Антін Борковський

Відмукатися нашій владі про боротьбу за вступ до Європи (мовляв, процес іде) не вдасться – Київ таки дострибався.

Після ув’язнення Луценка європейський терпець урвався остаточно. П’ятеро шефів МЗС – Британії, Німеччини, Польщі, Швеції та Чехії – написали відкритого листа, в якому чітко і ясно зазначили: до ЄС Україну не візьмуть.

Основна претензія – політичні процеси над Тимошенко й Луценком. Враховуючи потяг дипломатів до езопової мови й загортання у папірчики, різкий тон листа можна вважати ультиматумом: відпускайте політичну опозицію, інакше – «ауфідерзеєн, Лілі Марлен» (чи, якщо простіше, – «нафіг з пляжу». Унікальна не лише ця безкомпромісність – водночас п’ять різних держав із різним рівнем симпатій до України в унісон кажуть одне: «Звільніть Юлю і Юру, проведіть по-людськи вибори – і пануйте у своїй сторонці. Інакше карнавалу не буде». А це серйозно, адже якщо такого листа пишуть міністри, то перед тим добряче думають, тож пробачати нас «заднім числом» не збираються.

Наближені до межигірського тіла чиновники спробують підметушитися, пояснюючи: мовляв, та лякають європейські ліберасти, куди загниваючій Європі без нас – от погавкають і забудуть… Втретє призначений собою ж президент-Вова радісно закряче по телефону: «Навіщо та Європа – до Китаю значно ближче! Я от знову переміг, і нічого – втерлися». Верховний папа почеше макітру і може справді повірити – ЄС ніде не дінеться, а бізнес-кашу з руско-китайським братом можна заварити не гіршу, ніж з німецькими поляками: кредити є, то й відкати знайдуться…

Різниця у тому, що Росії до ЄС не треба, а нам без Європи – аж ніяк. Зрештою, вже навіть Сербія доштурмовує бюрократичні барикади Брюсселя, днями отримавши статус кандидата в члени.

Якщо ми і зараз не наблизимося до ЄС, то до кінця правління Януковича нам лишиться стара й, головне, – безконечна пісня: для Галичини – мовні проповіді Ірини Фаріон і смолоскипові дискотеки; для сходу – байки Колесніченка з Табачником і кураж п’яних комсомольців. Тільки на заробітки доведеться їздити до Пекіна – капусту рубати (кому в переносному сенсі, а кому і в прямому).

Газета ZIK №9 (8 березня 2012р.)