Володимир Антонов, студент, Львів

Не «по пріколу», а з розумом...

До позачергових парламентських виборів залишилось декілька днів. 26 жовтня кожному українцю доведеться прийняти рішення. Навіть ті, хто не завітають до виборчої дільниці, все одно зроблять свій вибір. Не голосувати – тобто добровільно стати безвідповідальним громадянином – це теж вибір. В умовах війни наше рішення стає особливо важливим, адже від того, кого ми оберемо, залежать людські життя. Також, хочемо чи не хочемо, маємо усвідомити, що у випадку, якщо ми помилимось в цю жовтневу неділю, то, можливо, це будуть останні вибори в Незалежній Україні.

А в той час Дарт Вейдер рветься до влади… І це тоді, коли щодня патріоти платять своїм життям за нашу свободу? Що за комедія?...

Це не комедія. Це Інтернет партія України. Політична сила, заснована в 2007 році Дмитром Голубовим, який юридично до сих пір є головою партії. Щоправда, цей пан йде на вибори від «Блоку Петра Порошенка» у 136-му виборчому округу (Одеса). Також, журналіст Дмитро Корроль, якому своєю статтею вдалося зірвати маски з лиць кандидатів у народні депутати від ІПУ, нагадує, що Голубов був звинувачений у хакерстві та крадіжці 11 мільйонів доларів внаслідок злому банківських систем США. Згодом справу закрили за відсутністю складу злочину. Та не лише засновник партії був фігурантом подібних судових тяганин. Андрій Шебелла, номер десятий ІПУ, в 2011 році був звинувачений у хакерському русі та викраденні грошових коштів.

Ще одну цікаву річ можна помітити, розглядаючи інформацію про першу п’ятірку кандидатів від Інтернет партії України. Перший номер політичної сили, Вейдер Дарт Вікторович, не має вищої освіти, як і номер четвертий, Амідала Падме Миколаївна. Логічне запитання: чи зможе Дарт Вейдер із загальною середньою освітою бути корисним нашій Батьківщині в цей найскладніший за всю історію незалежної України час?... Важко сказати. Вже незабаром відповідь на запитання дадуть самі українці.

Проте найгіршим видається те, що ІПУ влаштовує цирк, коли настає час найсерйозніших рішень. Український політикум повинен прокидатись і засинати з думкою про те, як уберегти життя наших захисників. В той час Інтернет партія України у відповідь на запитання, що турбують українців, розповідає про корисність масажу простати для чоловічого населення (такий випадок стався в ефірі Громадського телебачення, і він, на жаль, не поодинокий). Це, даруйте, звичайна неповага до нас, хамство. Виходить, що перетворюючи кожен дорогоцінний телеефір на фарс, ІПУ так висловлює свою неповагу до нас. Також варто відзначити, що ця політична сила вкладає незліченну кількість коштів у передвиборчу кампанію, судячи з безлічі білбордів та якісно зроблених агітаційних відеороликів. А нещодавно кандидати від ІПУ, одягнувшись в костюми персонажів голлівудського кіно, з вітерцем проїхалися вулицями найбільших міст України. Це точно задоволення не з дешевих. Проте ще можна зрозуміти такі витрати, якби представники партії впродовж візиту ознайомили місцеве населення зі своєю програмою та конструктивно відповіли б на запитання українців. Але на більше ніж проїхатись під гучну музику на даху мікроавтобуса та сфотографуватись із парехожими Дарт Вейдер не спромігся. Думаю ці кошти були б кориснішими у зоні АТО.

А чи не зараз саме час, щоб дати відповідь на такі запитання: що конкретно пропонує політична сила?; які методи досягнення цілей?; хто ці люди, які йдуть до Верховної Ради під брендом партії?; ким ці люди фінансуються?; тощо... Давши відповідь, ми дійдемо висновку: те, що виробляють під час передвиборчої кампанії деякі політичні сили, це далеко не комедія. Можливо, це трагедія українського політикуму.

На сам кінець, мета цієї роботи не вилити бруд на когось. Зовсім ні. Тут висловлені роздуми. Мета публікації – спонукати шановних читачів до аналізу. Думаймо, люди. Інформацію зараз знайти неважко. Безліч політичних програм, на які запрошують різних кандидатів, безліч аналітичних статей у пресі, інтернет із банальною та знайомою вікіпедією – всі ці джерела дають нам поживу для мозку. Треба лише не лінуватись розжувати її самостійно. Не маємо права голосувати «по пріколу», не маємо права аргументувати своє рішення фразою «ну тіпа вони смішні, креативні». Адже від нашого вибору залежать людські життя. І, врешті-решт, це чудово: все в наших руках. Прислухаймось до українського філософа Григорія Савича Сковороди: «ти робиш найкращу і для себе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду».