Антін Борковський

Як почув про кнура-пророка, що у центрі Києва віщуватиме, чия футбольна збірна переможе, – серце здригнулося. Карикатурнішої малоросійщини й уявити годі – Гоголь вкотре перевернувся у труні.

І не білокам’яні вороги підкинули цю ідею, не світова закуліса, не Табачник. Самі визначились, яка худібка гідно уособить футбольне свято й нестиме міжнародним телекамерам наш автентичний образ. Самі обрали свій талісман – ніхто за рило не тягнув. Хоча пасувало би замислитися (ціле ж піарне відомство працює над футбольним іміджем країни), зупинившись бодай на єнотові.

Можна припустити, що хтось із українофобів вирішив вкотре поглумитися з гордих трипільців. Але перша-ліпша версія зазвичай правильна – зупинилися на кнуряці, бо живемо саме під цим вишуканим знаком зодіаку. Чого правду ховати?

Не лисичку обрали за оберіг. Не хижого беркута. Навіть не веселу в’єтнамську свиню. А саме матьорого племінного кнура – такого собі справедливого господарника, спов-неного працьовитої незакомплексованості. Божество полів, що доведе – схід і захід разом. Ніхто не писнув проти – ні президент, ні Яценюк. Мовчать б’ютівці, комуністи і «Свобода». Не протестує недремна інтелігенція: «Ви що, звар’ювали? Мало олігофренічних Льоліка-Боліка? Борова випасаєте у столиці?»

Хоча щось таки у тому є, якщо придивитися до провідників. Очі президента виблискують рішучістю й волею, писочок прем’єра сяє пророчою кмітливістю, навіть загумінковий губернатор промениться глибинним інтелектом, іноді обурено покручуючи хвостиком. Незле вписується в команду міністр культури. А скільки парламентарів полум’яніють кнурячою вродою… Телеполітологи й економісти із не меншим, ніж у кнура, успіхом провіщають пору загального благоденства…

На відповідність образу вказують й опосередковані ознаки. Збацали новенькі «євродороги», а вони буквально за тиждень провалилися – будівельні свині ж бо підрили. Де наше «хороше життя вже сьогодні?» – свині поїли. Де наші надії? – потоптало плем’я свиняче.

Осмисленість вибору між двома мисками з однаковим вмістом немовби натякає на парламентські вибори – прапорці-то нехай і різні, але ж виборчі помиї розлито однакові. А щонайгірше – і це «схаває» наш народ. І, вболіваючи за «свою» команду, радісно зарохкає.

Газета ZIK №23 (14 червня 2012р.)