Матвій Ганапольський, письменник, журналіст (радіо «Эхо Москвы»)

Швидко вчиться наша влада. На кожен зойк – затичка, на кожен сход – омонівці... Де ж та розгубленість перед Болотною, коли здавалося, що все зміниться? Нічого нема – вони швидко отямилися, зібралися і структурувалися.

Вгорі правителі зарозуміло не помічають опозицію. В середині виконавці: депутати з молодими завзятими обличчями, судді, що сором’язливо буркочуть вироки, телеканали, готові показувати приховані зйомки про сексуальне життя опозиції.

Усі «зсучились» і готові мочити, рвати на шматки, звинувачувати у зраді Росії, держдепівських грошах, іти на будь-яку ницість, аби ця опозиція зникла, розчинилася без осаду.

І тут не треба прямої вказівки з Кремля – вже й самі це вміють. Усі за велінням серця, від чистої і широкої державної душі!

Технологія доведена до віртуозності. Ви нам мітинг на 50 тисяч – ми вам на 100 тисяч! Ви йдете на площу – ми ставимо ОМОН так, щоб ви тиснули одне одного, щоби потім вас же звинуватити у провокації, в тому, що били ОМОНівців. І жодних «репресій», все «за законом»!

Суддя ліпить Навальному й Удальцову 15 діб, не побажавши подивитися відео, на якому немає жодного їхнього порушення. А що, має право не дивитися!.. Дума ініціює закон, аби «за порушення» правил проведення мітингу платити штраф у 1,5 мільйона (!) рублів...

«По домівках! – кричить влада. – Ану швидко по домівках!»

Не слід довго міркувати, як влада поводитиметься далі. Вона вже себе «поводить», перейшовши від ігнорування іншої думки до її повного і тотального знищення. Щоби не псували історичного ландшафту, охоронюваної зони цієї самої влади.

Кремль домігся свого – опозиція розпорошена й дезорганізована.

Одних, як Навального й Удальцова, садять (наразі на 15 діб), інших лідерів опозиції «мочать» щодня у державних ЗМІ і в таких самих ток-шоу.

Ну добре, вони перемогли. І що?! Ну ось вона, країна Росія, дванадцять років лежить під тією ж владою, під якою лежатиме ще дванадцять. Багато напрацювали? У квітні, за даними Мін­економрозвитку, інвестори вивели з Росії 8 млрд (!) доларів. Оп-па! Хто винен? Лимонов із Касьяновим? Собчак? Вона вивозила? А може, це підступи «п’яниці Єльцина»? Може, й сьогодні триває смутний час 1990-х, де все так же «ураганить» клята опозиція?

Зараз дії влади описують так: «вони то затиснуть, то відпустять». А любомудрі аналітики загадково пояснюють: «Це боротьба еліт!..» Яка боротьба?! Яких еліт?!

Влада злобно мстить за ті миті, коли була розгублена, за хвилини грудневого збентеження, за неприємні запитання із залу, за зганьблену в ті хвилини «святість».

«Влада вловила сигнали суспільства з вимогами оновлення! – кричать кремлівські політологи. – І влада піде на це!»

Ось він, «новий підхід» – тотальне знищення протестного руху в усіх напрямах «у рамках закону». І що ж далі?

А нічого, чудес не буває, особливо в політиці. Слухняна Дума, млява системна опозиція – комуністи й есери. Переляканий Прохоров.

У несистемної опозиції немає лідера, немає партії, немає бажання об’єднуватися. Зате є амбіції.

У влади – повна відсутність ідей, що ведуть країну до оновлення. І

8 мільярдів доларів, які вивезли інвестори у квітні і за втечу яких ніхто не збирається відповідати.

Неоптимістично? А звідки оптимізму взятися, якщо навіть голова Конституційного суду Росії Валерій Зорькін виступив «проти “західного” трактування прав людини»?! Наче у прав людини можуть бути трактування. І це головний захисник конституції говорить таке!

Влада безсоромна, але безсоромність – категорія неполітична.

До Росії на початку літа якраз прийшла зима. Зима, ясна річ, політична. І вона буде довгою.

Газета ZIK №25 (27 червня 2012р.)