Євген Сойкін
Україна: про інтеграцію та експансію

 

Входження у міжнародні союзи - створення нових або інтеграція в існуючі - може мати різноманітні форми.

Союзи цільові (нпрклд. військові, торгівельні, транспортні і т.п.) це союзи, які передбачають можливість збереження державного суверенітету практично в повному обсязі. Створюються для досягнення синергії від співпраці у конкретних галузях.

Союзи наддержавні - вони передбачають делегування державних повноважень, а відповідно і державного суверенітету наддержавним органам в обмін на отримання вигоди від озагальнення стратегічного планування і спільного адміністрування.

 

Союзи наддержавні

Які ж проекти наддержавних союзів можливі для України і які здобутки та втрати несуть вони Україні?

 

Про Євразійський союз

 Говорити про економічні переваги від вступу в Євразійський союз немає сенсу, бо наявність в такому потенційному утворенні потенційно великого ринку збуту для українських товарів та потенційний, суто теоретичний доступ до сировинних ресурсів такого об'єднання нівеліюється відсутністю свободи здійснення економічної діяльності та відсутністю правової культури, а отже і працюючої судової системи. За таких умов всіма потенційними перевагами великого ринку збуту і доступу до сировинних ресурсів буде користуватися виключно олігархія, підтримувана державними чиновниками. А за умов відсутності працюючих антимонопольних механізмів спрацює принцип сили і всіма цими економічними ресурсами буде розпоряджатися виключно російська олігархія і російський державний апарат.

На захист людської і національної гідності та збільшення соціальних благ для громадян в Євразійському союзі також розраховувати не доводиться, бо пріоритетом в євразійській культурі завжди була не людина, а держава. А враховуючи олігархічний тип економіки слід розуміти, що розвиток людини буде підтримуватися виключно на тому рівні, який необхідний для обслуговування та убезпечення олігархічної системи.

На розвиток національних культур також можна не розраховувати. Навпаки, слід очікувати на знищення та маргіналізацію модерних національних культур. І найбільше цьому посприяють російські олігархи та бюрократія, бо саме національні культури будуть головними загрозами для утримання російським олігархатом монополії над ринками та ресурсами країн, які увійдуть в Євразійський союз. І саме тому російський олігархічний режим буде підтримувати експансію російської популярної культури на всьому просторі Євразійського союзу. Крім знищення модерних національних культур це також буде мати наслідком і утвердження на просторах Євразійського союзу споживацької етики, базованої на найпримітивніших людських інстинктах.

Висновок: Я не бачу причин, чому Україні було б варто вступати в Євразійський союз, проте бачу багато причин, чому цього робити не варто.

 

Про Європейський союз

Ринок Європейського союзу є значно більшим за ринок потенційного Євразійського союзу. Але при цьому він є щільно зайнятим і не має того рівня відкладеного попиту, який є на ринку потенційного Євразійського союзу. Але головне те, що цей ринок цивілізований, там є чіткі правила гри, функціонують антимонопольні механізми. Коли є правила, то можна навчитися грати. Тому входження українського бізнесу на ринок Європейського союзу в більшості галузей буде складним, проте і виграш буде значно більший - великий платоспроможний попит і цивілізовані умови ведення бізнесу.

Щодо захисту людської та національної гідності, то переваги Європейського союзу є очевидними: функціонує розвинута правова система, виконують свої функції суди; розвиток особистості не обмежується, а вітається; кожна держава проводить самостійну політику в галузі культури, загроз знищення чи маргіналізації національних культур держав-членів ЄС немає.

В Європейському союзі функціонують механізми громадянського суспільства, існує зворотній зв'язок між суспільством і владою. Конфлікти між інтересами різних частин суспільства вирішуються еволюційним шляхом.

Висновок: Хоча Україна за більшістю параметрів не відповідає вимогам і практиці Європейського союзу, я вважаю необхідною інтеграцію України в ЄС. Інтеграція необхідна саме для примусового досягнення відповідності України вимогам і практиці ЄС для своїх членів. Можете це порівняти з примусовим відправленням на навчання до школи вуличного розбишаки.

