www.ji-magazine.lviv.ua

Марко Сімкін

Історія, нажаль, вчить тому, що вона

нічому не вчить...

Вінстон Черчілль(1874-1865)-

державний діяч Великої Британії,

письменник.

Рівно 75 років тому, 23 серпня 1939, представники двох диктаторських режимів гітлерівського та сталінського - Ріббентроп та Молотов підписали в Москві ганебний Пакт про Ненапад із секретними Протоколами про територіально - політичний переустрій Європи. Пакт розв'язав руки керівникам двох країн, і вони поспішили тим скористатися для збільшення власних територій.

Через 8 днів після підписання Протоколу, 1 вересня Німеччина вторгалася в Польщу із Заходу, започаткувавши Другу Світову війну, в пеклі якої згинуло десятки мільйонів військових та цивільних. 17 вересня 1939 року, рівно через 25 років після початку окупації Західної України російськими військами в 1914 році, зі Сходу в Польщу увійшли Радянські війська.

Трагічні уроки Першої Світової війни залишилися для країн-агресорів незасвоєними.

28 вересня 1939 року в Москві, в урочистій обстановці, Молотов та Ріббентроп підписали двосторонню Угоду про Дружбу та кордони, закріпивши територіальний поділ Польщі. Таємні перемовини між Сталіним та Гітлером розпочалися по ініціативі Радянської сторони ще в 1937 році, і особливо активізувалися весною 1939 року.

Зближувало двох керманичів Анти-людських Диктатур тоталітарні ідеології двох партій під Криваво-червоними прапорами: більшовицький з Пентаграмою Сатани, нацистський зі Свастикою Смерті та бажання силою зброї переглянути підсумки Першої Світової війни. Після укладення Договору про Дружбу та Ненапад Радянський Союз фактично перетворився на інтенданта німецької армії та забезпечував Вермахт та весь Третій Рейх усім необхідним.

 ...В Росії до сих пір не існує адекватної оцінки того, що відбулося 23 серпня 1939 року. МІД Росії офіціально називає вторгнення в Польщу ”Освободительным походом Советской армии”.

75 років тому Пакт повністю змінив розстановку сил в Європі, а теперішні дії Росії, пов'язані з окупацією Криму, фактично зруйнували систему безпеки в цілому Світі. І до чого це приведе в подальшому важко передбачити.

Якщо проводити історичні паралелі, то анексію Криму можна порівняти тільки з анексією Судетської області Чехословаччини Гітлером та так званим:”Добровольным вхождением Литвы, Латвии, Эстонии в состав братской семьи народов СССР.” Ці паралелі абсолютно наочно ілюструють схожість ситуації з тим, що відбувалося напередодні початку Другої Світової війни.

Причиною цього є майже незмінна, споконвічна загарбницька сутність Російської державності, для якої вищим благом є загарбання чужих земель. Національні права і потреби підкорених народів ніколи не мали ніякого значення для керманичів Росії; головне для них розширення кордонів.

Анексія Криму по вказівці Путіна та дії Росії на Сході України, підтримка Росією терористів за допомогою зброї та своїх військовиків, іде за сценарієм Гітлера, коли за його вказівкою дестабілізувати ситуацію в Чехословаччині в період створеної Судетської кризи, розпочали озброєні групи диверсантів з Німеччини.

Вперше, з часу закінчення Другої Світової війни, європейська країна за допомогою військової сили, приєднала до себе частину другої країни. Росія ”викинула за борт” всі свої міжнародні зобов'язання та створила нову ситуацію в Європі.

Що стосується порівняння ситуації перед початком Другої Світової війни та цьогорічною агресією Росії проти України, то напряму провести історичну паралель між подіями 1939 року та 2014 неможливо.

Причиною того є: в серпні 1939 року були два диктатора, два агресивних тоталітарних режими, які домовилися між собою про порядок розв'язання війни в Європі та умовах розподілу здобичі. Сьогодні, в 2014році все не так безнадійно. Агресор тільки один, і країн, згідних домовлятися з ним про розділ України, не знайшлося. Ні жодної! Дуже важливою є позиція нинішнього керівництва Польщі. Навряд вони забули, при яких обставинах Львівське та Тернопільське воєводства опинилися в складі України.

Однак, найменших спроб скористатися теперішніми обставинами в Україні, аби хоча би обговорення можливості перегляду східних кордонів Польщі, зроблено не було. Польща надійний союзник та друг України.

Якщо аналізувати неймовірну зухвалість та впевненість Путіна у своїй безкарності за анексію Криму та розв'язання війни на Сході України, то можливо побачити витоки та мотивації такої поведінки Кремлівського керманича.

Для Путіна, надійного охоронця створеної Сталіним “Червоної імперії, ” сам факт існування Незалежної України, після розпаду СРСР, особиста трагедія. План знищення України розроблявся не один рік. Потужна російська пропаганда щоденно зомбувала росіян, створюючи з українців образ ворога. Наслідком цього стала поява “Колективного Путіна”-ним став російський народ.

Сьогодні російські громадяни з великим ентузіазмом сприймають всі злочини кремлівського режиму і абсолютно не здригнулися, якби стали свідками масового винищення українців. А офіційна пропаганда швидко їх переконає у “Справедливости” дій Кремля, тобто тил собі Путін забезпечив.

