості таких випадків. Тому, леді, якщо мрієте бути принцесами і королевами, треба навчитися бути терплячішими.

«Гм-м… А ті хлопці і чоловіки, які ніколи не заставляють чекати, а одразу піднімають і повертають випадково загублені речі… Чому вони це роблять?» - запитає якась із львівських панянок. Як показало дослідження, передусім для того, щоб подобатися жінкам і собі, а також, – бо так вимагають правила етикету чи юнак, чоловік має намір у Вас щось запитати або попросити. Коли проводила спостереження в одному з трамваїв і фіксувала дані, то ненароком випустила на землю пулькову ручку. Чоловік, який дістав її, одразу, як тільки-но повернув мені річ,  запитав: «Скажіть, будь ласка, що Ви записували?»

Проте це лише найпоширеніші чинники, але не єдині. Наприклад, один юнак зізнався, що завжди піднімає речі, власницями яких є дівчата у спідничках. «Їм ж незручно нагинатися…» - прокоментував джентльмен.

Жінки, поступіться вагітній місцем, бо я читаю!

Наступний докір із боку жінок та дівчат, адресований представникам чоловічої статі, – це їхнє (ідеться про чоловіків) небажання поступатися місцем у громадському транспорті. Що ж… Істина тут присутня. Коли розмовляла з чоловіками, то більшість з них на запитання: «Якщо б Ви сьогодні сиділи у громадському транспорті, а біля Вас стояли представниці жіночої статі різних вікових категорій та різного соціального статусу, кому б Ви передусім поступилися місцем?», - відповіли, що ВАГІТНІЙ ЖІНЦІ. На жаль, витративши кілька днів на катання у львівському трамваї під номером три з прикріпленим штучним животом (одного разу це була маленька подушка, іншого – іграшкове ведмежа) зрозуміла, що, окрім молоденьких жінок (віком до 29 років), звільняти сидячі місця мені більше ніхто не поспішає. Чому жінки таких вікових категорій? Гадаю, що це зрозуміло всім. Зазвичай у цьому віці «гарна половинка людства» або ж нещодавно сама народила немовлятко або ж готується це зробити в найближчий час. А, отже, проектує конкретну ситуацію на себе й, уявляючи на місці тої майбутньої матері себе, намагається зробити їй приємно. Але як же чоловіки? Чим вони настільки зайняті в такі хвилини? Серед основних причин, чому представники чоловічої статі можуть інколи не поступитися місцем дамі, респонденти-чоловіки виокремили такі: фізична втома; головний біль; бажання уникнути незручностей, які може спричинити їхній вихід; відволікання уваги на читання книги тощо. Але, гадаю, цього роду обставини не є настільки вагомими, щоб ставити під загрозу здоров’я майбутньої дитини і людини. А, по-друге, як знову ж показав психологічний аналіз міміки, жестів, мовлення інтерв’юйованих, найчастіше всі ці причини були лише витвором їхньої фантазії та черговим виправданням власної некоректної поведінки (відповіді супроводжувалися паузами, сміхом, підніманням правої брови, спрямуванням погляду ліворуч вниз  і т. п).

Ні, коли представники чоловічої статі казали, що передусім поступилися б місцем у громадському транспорті вагітним жінкам, вони, на правду, так думали. Але ж установки не завжди збігіються з нашими вчинками… А також, що не менш важливо, коли й поступається чоловік місцем вагітній жінці, то передусім тій, яка виношує конкретно його дитину. Пояснимо це любов’ю до рідного малюка та бажанням створити йому належний захист і комфорт.

Варто зазначити, що на ступінь посилення чи послаблення дотримання представниками чоловічої статі міста Львова правил етикету в поводженні щодо жінок впливає і часовий чинник. До прикладу, якщо зранку у громадському міському транспорті зазвичай поступається місцями молодше покоління старшому, то в обідню і вечірню пору спостерігаємо іншу тенденцію – навіть старші поступаються місцем молодшим, при чому інколи такі жести супроводжує доволі доброзичливий тон голосу. У чому полягає секрет такого перевороту? Зранку багато пасажирів ще по-справжньому не струсило зі своїх голів попелу дрімоти і продовжує мандрувати далекими світами, глобально перекочовуючи з одного степу задуми в інший. А ось вже з другої половини дня люди знову набираються нових життєвих сил та енергії. При чому їхня доброзичливість може бути викликана такими факторами як успішність на роботі чи в навчанні, приємна зустріч або побачення тощо.

