Олена Яхно, «День»

Від КОДу вимагають припинити співпрацю зі «Свободою». КОД — проти

На адресу «Дня» надійшов відкритий лист до лідерів Комітету опору диктатурі. Лист, зокрема, підписали головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї» Тарас Возняк, ведучий каналу TVi, оглядач журналу «Український тиждень» Юрій Макаров, політичні аналітики Остап Кривдик, Євген Магда, представник української діаспори в Канаді та США. Всього близько сорока осіб. Усі вони вимагають, аби комітет припинив будь-яку співпрацю з ВО «Свобода».

«Партія Тягнибока називає себе «Свобода». Водночас це принципово антиліберальна партія, яка часто, відверто і недвозначно заперечувала ключові політичні та економічні свободи, — йдеться в листі. — Представники «Свободи» часто видають себе в медіа за толерантних демократів. Утім, багато ознак свідчать про те, що фундаментальні переконання партії відзначаються нетерпимістю до меншин і прагненням до виняткової форми етнократії.

«Свобода» стверджує, що є проєвропейською партією. Але її етноцентричний і гомофобний світогляд прямо суперечить принципам, на яких відбувалася європейська інтеграція.

«Свобода» заявляє, що є типово європейською партією. Втім, вона належить до ультранаціоналістичного Альянсу європейських національних рухів, що включає деякі найбільш екстремістські праворадикальні партії ЄС, які викликають збентеження, відразу і сором в більшості європейців.

Партія Тягнибока виступає як найбільш рішучий захисник України проти російського іредентизму та колоніалізму. Проте вона непрямим чином допомагає московським неоімперіалістичним схемам, оскільки її громадська діяльність і відверті заяви, як правило, поглиблюють відчуження та сприяють сепаратистським настроям у Західній та Південно-Східній Україні.

«Свобода» позиціонує себе як найпослідовніший противник напівавторитарному режимові Януковича. Попри це, її лідерів часто запрошують висловлювати свою точку зору на телеканалах, які пов’язані з Партією регіонів.

«Свобода» заявляє про свою підтримку української демократії та інтеграції з Заходом. Проте її амбівалентна позиція стосовно української ліберальної традиції, єврейської спадщини, відносин з Польщею, мультикультурного суспільства та низки інших питань свідчить про те, що розуміння «Свободою» демократії та Заходу має, щонайменше, специфічний характер.

З огляду на це ми вважаємо, що «Свобода» не може належати до Комітету опору диктатурі, та пропонуємо лідерам української демократичної опозиції переглянути питання партнерства з цією партією».

Утім, у КОДі цей лист коментують дуже обережно. В’ячеслав Кириленко взагалі відмовився. Мовляв, це має бути лише спільне рішення комітету. Зазвичай рішучий Тарас Стецьків цього разу зніяковів і знітився:

— Навіть не знаю, що сказати. Українські інтелектуали до «Свободи» дійсно ставляться з великою недовірою, вважаючи її організацією, яка дискредитує націоналістичні цінності. Але я не знаю, як КОД на це відреагує. У будь-якому разі, якщо такий лист є, то це має бути предметом для розмови в КОДі. І думаю, що КОД сам має відреагувати на цей лист і максимально швидко визначити формат своєї участі. І не виключено, що «Свобода» сама вирішить іти самостійною колоною. Але я не думаю, що зараз негайно треба виключати «Свободу». Не думаю, що в цьому є проблема і це на часі.

А от бютівець Сергій Соболєв без усяких еківоків абсолютно чітко став на захист Тягнибока.

— Завданням КОДу є не пропаганда націоналізму чи лібералізму. КОД об’єднався проти сьогоднішнього режиму, який не дає можливості розвиватися демократії в країні. Він побудований на чіткому принципі фашистської партії, яка контролює всі органи влади. Тому ми сьогодні готові об’єднуватися з усіма політичними силами, які прагнуть відсторонити від влади цю силу. Лише тоді ми зможемо говорити, що в країні є відкриті, прозорі вибори, що між собою боротимуться націоналісти, соціалісти, ліберали.

Так само, коли була акція «Україна без Кучми», ніхто нікого не ділив на лівих і правих. Головне тоді було повалити режим, який нав’язував темники, який забороняв дії опозиційних партій, фальшував вибори. А зараз ситуація набагато серйозніша, ніж була тоді».

Вочевидь, у країні є запит на певну націоналістичну силу. Цю нішу зайняла «Свобода». Наскільки це вдалий вибір? Чи є ця сила європейською партією? Добре це чи погано? Є сенс продовжити розмову.