www.ji-magazine.lviv.ua
This is Ukraine
today. C'est l'Ukraine d'aujourd'hui.
Dies ist die
Ukraine heute. To jest Ukraina
dzisiaj.
Esta es la
actual Ucrania. Questo è l'Ucraina di oggi.
Esta é hoje a Ucrânia. Ukrajina je danas.
Это Украина сегодня. Це Україна сьогодні
26.10.2014
The Poroshenko Presidential Block received only 22%
U.S., UK, Canada, Ireland, Australia, New Zealand,
South Africa
Maidan Community Sector, Lviv: Dear friends!
October 25 – In Ukraine, elections to Parliament
were held.
October 26 – Based on previous data, the
Poroshenko Presidential Block received close to 22%,
the "National Front" of Prime-Minister
Arseniy Yatseniuk – close to 22%, Party "Samopomich" of Lviv Mayor
Andriy Sadovyj received close to 11%, Oppositional Block (the fromer Party of
Regions) – close to 10%,
Liashko Party – close to 8%, Party
"Batkivshchyna" of Yulia Tymoshenko – 6%. For now, the nationalist
Party "Svoboda" is below the 5% required admissable barrier. The
Communist Party, Party "Hromadska Pozytsia" [Public Platform] and
Party "Sylna Ukraina" [Strong Ukraine], have no chances.
October 26 – Primary results of Parliamentary
elections in Ukraine:
First results, regardless of politically correct
statements of political party leaders in the country:
In the end, the Ukrainian people in fact did not
comprehend that there is a war in Ukraine and the elections should primarily
take that into account. The goal of the elections should have been the
consolidation of society in the face of the enemy. This did not happen.
President Petro Poroshenko did not receive the
mandate of trust which he expected – accordiing to previous data, the
Presidential Block was expected to receive 30-40% of the votes. Of course, the
Ukrainian people expected that over the four months of being President, he
would end the war, would free the occuppied territories, and carry out all
indispensable reforms.
Due to the election of voters, for whichever
time, a fragmentation and change of the center of government happened – in a
Parliamentary republic, which Ukraine is, the center of decision-making becomes
the position of prime-minister, who, according to the results of the election,
will be Arseniy Yatseniuk.
In spite of the coalition agreement which will
be made by the President and the future Prime-Minister, there is a repeat
performance of the split of the government of the year 2005 and the mutual
fighting, when the President was deprived of realistic influence on the
political processes, which, in fact, led to the return of Yanukovych, the
seizure of Crimea, and the occuppation of Donbas. The cause of today's war lies
exactly there – in the distant year of 2005.
Putin received in Ukraine's Parliament the
leverage of political influence which is not only held by the Oppositional
Block of the former regionals, but also their hidden and situational
co-travellers from the Party of Liashko and the Party
"Batkivshchyna".
Such political projects as the Communist Party,
the Party "Public Platform", and the Party "Strong Ukraine"
have reached the end of their existence.
The fate of the Party "Public
Platform" testifies to the fact that in Ukrainian politics, speaking
truthfully to people, makes no sense.
Success of the Party "Samopomich" and
Liashko Party testify to the growing role of populism in political life.
The success of the Oppositional Block
demonstrates what a large number of people not only do not understand why
should there be Ukraine, but also after drinking rivers of innocent blood,
fiercely hate Ukraine.
The election results, unfortunately, have
demostrated the irresponsible – if not criminal, infantalism of Ukrainain
society, which – even in circumstances of war – could not consolidate itself
around one center and thereby introduced new splits into such an unconsolidated
ruling class.
Taking the above into account, one can expect
that future commotions await Ukraine.
P.S.: Please spread this appeal as much as
possible.
Deutschland, Österreich, Schweiz
Bürgercenter von Maidan, Lemberg
Liebe Kolleginen, liebe Kollegen;
26. Oktober – In der Ukraine fanden die
Parlamentswahlen statt.
26. Oktober – Nach vorläufigen Umfragen kam
die Partei des Präsidenten Petro Poroschenko auf ca. 22% der Stimmen, die
Volksfront von Ministerpräsident Arseni Jazenjuk auf ebenfalls ca. 22%,
die Partei "Samopomitsch" des Lwiwer Bürgermeisters Andrij
Sadowyj auf ca. 11%, der Oppositionsblock (der vor allem aus ehemaligen
Mitgliedern der Partei der Regionen des ehamligen Präsidenten Viktor
Janukowytsch besteht) auf ca. 10%, die Radikale Partei von Oleg Ljaschko auf
ca. 8%, die Partei Batkiwschtschyna von Julia Tymoschenko auf ca. 6% der
Stimmen. Im Moment kommt die nationalistische Partei "Swoboda" auf
weniger als 5% (Sperrminorität) der Stimmen. Keine Chancen auf einen
Einzug ins Parlament haben die Kommunistische Partei, die Partei "Bürgerliche
Position" und die Partei "Starke Ukraine".
26. Oktober – Erste Schlussfolgerungen aus den
Parlamentswahlen in der Ukraine:
Das ukrainische Volk hat nicht verstanden, dass
in der Ukraine ein Krieg geführt wird. Das Ziel der Wahlen sollte die
Konsolidierung der Gesellschaft vor dem ukrainischen Feind sein. Das haben wir
nicht erreicht.
Die Partei von Präsident Petro Poroschenko
hat weit weniger Stimmen erhalten als vor den Wahlen erwartet. Nach Befragungen
vor den Wahlen sollte die Partei ca. 35-40% der Stimme bekommen. Offensichtlich
erwartete das Volk, dass er in vier Monaten seiner Präsidentschaft den
Krieg beenden, die okkupierten Gebiete befreien und die notwendigen Reformen
durchführen wird.
Durch die Wahlen kommt es erneut zu einer
Spaltung des proeuropäischen Lagers und innerhalb der Regierung
könnte Jazenjuk der neue starke Mann sein – in einer parlamentarischen
Republik wie der Ukraine ist die Person, die die wichtigsten Entscheidungen
trifft der Ministerpräsident.
Ungeachtet des Koalitionsvertrags, den der Präsident
und der Ministerpräsident abschließen werden, wiederholt sich die
Situation der Spaltung der Regierung im Jahre 2005, als der Präsident
keinen wahren Einfluss auf die politischen Prozesse hatte. Das führte zur
Rückkehr von Janukowytsch, und später zur Annektierung der Krim und
der Okkupation des Donbass.
Putin hat im ukrainischen Parlament weiterhin
einen "Einflusshebel" in Gestalt des Oppositionsblocks der ehemaligen
Mitglieder der Partei der Regionen von Janukowytsch, aber auch von geheimen
Mitläufern aus den Parteien von Oleg Ljaschko und Julia Tymoschenko.
Politische Projekte, wie die Kommunistische
Partei, die Partei "Bürgerliche Position" und die Partei
"Starke Ukraine" spielen keine Rolle mehr.
Das Schicksal der Partei "Bürgerliche
Position" bezeugt, dass es in der ukrainischen Politik keinen Sinn macht,
dem Volk die Wahrheit zu sagen.
Der Erfolg der Parteien "Samopomitsch"
und der "Radikalen Partei" von Oleg Ljaschko bezeugt die immer
größere Rolle des Populismus im politischen Leben.
Der Erfolg des Oppositionsblocks zeigt, dass
eine Menge Menschen nicht nur nicht versteht, wozu es eine unabhängige
Ukraine gibt, sondern sie hasst sie auch noch nach so viel vergossenem Blut.
Die Ergebnisse der Parlamentswahlen zeugen
davon, dass die ukrainische Gesellschaft verantwortungslos und infantil ist,
sie sogar während eines Krieges nicht zur Konsolidierung zu einem Zentrum
hin kommen konnte und somit neue Spaltungen in die nicht konsolidierte
Regierungsklasse brachte.
Ausgehend vom oben gesagten kann man neue
Erschütterungen in der Ukraine erwarten.
PS: Bitte, wie weit verbreitet diese
Informationen wie möglich.
Polska
Ludowy sektor Majdan, Lwów: Szanowni
Państwo!
26 października – W Ukrainie odbyły
się wybory do Rady Najwyższej.
Według wstępnych obliczeń
frekwencja wyniosła więcej 52%. Socjologowie przewidują na
podstawie danych exit poll dla prezydenckiego Bloku Petra Poroszenki około
22%, Frontu Ludu premiera Arsenija Jaceniuka około 22%, zjednoczenia
Samopomoc burmistrza Lwowa Andrija Sadowego około 11%, opozycyjnego bloku
(byli członkowie partii regionów) około 10%, radykalnej partii
Laszki około 8%, partii Ojczyzna Julii Tymoszenko 6%. W okolicy bariery
5%-wej waga się nacjonalistyczna partia Swoboda. Nie mają szans
partia komunistyczna, partia Postawa Obywatelska, partia Potężna
Ukraina.
Pierwsze oceny po wyborach do Rady
Najwyższej Ukrainy wbrew politycznie poprawnym oświadczeniom
liderów politycznych w kraju:
Ukraińcy nie zrozumieli, że na
Ukrainie toczy się wojna, i celem wyborów przede wszystkim
miała by stać konsolidacja społeczeństwa w obliczu wroga.
