Ірина Калинець, дисидентка, громадська діячка

Антисемітизм, як і інші форми ненависті до будь-якого народу, неприпустимий.

Не забуваймо – національна ідея України розвивалася у контексті свободи не лише для українців, а й для інших народів. На цю ідею опирався Народний рух, повагу до інших народностей посідала галицька інтелігенція на початку ХХ століття. Народи спинаються на ноги не лише за взаємної поваги, а й за взаємної підтримки.

Префікс «анти» завжди несе якесь неприйняття й передбачає ідею підкорення, бо хтось вважає себе у чомусь кращим. В українській природі лежить ідея не підкорення когось, а навпаки – звільнення. Натомість антисемітизм бачить у людині ворога й раба. Гітлера зі Сталіним єднала насамперед ненависть і презирство до всього живого.

Антисемітизм може бути інструментом для провокаторів, котрі хочуть кинути тінь на українську національну ідею. Вони готові використовувати будь-які форми наклепу, аби ненавистю принизити животворну ідею. Таких прикладів чимало і в новітній історії України.

Ідеологія антисемітизму споріднена з чорносотенством. Колись носії імперсь­кої вищості влаштовували єврейські погроми й придушували українство, зараз їх також чимало при владі. Чечетов, Колесніченко і Табачник хоча і не висловлюють антисемітських гасел, також сіють презирство і погорду до українців – щоправда, перелицьовуючи її у модні фрази. Єднає ж їх із антисемітами ненависть до людей – бо ж суттю будь-якого «анти» є зневага. Український патріот не має права нести її в собі. Мене дивує, що українські партії не надто заглиблюються у сенс слова «нація» – певно, недарма Шевченко послуговувався не цим терміном, є словом «душа».

Коли ми говоримо про націю як про державне чи про родове поняття, ми не повинні відкидати усі народи, що живуть на території держави. Нація – це ж як луг, сповнений розмаїттям, з нації проростають квіти, а їх не можна підживлювати ненавистю. Ясна річ, кожна нація відрізняється особливостями і кожен народ має окрему душу. Але культури між собою не воюють, ненависті не мають. І якщо замислитися над картою світу, стає зрозумілішим задум Великого Божого Різнобарв’я.

Газета ZIK №23 (14 червня 2012р.)