на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Сергій Климовський

Як російські спецслужби вбивали одеситів - 1

Сумніву, що з тими, що згоріли і нібито угоріли в Будинку профспілок в Одесі, щось нечисто, виникли з перших фотографії «угорілих» в кімнаті, де немає слідів пожежі, а вхід до неї завалений офісними меблями зсередини. Що вони не вчаділи – це факт. І вбили їх явно не «правосеки» - немає ніяких слідів боротьби, завал меблів цілий, в ньому лише вузький прохід, зроблений тими, хто прийшов, коли все закінчилося.

 

Ці сумніви зміцнилися і переросли в заголовок статті після вивчення аналізу на сайті «УБОЗ». Висновок його автора - люди на сходах в будівлі загинули не від пожежі, там немає чому горіти, тай слідів пожежі немає, - дерев'яні поручні поруччя та інші предмети вогнем не порушені. Тіла обгоріли дивно, а у деяких кульові ураження. Пози тіл теж виглядають неприродно для загиблих у вогні. Висновок автора: людей спочатку вбили, а потім облили бензином і підпалили, - сумнівів не викликає.

 

Сайт «УБОП» не приховує симпатії до «федералістів» і неприязні до «київської хунти», але і він не наважується звинуватити в смерті цих людей «правосеков» і «бандерівців». Відео зафіксувало те, що патріоти України в будівлю відразу не зайшли, так як самі ж підпалили вхід до нього, і були змушені чекати, поки прогорить. В очікуванні допомагали вибратися з будівлі «федералам», як їх іменує «УБОЗ», споруджуючи риштовання і подаючи драбини, так як пожежа і без них вже дивно бушувала на четвертому поверсі. Вікна четвертого поверху на висоті 14-15 метрів, пляшку з Молотовим туди із землі не закинеш, особливо коли по тобі стріляють з даху. Якщо одна раптом вдало і залетить, пробивши подвійне скло, то до пожежі ще далеко, особливо, якщо в кімнаті є ті, що обороняються. Висновок очевидний, підпал на четвертому поверсі скоїли ті, хто знаходився в будівлі ще до приходу на Куликове поле людей, розлючених розстрілом «федералами» мирної демонстрації. І це явно не «правосеки», а свої, яких, ті, хто сховався в будівлі вважали такими. Вони ж безперешкодно вбивали людей, потім перетягували їх тіла, обливали бензином і підпалювали, - розгніваний демонстрант з собою каністру бензину на Куликове полі не потягне.

 

До такого висновку приходить і автор статті на «УБОЗі». І задається питанням: хто ці нелюди? Його відповідь, - бійню в Будинку профспілок організувала сама міліція Одеси чи найняті нею кримінальні елементи. Команду про це нібито від «київської хунти» привіз Парубій, який проводив за два дні до цього в Одесі нараду про можливість в місті провокацій і зіткнень на травневі свята і їх недопущення. Висновок, м'яко кажучи, дивний. Що провокацій слід було очікувати, було ясно і без Парубія, і його приїзд до Одеси цілком логічний і звичайний. Подібні наради проводилися і в мирний радянський час перед святами, а тому безглуздо робити настільки «викривальний» висновок з факту пересічної наради. Все чого хотів Парубій - це посилити охорону ходи за Україну, для чого підтягнув з Києва сотню Самооборони і зробив «накачку» одеським силовикам, в адекватності яких мав всі підстави сумніватися. Тут автора з «УБОЗу» підводить його політична заангажованість.

 

Логічне запитання: чи потрібна «хунті» ця бійня в Одесі взагалі, та ще в той час коли АТО вступило в активну фазу в Слов'янську і Краматорську і там прагнуть обійтися без жертв? Адже те, що відбулося - явний удар по іміджу уряду Турчинова, що б'є рикошетом по Тимошенко і всій «Батьківщині». Очевидно, що ні. Одеса два тижні як повністю переключилася на вибори мера, обійшовши за кількістю кандидатів на цей пост Київ. Одесити вирішили, що це привабливіше, ніж якась міфічна «республіка» і втратили інтерес до зборів на Куликовому полі. Така зміна настроїв радувала Київ і патріотів, але зовсім не радувала Кремль, зрозумівши, що він «втрачає» Одесу. Коли спокійно обговорюють одеський Майдан і Антимайдан, - то це не та картинка, яка потрібна ЗМІ Росії.

 

Бійня в Одесі допомогла Кремлю вирішити ряд «проблем». Через неї призупинилася АТО в Слов'янську і Краматорську, що дійшла до стадії, коли залишалося лише взяти штурмом осередок терористів. Без багатьох загиблих явно не обійшлося б, але це було б зрозуміле і виправдане, тим більше що в Слов'янську в заручниках залишалися члени місії ОБСЄ. Тому в Слов'янськ терміново примчав посланець Путіна Лукін, що наказав тремтячому Понамарьову їх відпустити, а в Одесі ФСБ організувала бійню, картинки з якою повинні були підсилити міф про «каральної операції». Трупи в Одесі посилювали б негатив від штурму в Слов'янську, число загиблих перевищило б сотню і всі логічні виправдання керівництва АТО потонули б в істериці, піднятої в ЗМІ Росії. Тому й пішла команда не брати останній оплот терористів в Слов'янську, а мляво перемістити наступ у Краматорськ. У результаті бійні Кремль зміг знову «завести» Одесу і збудити в ній пристрасть до помсти, а георгіївські кавалери на Донбасі отримали свіже гасло «Помстимося за Одесу» і ілюзію, що Південь теж з проросійським Сходом.

 

Такий ситуаційний виграш Путіна від організації ним бійні в Одесі, що дає йому заділ для довгого списку аргументів, чому вибори в Україні не можна визнати такими, що відбулися. Виконавцями плану Путіна в Одесі стали його професійні солдати - вбивці і місцевий кримінал, який ці специ тепер прибирають, як Віталія Чудька (Боцмана), який стріляв по демонстрантах, знищуючи тих, хто може проговоритися про співучасників і замітаючи сліди. Дуже ймовірно, що цю «роботу» виконували відморозки з кримського «Беркута » і придністровці, які мають досвід вбивств.

 

Бійня в Одесі - типова спецоперація в стилі сталінського НКВД, що пройшла навіть без перевдягання, яким захоплювалася ця служба після 1944 року на Західній Україні, перебираючись на бандерівців, і тероризуючи і вбиваючи під їх виглядом місцевих жителів і приїжджих зі сходу України. Дійшло до того, що в 1946 р. обком партії Станіславської (Івано-Франківської) області просив припинити ці «спецоперації», оскільки вже ні для кого не було секретом, що за «бандерівці» знущаються над людьми.

 

Ресурс "Хвиля"





 

Яндекс.Метрика