Марта Онуфрів

Виборча кампанія в Україні тільки розпочинається. Ще не всі учасники виборчих перегонів зареєстрували свої документи в Центральному виборчому комітеті (ЦВК). Наразі деякі політичні сили ще уточнюють свої списки за пропорційною системою.

Одначе варто кинути прискіпливий погляд на передвиборчу метушню та на тих, хто гордо (?!) носитиме ім`я «народного депутата України». Тим паче на тих, хто продаватиме інтереси України та повсюдно зневажатиме її, користатиме з депутатства для облаштування власних корупційних схем, нищитиме дорешти все українське, повсюдно чинитиме свавілля й беззаконня і т.д.

У першу п`ятнадцятку одіозної Партії реґіонів увійшли «зубри» україножерства та ті чиновники, за якими за корупційні оборудки давно плачуть українські тюрми: Микола Азаров, Таїсія Повалій, Сергій Тігіпко, Андрій Клюєв, Олександр Єфремов, Ірина Акімова, Володимир Бойко, Борис Колєсніков, Леонід Кожара, Володимир Рибак, Дмитро Табачник, Олександр Лавринович, Ганна Герман, Станіслав Скубашевський, Анатолій Близнюк.

У цілому виборчий список ПРУ «поза критикою»: хабарники, казнокради, бандити з цинічними посмішками, професійні мародери та шулери, політичні перебіжчики, україножери, порушники громадянських свобод і прав людини, сестри, брати, діти, куми найвищих посадовців-корупціонерів та інша нечисть. Новинка ПРУ: під другим номером красується естрадна співачка Таїсія Повалій (виняток - не професійний корупціонер!), колишня дівчинка на виклики. Одним словом, повний «джентельменський» набір!

В основному першу п`ятнадцятку партійного списку об`єднаної опозиції «Батьківщина» прикрасили відомі політики: Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Олександр Турчинов, Юрій Луценко, В`ячеслав Кириленко, Григорій Немиря, Сергій Соболєв, Борис Тарасюк, Микола Томенко, Микола Княжицький, Мустафа Джемілєв, Андрій Кожем`якін, Лілія Гриневич, Іван Кириленко. Звісно, цей перелік викликатиме у виборця пошану й довіру. Однак не всі прізвища далі за списком є бездоганні. Добре, що сестри, брати, тітки, свати та ін. родичі провідників відсутні в ньому. Наявність політичних в`язнів Ю. Тимошенко й Ю. Луценка є символічною. Імовірно, після реєстрації кандидатів висуванці партійного списку рівно на дві особи посунуться вверх.

Певних нарікань викликав прохідний список об`єднаної опозиції, в якому не знайшлося місця для таких моральних авторитетів як Олеся Донія, Тараса Стецьківа, патріота-галичанина Андрія Шкіля.

Майже неочікувано в повному сяйві своїх демагогічних гасел – рівність, боротьба з нікудишньою владою та олігархатом, захист інтересів трудящих тощо – вигулькнула Комуністична партія, яка ще донині перебуває на послугах влади і, відповідно, донецького мафіозно-кримінального клану. У першу десятку цих борців за власне астрономічне збагачення (про інтереси трудящих згадують лише перед черговими виборами) увійшли знані мало не з допотопних часів такі комуністичні динозаври: Петро Симоненко, Петро Цибенко, Ірина Спіріна, Спірідон Калінкоров, Олександр Присяжнюк, Ігор Алексеєв, Ігор Калєтнік, Адам Мартинюк, Валентина Матвєєва, Євген Мармазов. Варто наголосити на тому, що найбільшим джерелом накопичення капіталу комуністичних функціонерів була і надалі залишається політична проституція.

Серед перших кандидатів у народні обранці від В/О «Свободи» переважають упізнані особистості: Олег Тягнибок, Богдан Бенюк, Андрій Мохник, Ігор Мірошниченко, Олександр Шевченко, д-р юридичних наук, професор. Відрадно, що надто незалежницький провід «Свободи» вчасно схаменувся й по мажоритарних округах висуватиме своїх кандидатів, узгоджених із об`єднаною опозицією. А також спільно з опозицією здійснюватиме контроль за перебігом парламентських виборів. Прикра ремарка: по мажоритарці від В/О «Свободи» на одному з виборчих округів Львівщини (Старий Самбір) висувається кандидатом нічим непримітний у середовищі однопартійців Андрій Тягнибок, брат Олега Тягнибока!

Партії-новобранці цьогорічного виборчого процесу «Удар» і «Україна – Вперед!» перебувають у конвульсійних пошуках нових облич, які б не тільки прикрасили їхні партійні списки, але й привернули б увагу виборців. Перша прохідна партія й друга не зовсім прохідна включили в першу десятку партійних списків немало знаних авторитетів: «Удар» - голова партії Віталій Кличко, письменниця Марія Матіос, екс-голова СБУ Вапентин Наливайченко, активістка податкового Майдану Оксана Продан, Віталій Ковальчук, журналістка Ірина Геращенко, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник та ін.; «Україна – Вперед!» - голова партії Наталія Королевська (зрадила БЮТ), колишній «копун», політичний плазун Андрій Шевченко, національний безхребетник Остап Ступка (син покійного Б. Ступки), екс-голова Міністерства охорони здоров`я Ілля Ємець, ректор Київського національного лігвістичного університету Роман Васько, дещо далі – перший заступник голови партії Євген Суслов (зрадив БЮТ).