Tego nie odbyło się. Prezydent Petro Poroszenko nie otrzymał
mandatu zaufania, na który liczył – poprzednie badania opinii
społecznej przewidywały nawet około 35-40% głosów.
Notowania ostro spadły – podobnie naród ukraiński
oczekiwał, że za cztery miesiące prezydent zakończy
wojnę, wyzwoli okupowane terytoria i przeprowadzi wszystkie niezbędne
reformy.
Wskutek głosowania wyborców mamy
teraz podział i zmianę centrum władzy – w republice
parlamentarnej Ukrainie centrum podejmowania decyzji jest premier,
którym po wyborach będzie Arsenij Jaceniuk. Pomimo umowy
koalicyjnej, którą zawrą prezydent i przyszły premier,
powtarza się sytuacja rozłamu władzy w 2005 roku, wzajemnej
walki, kiedy prezydent został pozbawiony realnego wpływu na procesy
polityczne, co doprowadziło do powrotu Janukowycza, aneksji Krymu i
okupacji części Donbasu. Przyczyna dzisiejszej wojny tkwi w sytuacji
2005 roku.
Putin ma teraz w Radzie Najwyższej Ukrainy
dźwignie wpływu politycznego – chodzi nie tylko o byłych
członkach partii regionów, ale i ukrytych oraz sytuacyjnych
sojusznikach z partii radykalnej Laszki i partii Ojczyzna.
Takie projekty polityczne jak Postawa
Obywatelska, partia komunistyczna i partia Potężna Ukraina
zakończyły istnienie.
Los Postawy Obywatelskiej pokazuje, że w
ukraińskiej polityce nie ma sensu mówić wyborcom prawdę.
Natomiast sukces partii zjednoczenie Samopomoc i radykalnej partii Laszki
wskazuje na rosnącą rolę populizmu w życiu politycznym.
Sukces opozycyjnego bloku wykazał, jak
wiele obywateli nie tylko nie rozumieją dlaczego potrzebne państwo
Ukraina, lecz po roku rozlewu niewinnej krwi nadal gwałtownie
nienawidzą wszystko, co ukraińskie.
Wyniki wyborów niestety pokazały
nieodpowiedzialny, jeśli nie karygodny infantylizm ukraińskiego
społeczeństwa, które nawet w czasie wojny nie zmogło
skonsolidować się wokół jedynego centrum i
wprowadziło w i tak podzieloną klasę polityczną nowe
podziały.
Więc można oczekiwać, że
Ukrainę oczekują kolejne wstrząsy i niepowodzenia.
Kazimierz Wóycicki
Ukraińskie
wybory: wygrała Europa i przegrał Putin
Postscriptum: Proszę
rozprzestrzeniać tę informację jak najszerzej.
Россия
Общественный сектор Майдана, Львов, информирует:
Уважаемые коллеги!
26 октября – в Украине прошли выборы в Верховную
Раду Украины.
26 октября – По предварительным данным
президентский Блок Порошенко получил около 22%, Народный Фронт премьер-министра
Арсения Яценюка около 22%, Партия Самопомощь мэра Львова Андрея Садового
получила около 11%, Оппозиционный блок (бывшие члены Партии регионов) около 10
%, Партия Ляшко около 8%, Партия Батькивщина Юлии Тимошенко 6%. Пока за
пределами проходных 5% находятся националистическая Партия Свобода. Не имеют
шансов Коммунистическая партия, Партия Гражданская позиция и Партия Сильная
Украина.
26 октября – Первые выводы выборов в Верховную
Раду Украины:
Первые выводы несмотря политкорректные заявления
политических лидеров страны:
Украинский народ так и не понял, что в Украине
война и выборы должны в первую очередь учитывать именно это. Целью выборов должна
была стать консолидация общества перед лицом врага. Этого не произошло.
Президент Петро Порошенко не получил мандата
доверия, на который он рассчитывал – по предварительным данным президентский
блок должен был получить около 35-40% голосов. Очевидно украинский народ
ожидал, что за четыре месяца президентства он закончит войну, освободит
оккупированные территории и проведет все необходимые реформы.
Благодаря голосованию избирателей произошел
раскол и перемещение центра власти – в парламентской республике, которой
является Украина, центром принятия решений становится пост премьер-министра,
которым, по результатам выборов станет Арсений Яценюк.
Несмотря коалиционное соглашение, которое
заключат президент и будущий премьер-министр повторяется ситуация раскола
власти 2005 года и взаимной борьбы, когда президента лишили реального влияния
на политические процессы, что и привело к возвращению Януковича, отторжению
Крыма и оккупации Донбасса. Причина сегодняшнего войны именно там, в далеком
2005 году.