 

Союзи цільові

Щодо союзів цільових. Україна вже є членом ВТО (Всесвітньої Торгівельної Організації). Доводиться констатувати, що при входженні в ВТО українська влада не відстояла економічних інтересів України в необхідному обсязі. Не відстояла великою мірою через те, що галузі економіки (за виключенням металургії і хімії, та частково сільського господарства) не поставили перед владою чітких завдань, яких умов та має добиватися, а чиновники від влади при цьому не мали власного розуміння щодо умов, які вони мають відстояти під час переговорів щодо вступу у ВТО. На жаль та сама ситуація спостерігається і в процесі підписання умов про створення ЗВТ (зони вільної торгівлі) з ЄС. Тому наразі ситуація така, що не дозволяє Україні використовувати засоби протекціонізму при розробці та реалізації державних програм щодо розвитку тієї чи іншої галузі. З іншої сторони, у нинішньої влади однаково немає політичної волі до реалізації таких програм. За умови ж приходу до влади політичних сил, які матимуть таку політичну волю, постане необхідність сідати в рамках ЗВТ чи ВТО за стіл переговорів, і виторговувати для себе нові умови по кожній окремій галузі, яка цього потребуватиме.

Щодо участі у військових союзах. Можна бути позаблоковою державою. Тільки слід усвідомлювати, що це задоволення дороге. На перспективу Україна має мати боєздатну армію, яка буде здатна самостійно захистити її суверенітет та економічні інтереси в світі. Але з об'єктивних причин швидко цього досягти не вдасться, бо по-перше є цілий ряд системних проблем, виправлення яких потребує багато часу, а по-друге, наразі у держави відсутня необхідна кількість коштів на розбудову самодостатньої армії. Тому найближчим часом забезпечити суверенітет Україна може лише через участь в організаціях колективної безпеки. З огляду на те, що для України очевидною є перевага інтеграції в Європейський союз, то абсолютно логічним кроком є і інтеграція в Північно-Атлантичний Альянс, який є органом забезпечення колективної безпеки для держав-членів ЄС.

А тепер найцікавіше.

Якщо Україна ставить собі за завдання інтенсивний економічний розвиток з метою входження у ТОП-10 чи хоча б ТОП-20 світових держав (за рівнем ВВП на душу населення та за ІЛР), то ми повинні мати ринки споживання для української економіки. Найперше варто розвинути внутрішній ринок, який має величезний відкладений попит, і наситити його товарами та послугами українського виробництва. Треба досягти локалізації української економіки мінімум на 70%. Цього має вистачити, щоб увійти в ТОП-20. Але є два АЛЕ:

1) Як націоналіст і максималіст, я хочу бачити Україну мінімум у ТОП-10 світових держав, а для цього потрібна експансія і на зовнішні ринки;

2) Для того, щоб економіка мала характер сталого розвитку (була захищена від стагнації), нації потрібна не-економічна, проте про-економічна національна ідея. 

Вирішити ці завдання може лише власний геополітичний проект України. З аналізу існуючих світових геополітичних проектів, між якими знаходиться Україна, дійшов висновку, що найкращим українським геополітичним проектом може бути лише розбудова торгівельно-транспортної імперії від Скандинавії до Індійського океану. Скандинавія має розвинуті технології, Україна - продовольчий потенціал (дефіцит якого є в Західно-Азійському регіоні), Західно-Азійський регіон має великі запаси ресурсів і головне - надзвичайно великий відкладений попит.

Метод створення - ініціювання Україною створення торгівельного союзу та використання методів концептуальної влади для корегування проекономічних цінностей суспільств в регіоні. Головна біржа ТС має міститися в Києві.

Черговість розбудови ТС:

1. Київ+Мінськ;

2. (1)+Анкара;

3. (2)+Таллін+Вільнюс+Рига;

4. (3)+Дамаск+Багдад+Тегеран+Амман+Варшава+Осло+Стокгольм+Гельсінкі;

5. (4)+Тбілісі+Єреван+Баку+Софія+Бухарест+Бєлград+Загрєб+Сараєво;

6. (5)+Ісламабад+Кабул;

7. (6)+Делі.

Разом отримуємо ринок в 2,5 млрд. населення.

Черговість продумана таким чином, щоб наявне об'єднання було цікавим для кожного наступного ринку.

Транспортна складова має полягати в будівництві в рамках ТС українськими компаніями морських причалів, логістичних центрів, залізничних гілок в країнах-членах ТС.

В гуманітарній сфері необхідне використання механізмів концептуальної влади для поширення досвіду розбудови світської держави у Туреччині на інші мусульманські країни регіону.

Така мирна по суті, не-економічна але про-економічна національна ідея здатна забезпечити енергію для сталого економічного розвитку на час життя не одного покоління української нації.

p.s. Зрозуміло, тут викладено лише загальний концепт, без переліку всіх механізмів. 

 

Одеса, 18 грудня 2011