«Дожени мене…» - гукнув чоловік до жінки і побіг вверх по сходовій клітці. Результати змагань ще невідомі

Чи пропускають Вас, пані і панянки, вперед чоловіки, коли піднімаєтеся по сходовій клітці? Пропускають, але не всі. На жаль, дехто з представників «сильнішої половинки людства» взагалі вважає такий жест недоречним. Одна із причин – виховання (ніхто в дитинстві не звернув уваги чоловіка на важливість цього кроку в суспільстві). Більше того, деяким жінкам і дівчатам доводилося навіть самим зупинятися, щоб пропустити вперед хлопчака або чоловіка. Тут звернуся, радше, до жителів чоловічої статі Львова: Вас влаштовує така ситуація? А то дивись –  і жінка перебере на себе всі обов'язки і функції чоловіка, а чоловік навпаки – жінки. Ви хочете цього? Особисто я ні. Гадаю, коли Бог створив жінку і чоловіка, Він знав, чому зробив їх такими, якими зробив, і чому наділив тими ролями в суспільстві, якими наділив. То для чого ж іти проти Його волі?..

Звичайно, приємно, що більша частина чоловіків усе ж таки пам’ятає і пропускає наших юних красунь, добрих матерів, харизматичних інтелектуалок вперед, коли вони піднімаються по сходовій клітці. Саме таким чоловікам хочеться дарувати свою усмішку кожного нового дня, а потім знову і знову… і знову...

До речі, в приміщенні жінок пропускають частіше, ніж на вулиці. Часто, коли з нами зустрічаються під відкритим небом, то думають, що більше не побачать ніколи. Тому для чого старатися!? Але інколи воно виходить зовсім не так…

Чи можна вважати нас цивілізованим суспільством?

«Я отримую задоволення, коли даю можливість жінці почувати себе потрібною і привабливою. Саме тому завжди, коли вона цього потребує, відчиняю їй двері і пропускаю. …Окрім таких важких дверей, як у нас на факультеті. Бо це дуже важко…» - респондент усміхнувся. І Ви знаєте: мені імпонує ця відповідь. Бо вона чесна. А ті двері, на правду, дуже важко відчиняти. Едіпова праця.

Отож, відчиняють дамам двері зазвичай знайомі їм люди (друг, чоловік або хлопець, колега по роботі), але бувають і винятки. Справжній джентльмен  - всюди джентльмен.

Любі мої львів’янки, сьогодні на вулиці трохи холодно. Вам вже допомогли Ваші кохані, батьки, брати, дядьки, кращі друзі і колеги по роботі одягнути пальто? Дослідження показали, що найчастіше нам у цьому допомагають люди, з якими перебуваємо у тісних зв’язках, теплих, приятельських чи інтимних стосунках. Чому так? На жаль, чоловіки бояться демонструвати схожий жест біля незнайомих і мало знайомих мадам і мадемуазель, бояться бути відштовхнутими, приниженими.

Ці комплекси не виникли просто так. Перш ніж проросли їхні зерна, хтось мав довго поливати їх водою. Тобто наші – жіночі – тендітні рученята.

І, таким чином, є джентльмени у Львові чи ні? Є. Тільки треба вміти їх помічати і давати можливість відкриватися, а буває, що й просто поставитися з розумінням. Якщо юнак поступився місцем у громадському транспорті 99 разів старенькій бабусі і не поступився лише один раз, то, можливо, у нього була на це вагома причина. Не варто одразу ображати хлопця непристойними словами, як це інколи роблять.

До того ж, що, до речі, мене дуже здивувало, 79 % моїх інтерв’юйованих (хлопців і чоловіків) хоча б раз у житті переводили жінку поважного віку через дорогу (психологічний аналіз  мови тіла дав змогу встановити, що це правда). А, як сказав О. Шпенглер, рівень нашої цивілізованості залежить від того, як ми ставимося до старих, дітей і неповносправних.    

До уваги! Журналістське дослідження проводила Марія Всяка, студентка ф-ту журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Було застосовано комбіновану вибірку. Для того, щоб провести спостереження дослідник звернувся до квотної, стратифікованої (1-ий етап) і систематичної (2-ий етап) вибірки; експеримент – квотної, серійної (1-ий етап) та районованої (2-гий етап), соціологічне інтерв’ю – районованої; анкетування – районованої. Генеральна сукупність чоловіків становила 60 осіб. Генеральна сукупність жінок – 60 осіб (конкретно для анкетування).

Окреме дякую Лубковичу Ігорю, під керівництвом якого було проведено соціологічне дослідження, та Гринишин Галині, яка надала допомогу в проведенні психологічного аналізу мови тіла реципієнтів-чоловіків.

Тема: «Чи є джентльмени у Львові?»

ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологічний розділ

Обгрунтування проблеми дослідження. Те, як у суспільстві чоловіки ставляться до жінок, є одночасно відображенням його морального та культурного розвитку, градусником вимірювання рівня цивілізованості. Тому цікаво, до прикладу, кому і з яких причин молодий юнак, що сидить і їде у громадському транспорті, поступиться місцем (старенькій бабусі, дівчинці дошкільного віку чи своїй ровесниці), якщо поступиться взагалі? Це суперечливе питання.

Мета. Встановити, чи є ще у Львові чоловіки, які шанобливо ставляться до жінок, і, якщо так, то які основні чинники на це впливають.

 Завдання дослідження. З’ясувати коли і за яких умов представники чоловічої статі з повагою, шаною ставляться до жінок.

Об’єкт дослідження. Носії такого ставлення, тобто чоловіки різних вікових категорій, із різною освітою та соціальним статусом.

Предмет соціологічного дослідження. Зовнішній (суспільне та домашнє виховання) і внутрішній (ціннісні орієнтації, соціалізація особи) вплив на шанобливе ставлення представників чоловічої статі до жінок.

Інтерпретація базового поняття. Шанобливо ставитися до жінок означає поступатися їм місцем у громадському транспорті; піднімаючись по сходовій клітці, пропускати вперед і самому іти позаду, а спускаючись – попереду, щоб у разі потреби можна було допомогти; відчиняти жінкам двері; допомагати нести важкі сумки, речі, одягнути пальто; якщо в дами (дівчинки, жінки) щось випало з рук, то підняти і подати їй, тобто, іншими словами, дотримуватися основних норм етикету, які змогли б вказати жінці на її винятковість та переваги над чоловіками.

Операціоналізація понять.

1 – причини, пов’язані з особистісними характеристиками та переконаннями чоловіка (хлопця);

2 – причини, пов'язані з часовими характеристиками;

1. 1 – фактори, пов’язані з соціально-демографічними характеристиками чоловіків (хлопців);

1. 1. 1 – вік;

1. 1. 2 – освіта;

1. 1. 3 – сімейний стан;

1. 2 – чинники, пов'язані з соціально-демографічними характеристиками жінок (дівчат);

1. 2. 1 – вік;

1. 2. 2 – сімейний стан;

1. 3 – чинники, пов’язані з вихованням чоловіків (хлопців);

1. 4 – чинники, що розкривають ступінь посиленого або пониженого дотримання чоловіками (хлопцями) правил етикету;

1. 4. 1 – розрахунок на взаємодопомогу;

1. 4. 2 –  бажання встановити чи налагодити контакти;

1. 4. 3 – фізичне самопочуття чоловіків та жінок;

1. 4. 4 – установки;

1. 5 -   чинники, які регулюють самооцінку чоловіка (хлопця);

1. 5. 1 – бажання подобатися жінкам (дівчатам);

1. 5. 2 – бажання подобатися самому собі;

2. 1 – час як чинник, який посилює або понижує ступінь дотримання чоловіками (хлопцями) правил етикету стосовно представниць жіночої статі;

2. 1. 1 – ранкова пора;

2. 1. 2 – обідня пора;

2. 1. 3 – вечірня пора.

Гіпотеза. Основними чинниками, які впливають на шанобливе ставлення з боку чоловіків до жінок, є їхній рівень культури, а також бажання встановити контакти і створити стійкі взаємини.  

Процедурний розділ

Методом збору інформації для проведення КСД на тему: «Чи є джентльмени у Львові?» буде спостереження, експеримент, соціологічне інтерв’ю та анкетування (два останні – це різновиди опитування). Ці методи обрано тому, що:

А) експеримент дає можливість встановити причиново-наслідкові зв’язки між явищами, перевірити, як впливає конкретний чинник на конкретну ситуацію;

Б) спостереження, бо тема дослідження належить до гострих та особистісних, а тому є підстави говорити про небажання чи нездатність членами досліджуваної спільноти самостійно описати свої дії, висловити думки;

В) оскільки є підстави вважати, що опитуваний не захоче чітко й адекватно давати відповіді на запитання, нас передусім цікавить не що він говоритиме, а як саме формулюватиме свої відповіді (його побудова речень, паузи, інтонація, жести, міміка), з яких вже інтерв’юер безпосередньо, володіючи певними знаннями в галузі психології чи під керівництвом експерта, зможе протрактувати справжнє ставлення інтерв’юйованого до конкретної проблеми.

Таким чином, соціологічне інтерв’ю – це в таких умовах єдиний спосіб отримати в респондентів потрібну інформацію.