Іронічну посмішку викликає намагання провідників марґінальних партійок як Українська платформа «Собор» повернути собі популярність. А саме: голова «Собору» Павло Жебрівський і його заступник Анатолій Матвієнко оголосили себе політичними санітарами. Ідеться про зібрання під партійний стяг Жебрівського-Матвієнка не політиків, а «діячів культури, мистців, журналістів та громадських діячів», які кардинально оновлятимуть український політикум. Прикметно, що до видозміненої УП «Собор», зокрема, увійшли відомий політолог Олександр Палій, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, а також знані письменники, видавці, брати Віталій та Дмитро Капранови.

Цікавим є той факт, що «авторитетні моральні люди», які нині обертаються в орбіті УП «Собор», не відають про безпрецедентне і вкрай брутальне захоплення мордоворотами в масках із головарем А. Матвієнком офісних документів і печатки у співголови УРП «Собор» Левка Лук`яненка (довголітнього в`язня сумління»!). Виходячи з останнього факту, можна не сумніватися в тому, що під ідейним керівництвом колишнього всеукраїнського комсомольського вожака, нинішнього незаперечного «морального» авторитета А. Матвієнка в українському політичному просторі назавжди утвердиться чесність, принциповість і відданість українській державницькій ідеї!

Хоч уже подейкують, що представники інтеліґенції від УП «Собор» таки висуватимуть своїх кандидатів у народні обранці, звертаючи свої погляди на Галичину. І тоді на одному виборчому окрузі взаємно поборюватимуть себе 2-3 кандидати, приналежні до патріотичного сеґменту. І в результаті – перемагає кандидат від ПРУ. Чи не геніальний задум?!

Не можна також оминути того, що напередодні виборів виповзають із усіляких щілин на денне світло різні хамелеони. Мета: зайвий раз засвітитися, щоб заробити гріш на все тій же політичній проституції.

Нещодавно в українських ЗМІ опубліковано відкритий лист до Юлії Тимошенко Василя Базіва, де безмежно обурений автор звинувачує провідників об`єднаної опозиції в корупційних діях. Нібито через посланців опозиції вони продавали Базіву прохідне місце у ВРаду: «За місце у команді, тобто у списку партії Юлії Тимошенко «Батьківщина» я маю заплатити Турчинову сім мільйонів доларів». Подібні корупційні оборудки серед існуюючих в Україні політичних партій таки трапляються. Однак заява самого В. Базіва звучить більше ніж непереконливо.

Передовсім варто подати дещо зі строкатого та вельми промовистого послужного списку цього «правдолюба»: колишній парторг осередку КПУ, головний редактор «За вільну Україну», м`яко кажучи, звільнили за привласнення редакційних грошей, згодом – кандидат у народні депутати від кучмівського блоку «За єдину Україну», член прокучмівської Аграрної партії; як заступник голови держадміністрації на президентських виборах-1999 здійснював масштабні фальсифікації у Львівській області задля другої президентської каденції Л. Кучми, радник посольства України в Канаді (2000), генеральний консул Генерального консульства України в Торонто (2002-2003) - відкликали з дипкорпусу через корупційний скандал; радник і консультант президента Л. Кучми, в його Адміністрації - керівник головного аналітичного управління.

Окрема сторінка життєпису пана Базіва: перебування в Торонто у статусі генерального консула. Тут можна назбирати чимало фактів про бурхливу діяльність В. Базіва. Один з них: цей політичний еквалібрист примудрився «пудрити мізки» діаспорних українців у радіоетері, мовляв, він жертва переслідувань спецслужб України (!). А відтак мало не подався в Канаді в політичні біженці.

Мабуть, у пам`ять вельми успішного вислужника В. Базіва назавжди закарбувався веб-сайт «Корупція в дипломатичному корпусі України», де його зображено з мільйонами «зелених» у розпростертих руках. Виглядає, що саме цей страхітливий для нашого героя монтаж, який перервав на самому злеті його дипломатичну кар`єру, образно відтворив п. Базів у своєму літературному опусі, так званому відкритому листі до Юлії Тимошенко.

Ще один пікантний штрих до життєпису Василя Базіва: він ніколи не мав титулу Надзвичайного і Повноваженого посла України, яким підписався під відкритим листом. Думаємо, що це – не остання побрехенька ревного служаки всіх антинародних, антиукраїнських режимів. Окрім того, хочеться зазначити наступне: виглядає, що в ПРУ надто критична ситуація на ідеологічному фронті, оскільки вона вимушена користати з послуг із наскрізь підмоченою репутацією ратоборця В. Базіва.

Утім, видається, не менше від В. Базіва здивував українську спільноту Президент СКУ Евген Чолій своїм пресовим повідомленням «Світовий Конґрес Українців закликав Президента Віктора Януковича до зустрічі». Мета:обговорити актуальні для світового українства теми – демократизацію України, парламентські вибори, євроінтеґрацію, загрозу деукраїнізації, 90-річчя Голодомору 1932-33, 65-річчя Акції «Вісла», державні програми щодо української діаспори.

Не було б так сумно, коли не було так смішно. З якої планети спустився на землю Президент СКУ Е. Чолій? Чи він не знає про міжнародну ізоляцію так званого президента В. Януковича? Чи морально вести перемовини з головарем кримінального угрупування, який здійснює в Україні конституційний переворот, брутально нищить паростки демократії, кидає за ґрати політичних в` язнів, посягає на національну ідентичність титульної нації і т.д.? На що розраховує п. Чолій, коли Янукович не захотів почути найвпливовіших європейських чиновників? Чи Президент СКУ вважає, що володіє надлюдськими якостями, завдяки яким розперезаний донецький пахан стане сумирним ягням?! Запитання без відповідей.

O tempora! O mores! *

* О часи! О звичаї!