Євген Сверстюк

Я був того дня під стінами Верховної Ради. Чув коментарі, якими виправдовували «боротьбу за рівність» мов. Це все брутально й цинічно, це грубий виклик національній гідності українців. І найбільше мене дивує, що так мало людей на це образилося, що громадяни на це не реагують. Адже це переступ Конституції, моралі й елементарної політичної порядності.

Виступати фактично за знищення державної мови у незалежній державі - таке можливо тільки з подачі полковника Путіна. Цілком ясно, що це його ідея і що він її просуває. За рівнем нахабства, брутальності й цинізму це його почерк. Путін, відповідно, має холуїв в Україні в образі президента і його Партії регіонів, котрі його бояться та, як і личить справжнім лакеям, йому служать. Вони виконують і виконуватимуть його настанови, бо в них нема жодної моральної межі, не може бути ні морального спротиву, ні жодного сорому.

Я думаю, що кожен повинен сприйняти це як ганьбу для себе. Верховна Рада не підготувалася належним чином. Група осіб, котра мала б чинити опір, продумати форми спротиву, не була активною й підготовленою. Найбільше претензій до інтелігенції та народу - битва за українську мову триває не у Верховній Раді. Найприкріше, що в нашому суспільстві мало боротьби за честь і гідність нації, відповідно, мало боротьби за українську мову в Україні. Ми програємо не у Верховній Раді ми програємо через те, що не боремося за збереження честі, свого обличчя й свого місця під сонцем.

Ми часто посилаємося на поляків. Смішно уявити, що вони дали би проковтнути організаторам подібний проект. Це натрапить на опір кожного, на опір кожного вчителя й учня.

Думаю, українці забувають, що життя - це боротьба за збереження обличчя і честі. Без цього ми не можемо бути людьми. Наші ледачкуваті інтелігенти, які граються в постмодернізм, займаються не тим, чим слід. Ці ігри є антиморальними та згубними, вони мають червиву основу. Люди, котрі провадять ці ледачкуваті та блюзнірські ігри, є ворогами життя. Вони не лікарі вони носії хвороби. На жаль, цього вірусу дуже багато. Ми програємо, бо в нас мало цілителів. Ми їх не множимо й не працюємо на цьому полі належним чином.

Зараз триває велика боротьба, напружена і щоденна, на кожному кроці. І кожен, хто, виходячи зі свого дому, пристосовується до юрби й говорить її мовою, завдає удару Україні.

Газета ZIK №22 (7 червня 2012р.)