Тарас Возняк

Перші висновки виборів до Верховної ради України

Перші висновки попри політкоректні заяви політичних лідерів країни:

Український народ так і не зрозумів, що в Україні війна і вибори мали в першу чергу враховувати саме це. Метою виборів мала стати консолідація суспільства перед лицем ворога. Цього не сталося.

Президент Петро Порошенко не отримав мандату довіри, на який він розраховував – за попередніми даними президентський блок мав отримати близько 35-40% голосів. На президентських виборах він отримав 55,7% голосів. Очевидно український народ очікував, що за чотири місяці а краще за одну ніч президентства він закінчить війну, звільнить окуповані території і проведе всі необхідні реформи.

Завдяки голосуванню виборців вкотре відбувся розкол і зміна центру влади – в парламентській республіці, якою є Україна, центром прийняття рішень стає пост прем'єр-міністра, яким, за результатами виборів стане Арсеній Яценюк.

Попри коаліційну угоду, яку укладуть президент і майбутній прем'єр-міністр повторюється ситуація розколу влади 2005 року і взаємного поборювання, коли президента позбавили реального впливу на політичні процеси, що і призвело до повернення Януковича, відторгнення Криму та окупації Донбасу. Причина сьогоднішної війни саме там, в далекому 2005 році.

Путін отримав у Верховній раді України важелі політичного впливу, якими є не тільки Опозиційний блок колишніх регіоналів, але й їх приховані та ситуативні попутчики з Партії Ляшка та Партії Батьківщина.

Такі політичні проекти, як Комуністична партія, Партія Громадянська позиція і Партія Сильна Україна завершили своє існування.

Доля Партії Громадянська платформа свідчить, що в українській політиці говорити народу правду не має сенсу.

Успіх Партії Самопоміч та Партії Ляшка свідчить про все більшу роль популізму в політичному житті.

Успіх Опозиційного блоку показав, яка величезна кількість людей не те що не розуміє, навіщо Україна, а після пролитих рік невинної крові все одно люто її ненавидить.

Результати виборів на жаль засвідчили безвідповідальну, якщо не злочинну інфантильність українського суспільства, яке навіть в умовах війни не змогло консолідуватися довкола одного центру і саме внесло у і так неконсолідований правлячий клас нові розколи.

Виходячи з попереднього можна очікувати, що Україну чекають наступні потрясіння.