Путин получил в Верховной Раде Украины рычаги
политического влияния, которыми являются не только Оппозиционный блок бывших
регионалов, но и их скрытые и ситуативные попутчики из Партии Ляшко и Партии
Батькивщина.
Такие политические проекты, как Коммунистическая
партия, Партия Гражданская позиция и Партия Сильная Украина завершили свое
существование.
Судьба Партии Гражданская платформа
свидетельствует, что в украинской политике говорить народу правду не имеет
смысла.
Успех Партии Самопомощь и Партии Ляшко свидетельствует
о все большой роли популизма в политической жизни страны.
Успех Оппозиционного блока показал, какое
огромное количество людей не только не понимает, зачем существует Украина, а
после пролитых рек невинной крови все равно яростно ее ненавидит.
Результаты выборов увы показали
безответственную, если не преступную инфантильность украинского общества,
которое даже в условиях войны не смогло консолидироваться вокруг одного центра
и внесло в и так расколотый правящий класс новые расколы.
Исходя из предыдущего можно ожидать, что Украину
ждут следующие потрясения.
Постскриптум: Пожалуйста, распространите эту
информацию как можно шире.
Україна
Громадський сектор Майдану, Львів, інформує:
Шановні колеги!
26 жовтня – в Україні пройшли вибори до
Верховної ради України.
26 жовтня – За попередніми даними даними
президентський Блок Порошенка отримав близько 22%, Народний Фронт
прем'єр-міністра Арсенія Яценюка близько 22%, Партія Самопоміч міського голови
Львова Андрія Садового отримала близько 11%, Опозиційний блок (колишні члени
Партії регіонів) близько 10%, Партія Ляшка близько 8%, Партія Батьківщина Юлії
Тимошенко 6%. Покищо за межами прохідних 5% знаходяться націоналістична Партія
Свобода. Не мають шансів Комуністична партія, Партія Громадянська позиція і
Партія Сильна Україна.
26 жовтня – Перші висновки виборів до Верховної
ради України:
Перші висновки попри політкоректні заяви
політичних лідерів країни:
Український народ так і не зрозумів, що в
Україні війна і вибори мали в першу чергу враховувати саме це. Метою виборів
мала стати консолідація суспільства перед лицем ворога. Цього не сталося.
Президент Петро Порошенко не отримав мандату
довіри, на який він розраховував – за попередніми даними президентський блок
мав отримати близько 35-40% голосів. Очевидно український народ очікував, що за
чотири місяці президентства він закінчить війну, звільнить окуповані території
і проведе всі необхідні реформи.
Завдяки голосуванню виборців вкотре відбувся
розкол і зміна центру влади – в парламентській республіці, якою є Україна,
центром прийняття рішень стає пост прем'єр-міністра, яким, за результатами
виборів стане Арсеній Яценюк.
Попри коаліційну угоду, яку укладуть президент і
майбутній прем'єр-міністр повторюється ситуація розколу влади 2005 року і
взаємного поборювання, коли президента позбавили реального впливу на політичні
процеси, що і призвело до повернення Януковича, відторгнення Криму та окупації
Донбасу. Причина сьогоднішної війни саме там, в далекому 2005 році.
Путін отримав у Верховній раді України важелі
політичного впливу, якими є не тільки Опозиційний блок колишніх регіоналів, але
й їх приховані та ситуативні попутчики з Партії Ляшка та Партії Батьківщина.
Такі політичні проекти, як Комуністична партія,
Партія Громадянська позиція і Партія Сильна Україна завершили своє існування.
Доля Партії Громадянська платформа свідчить, що
в українській політиці говорити народу правду не має сенсу.
Успіх Партії Самопоміч та Партії Ляшка свідчить
про все більшу роль популізму в політичному житті.
Успіх Опозиційного блоку показав, яка величезна
кількість людей не те що не розуміє, навіщо Україна, а після пролитих рік
невинної крові все одно люто її ненавидить.
Результати виборів на жаль засвідчили
безвідповідальну, якщо не злочинну інфантильність українського суспільства, яке
навіть в умовах війни не змогло консолідуватися довкола одного центру і саме
внесло у і так неконсолідований правлячий клас нові розколи.
Виходячи з попереднього можна очікувати, що
Україну чекають наступні потрясіння.
Постскриптум: Будь ласка, розповсюдьте цю
інформацію якомога ширше.
We exspress our sincere gratitude to the
International Renaissance Foundation that supported this publication.
Висловлюємо вдячність Міжнародному фонду
"Відродження" за підтримку цієї ініціативи.
|