Юрій Романенко

Що Україна виграла в результаті відходу Криму

Сьогодні парламент Криму прийняв постанову про незалежність і суверенітет півострова. На цьому тижні парламент Російської Федерації повинен розглянути про входження півострова в якості суб'єкта РФ. Ці новини породили настрої поразки. Однак, якщо подивитися об'єктивно, то в цій ситуації є чимало плюсів.

Перерахую тільки те, що лежить на поверхні:

Тепер ми «країна жертва». Дуже хороша позиція в очах нормального світу.

У нас зникає необхідність дотувати збитковий регіон. Тепер ми будемо на ньому тільки заробляти продаючи електроенергію, газ, їжу, транзитні послуги. Якщо захочемо, звичайно.

Всі переконалися, що кращі союзники України власні армія і флот. Тому питання безпеки стане ключовим для країни. Це дозволить розвинути ВПК і взагалі піти шляхом Ізраїлю в цьому напрямку. Це робочі місця, це можливість розвивати високотехнологічне виробництво.

Ми втратили мінімум 1,2 млн електорату, який голосував за регіоналів та інших придурків. Це означає, що політично Україна стає більш гомогенною.

Україна отримує потужний важіль впливу на Росію. Спроба Росії організувати проблеми для України будуть перетворюватися в проблеми для Криму.

Враховуючи, що реально контроль над Кримом взяли бандити, можна не сумніватися в плодах їх менеджменту. Це буде хороший антипіар «Русского мира» і звичайно ж ми будемо використовувати його в нашій пропаганді.

Втрата Криму формує «базу реваншу». Тепер в України з'явилася надмета, яка вимагає інших ресурсів, організації, іншої стратегії і тактики. Простіше кажучи, ми повинні стати принципово іншими, щоб мати змогу домогтися реваншу в принципі. Це буде змушувати нас шукати нові можливості, що позитивно позначиться на загальному розвитку України.

Загалом потрібно без шмарків дивитися на цю ситуацію і націлюватися на гру в 20-30-50 років. І базовою умовою нашого успіху має бути перетворення материкової України на процвітаючу територію.

Які першочергові кроки потрібно зробити на даному етапі?

Розробити спектр санкцій та покарань щодо організаторів референдуму в Криму, депутатів Верховної Ради Криму, чиновників які зайняли сепаратистські позиції.

Вони повинні включати: порушення кримінальних справ і внесення до бази даних Інтерполу, тобто заборона виїзду за межі Криму і Росії; конфіскацію всього рухомого і нерухомого майна в Україні та за її межами; звернення уряду до Європи і США з вимогою заарештувати всі рахунки в зарубіжних банках; заборона на ведення економічної діяльності з самопроголошеною республікою Крим будь-яким іноземним суб'єктам, санкції щодо тих, хто таку заборона порушить на території України та за її межами.

Загалом, всі суб'єкти кримської політики повинні усвідомити, що з цього моменту вони будуть пересуватися виключно в Криму і Росії, мати можливість вести бізнес виключно на цих територіях.

Для наших співгромадян, які залишилися в Криму, потрібно запустити програму співвітчизників на окупованих територіях. Вона повинна включати подвійне громадянство, матеріальну підтримку та різні преференції, включаючи бізнесові.

Давайте дивитися об'єктивно, «наші люди» в Криму - це 12 % татар плюс десь відсотків 10 % слов'ян. Разом 25 % населення Криму при хорошому розкладі. Це і є наша п'ята колона, яку ми повинні підтримувати, щоб збільшувати ефективність нашої політики. І для цього створити відповідні інструменти: організаційні, фінансові, медійні і так далі.

Наша політика щодо Криму повинна бути такою ж як політика Франції стосовно Алжиру з часів де Голля. В результаті Алжир стукає у ворота Франції, а не навпаки.

Загалом, співгромадяни, відключайте емоції, витирайте шмарки. Адже будь-яка втрата, це придбання можливості придбання і втрата можливості втрати. А будь-яке придбання, це втрата можливості придбання та придбання можливості втрат. Амінь.

Ресурс "Хвиля"