На міжнародному рівні він, частково справедливо, вважав, що у нього “Все схвачено”. За вбивства десятків тисяч чеченців, за агресію проти Незалежної Грузії його тільки пожурили . Сита, пригодована путінським Газпромом європейська бюрократія, вперто не бачила в діях Путіна грубих порушень прав людини та міжнародних норм.

 А в самій Україні, де він роками створював ” п'яту колону” і потім розставляв своїх маріонеток на всі керівні посади, включаючи президентську, навіть після втечі Януковича в Росію, залишається досить активна, багаточисельна його агентура.

Крім того, його агент та ставленик, колишній міністр оборони України, після втечі до Росії доповів Путіну, що практично виконав його задання :”Української боєздатної армії не існує.”

Окупація Криму та розв'язання Росією війни на Сході України має чітке цінове підґрунтя. Скільки б Путін не говорив про “Русский Мир”, духовність і третій шлях для Росії, все зводиться до звичайної доданої вартості. В цьому випадку йдеться про примноження Росією земель коштом української території та зведення чіткої мілітарної потуги.

Поки бойові дії, локалізовані неймовірними зусиллями української громади, точаться лише на Донбасі, але час від часу відбуваються диверсійно-терористичні атаки і в решті південно-східних областей. Власне, Донеччина та Луганщина не є предметом зацікавлення Путіна. Кремлівський план утворення “сірої зони”- спроба Путіна відродити Імперію. Саме такою метою мала бути створена “Новоросія”- база для завершення будівництва самодостатнього та конкурентного ВПК, без якого неможливо здійснення великодержавних мрій Путіна.

Війна на Сході йому потрібна ще з інших причин. Ослаблюючи через постійне кровопролиття Україну, вбиваючи клин між її частинами, а головне торувати шлях до тих регіонів, де розміщені стратегічно важливі для Росії об'єкти.

Переконаний, як і мільйони наших громадян, що всі плани Путіна по знищенню Незалежної України зазнають крах. Першою, Основною та Нездоланною перепоною для втілення в життя божевільних планів Путіна, став Згуртований Український Народ. В часи Революції Гідності, через кров Героїв Небесної Сотні, сформувалася Нова Непереможна Патріотична Сила -Українська Політична Нація. Саме з її представників були сформовані Загони Самооборони Майдану, які склали основу Добровольчих батальйонів і Національної Гвардії, які вирушили без вагань на Східний фронт. Проявляючи неймовірну Мужність та Жертовність, Оборонці нашої Батьківщини пробудили майже у всіх верстах населення Небачений до того Патріотизм, перетворюючи населення в Непереможну Силу - Український Народ.

Волонтерський рух допомоги Українській Армії охопив сотні тисяч Патріотів, які щоденно допомагають в екіпіруванні, озброєнні та харчуванні добровольчих батальйонів та Нацгвардії, що діють в зоні АТО, опікуються пораненими та біженцями.

Відроджується, незважаючи на всі труднощі, боєздатна Армія, сотні підприємств отримали військові замовлення. Поступово, але рішуче, втілюється в життя гасло:”Все для Фронту, все для Перемоги!” Героїзм Українців в захисті рідної Землі, а також небачений терор проти мирних мешканців та руйнування міст на Сході України у війні, розв'язаній російськими окупантами та їхньою агентурою, заставили Європу та Світ по іншому відреагувати на дії “Собирателя русских земель” Путіна.

Після знищення російськими військовими окупантами малазійського пасажирського літака в небі над Україною, в якому загинули мирні громадяни з країн Європи, Азії та Австралії, мільйони простих громадян та керівники багатьох країн Світу побачили та зрозуміли страшну сутність Путінського режиму. Якщо деякі недалекоглядні політики за спинами своїх народів, за рахунок Незалежної України, згідні таємно домовитися з Путіним, то нехай згадають уроки історії. Як би керівники країн-гарантів незалежності Чехословаччини та Польщі, Франція та Великобританія, своєчасно зупинили Гітлера, то в подальшому це не обернулося величезними жертвами власних народів.

Для всіх читачів в Україні та інших країнах Світу хочу нагадати, що в склад Російської імперії крім країн, які вийшли з СРСР та стали незалежними, в різний час входили Аляска, Каліфорнія, Фінляндія, Польща та Пруссія разом з Берліном, так що величезна Небезпека для цілого Світу походить від Кремлівського Маньяка - ”Собирателя Земель Русских” з ядерною зброєю.

Відомо, що керівники деяких Європейських країн вважають, що не варто тиснути на Путіна, бо можна залишитися без газу. Нехай зрозуміють, що необхідно зупинити Російську агресію проти України, інакше їхні країни, по вислову рупора Кремля Д.Кісельова, :”Могут превратиться в ядерный пепел”, а інший рупор Кремля Жиріновський декілька років тому заявляв: ”Русский солдат будет мыть свои сапоги в Индийском океане”.

Впевнений, що країни Західної Демократії разом із Україною заради кращого майбутнього своїх народів, поки не пізно, зупинять Путіна.

Вірю, як і мільйони наших громадян, в безумовну Перемогу сил Добра та Миру над Паліями війни. Людство просто зобов'язано не забувати Уроки Історії.

 Член правління з питань мистецтва ГО “Центр сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області”, кореспондент Forum International Press TV Марко Сімкін.