Євген СОЙКІН

Вчора побачив в соціальних мережах інформацію про те, що один за одним "падають" офіційні сайти органів державної влади в Україні.

Причина тому - надмірна увага користувачів українського інтернету до суспільно важливої інформації, розміщеної на тих сайтах. За дивним збігом обставин ця увага припала на час закриття файлообмінника EX.UA, на якому багато українців зберігали свою приватну інформацію, не порушуючи при цьому законів про захист авторського права.

Будучи позбавлені можливості користуватися власними файлами з файлообмінників, українські користувачі інтернету почали шукати, чим зайняти свій мережевий час. Цілком логічно, що свою увагу юзери звернули на офіційні сайти органів державної влади в Україні, адже де, як не там, (після найпопулярнішого, проте вже закритого, файлообмінника) знаходиться найбільше сховище суспільно важливої інформації?

Більш того, будучи позбавлені можливості традиційного проведення вільного часу за переглядом різноманітних файлів, що зберігаються на файлообмінниках, українці так захопилися альтернативою - переглядом суспільно важливої інформації на сайтах органів державної влади, що почався масовий ажіотаж - юзери стали справжніми фанами. Вони прагнули бути в курсі всіх останніх надходжень суспільно важливої інформації! Вони прагнули першими дізнаватися про всі оновлення суспільно важливої інформації! У цьому прагненні українські користувачі влаштували справжні змагання - вони почали опановувати технологічні методи максимально швидкого оновлення сторінок сайтів. І все це з єдиною метою - найпершими дізнатися про вихід найсвіжішої суспільно важливої інформації, яку для них приготували, важко працюючи, в органах державної влади.

На жаль, сайти органів державної влади виявились не готовими задовільнити потреби суспільства у максимально оперативному отриманні суспільно важливої інформації. Один за одним почали відмовляти сайти МВС, СБУ, Адміністрації Президента, Державної податкової служби і т.д. Навіть сторінка Прем'єр-міністра Миколи Азарова на Facebook стала чомусь не доступною при пошуку. Прикро, але попри всі старання, влада так і не змогла задовільнити зростаючий суспільний попит на важливу для нашого суспільства інформацію.

Але в цій ситуації найбільше лякає наступне. Як відомо, в 2012 році найбільшою суспільно важливою подією мають стати чесні та демократичні парламентські вибори в Україні. Само собою зрозуміло, що до цих подій буде прикуто найбільшу увагу громадськості, яка знову буде прагнути максимально оперативно отримувати суспільно важливу інформацію про перебіг чесних і демократичних парламентських виборів.

Та от питання, чи витримає сайт ЦВК таку увагу небайдужих до суспільно важливих подій українців, яка вивільнилася останніми днями?

Останні події на превеликий жаль посіяли великий сумнів у спроможності органів державної влади задовільнити зростаючий попит українських громадян на максимально оперативне отримання усієї суспільно важливої інформації від органів державної влади. І якщо органи державної влади не зуміють знайти відповідь на виклики прогресу, то може статися так, що весь процес виборів депутатів Верховної Ради України цього року може опинитися під загрозою зриву.

Лишається сподіватися, що наша демократична влада зробить правильні висновки з уроків прогресу. А правильні висновки справедливої і демократичної влади мають полягати не у фізичному обмеженні громадян, які прагнуть оперативного доступу до суспільно важливої інформації, а у віднайдені технічної можливості задовільнити зростаючий попит на таку інформацію.

Будь-який інший шлях хибний, бо зупинити поширення знаннь про технологічні можливості оперативного оновлення інтернет-сторінок, які мають надавати суспільно важливу інформацію небайдужим громадянам - не можливо! Адже всього за добу такими знаннями змогло оволодіти понад 10 000 українців. А технологічний прогрес не стоїть на місці! Боюсь навіть уявити, куди можуть прийти громадяни України за отриманням суспільно важливої інформації щодо перебігу парламентських виборів в Україні, якщо вони будуть позбавлені можливості слідкувати за цією визначною історичною подією за допомогою Інтернет-сайтів. І зовсім мені якось не віриться, що органи державної влади тоді зможуть в оф-лайн режимі задовільнити попит громадян на інформацію.

2 лютого 2012 р

http://www.soykin.info/2012/02/2012.html

На початок