Г) анкетування застосуємо виключно для того, щоб опитати жінок (дівчат), аби потім зіставити отримані відповіді з відповідями чоловіків під час інтерв’ю. Тому, оскільки анкети будуть заповнювати представники не чоловічої статі, а представниці жіночої, то характер запитань цілком дозволяє опитуваним самостійно відповідати на них, без допомоги дослідника. Можливий вплив оточуючих на респондента несуттєвий.

Вид анкетування – роздаткове. Дозволяє проконтролювати оперативність повернення анкет.  

Метод обробки інформації – ручний. Обраний тому, що:

1) дослідження проведено на невеликій вибірці;

2) зібрана інформація не потребує складного аналізу.

Обробка інформації передбачає: перевірку гіпотези, таксономічний аналіз одержаної інформації, аналіз соціологічних даних. Крім того, на основі результатів дослідження автор складатиме звіт, а також за результатами звіту готуватиме журналістський матеріал.

Оскільки нам необхідно провести ґрунтовне соціологічне дослідження великої генеральної сукупності, то для полегшення процедур та їх здешевлення використовуватимемо комбіновану вибірку, яка передбачає застосування принципів побудови різних вибірок. Генеральною сукупністю дослідження на тему «Чи є джентльмени у Львові» є всі жителі міста чоловічої статі, а також мешканці інших населених пунктів, які навчаються чи працюють у Львові і, отже, більшу частину часу проводять тут. Таким чином, внаслідок фізичної неможливості зафіксувати ставлення кожного чоловіка-львів’янина зокрема до жіночої «половинки людства», методом експертного опитування визначимо три райони міста, які здатні репрезентувати весь Львів (квотна вибірка). Місця, у яких ми проводитимемо експеримент, спостереження та інтерв'ю, визначимо за допомогою районованої вибірки, тобто нам буде відома наявність і частка певних ознак у генеральній сукупності ще перед проведенням дослідження. Оскільки експеримент включатиме у себе два етапи (1 — прикріпивши під пальто штучний живіт, зіграти роль у громадському транспорті молодої майбутньої мами, якій дуже важко стояти; 2 — під час розмови з чоловіком (хлопцем), або, коли проходитиму повз чоловіка (хлопця), випустити ніби випадково біля нього з рук зошит чи ручку), то для першого використаємо серійну або гніздову вибірку (в серії потраплять різнотипні одиниці спостереження, бо у громадському транспорті буде представлено різні аспекти та складники генеральної сукупності), а для другого — районовану чи стратифіковану (ще до початку експерименту ми поділимо генеральну сукупність чоловіків на певні страти, всередині яких вестимемо ймовірнісний добір одиниць спостереження).

До районованої вибірки ми вдамося також при проведенні інтерв'ю та роздатковому анкетуванні (з тих самих причин, що й при проведенні другого етапу експерименту).

Адже перед тим, як розпочати інтерв’ю із представниками чоловічої статі та запропонувати заповнити анкети представницям жіночої статі, ми повинні вже бути поінформованими про ті соціально-демографічні ознаки респондентів, які (ідеться про ознаки) нас цікавлять і є вкрай важливими для дослідження. Отже, генеральну сукупність чоловіків, а також окремо генеральну сукупність жінок (окрім чоловіків, опитаємо ще жінок, аби в кінцевому результаті зіставити відповіді перших із другими), поділимо на певні райони, всередині яких проведемо ймовірнісний добір одиниць спостереження.

  Спостереження у нас матиме також два етапи. Щоб визначити місця, звідки ми фіксуватимемо те, наскільки чоловіки дотримуються правил етикету (відчиняють дівчатам (жінкам) двері, пропускають на сходовій клітці вперед тощо), застосуємо стратифіковану вибірку. Але при спростереженні за тим, чи поступаються чоловіки (хлопці) представницям жіночої статі місцем, звернемося до систематичної вибірки з кроком — 3. Тобто заходитимемо у щотретій громадський транспорт, у якому перебуватимемо (їхатимемо) близько 15 хвилин. Тоді виходитимемо і, беручи до уваги крок вибірки (3), чекатимемо на наступний потрібний нам громадський транспорт, тобто той, який прибуде на зупинку (ідеться тепер про ту зупинку, на якій ми вийшли) третім.

Зважаючи на технічні можливості соціолога (який водночас виконуватиме роль інтерв‘юера, спостерігача, братиме участь в експериментах та проводитиме опитування у вигляді анкетування), вибіркова сукупність чоловіків становитиме 60 осіб.  Вибіркова сукупність жінок становитиме теж 60 осіб.