Петро Дяків

Про «брудну політику» і порядних людей

Чи взагалі існує потреба змін, а тим паче – перезаснування держави? За зовнішніми ознаками на проспекті Шевченка у Львові, де ми зараз перебуваємо, стоїть купа недешевих машин. Є крамниці й ресторани, Mc Donalds…

Що стосується потреби перезавантаження, а то й перезаснування держави, то вона існує давно. Необхідність такого кроку усе більше усвідомлюється суспільством. Справді, на старому фундаменті неможливо якісно збудувати новий будинок. Якщо говорити про стан стосунків держави з громадянином, то всі бачимо й відчуваємо відчуженість громадянина від структур влади. В останні роки до цього додався ще й мало приховуваний антагонізм. Цей антагонізм невблаганно посилюється: між народом, суспільством і державою.

У чому може бути вихід? У тому, щоб розвернути державу до тих суспільних правил, які сформували українську ідентичність у її широкому плані. Тобто суспільства, яке функціонувало на цій території до, візьмемо так, часів Хмельницького, яке мало можливість розвиватися без стороннього впливу, природно формувало правила свого життя. На той час воно було успішним.

Під впливом зовнішніх обставин історично так склалося, що формування і функціонування влади, реалізація владних функцій, стосунки держави і народу змінювалися так, що народ змушений був вкладатися в прокрустове ложе чужих уявлень світобачення. Як наслідок, ми й дійшли до сьогоднішнього стану.

На жаль, сьогоднішня політична ситуація, політична еліта будуть свою модель, за якою перед кожними виборами виборці, «електорат» розділяються, і на тих розколі й протистоянні здобувається влада. На мій погляд, наше завдання – знайти спільний знаменник розвитку для всього народу України. Над проблемою, зокрема – на «Українській Правді», - вже працюють низка авторитетних авторів: Гнєдаш, Окара, Демченко, Дубинянський… Вони фрагментарно описують проблеми. Отож, як на мене, треба звернутися до вже проведеного аналізу, зібрати його, систематизувати.

Назву тільки три речі, які, на мою думку, є найважливішими:

- принципи функціонування влади і виборча система;

- принципи набуття власності на основі реалізації потенціалу людини, а не за рахунок застосування інших способів; люстрація права власності через відкритий реєстр;

- подолання подвійної моралі.

Щодо останньої тези, не приклад з недалекого минулого, коли людина, котра стала міністром, спочатку була в опозиції, у неї тоді була одна мрія. Проте потім з’ясувалося, що вона стає міністром і не бачить у тому жодної проблеми.

Коли її запитують: ви ж так критикували тих політиків і тих керівників, а зараз – це ваші колеги в уряді, як це пояснити? Пояснення було вбивчим: невже не розумієте, що сім’я, друзі – це одна справа і один тип моралі, а політика – це політика! Поки ми не подолаємо цю різницю, коли поведінка в родині, з друзями і при владі різні, а не однакові, доти матимемо «брудну політику», в яку порядні люди сьогодні не хочуть іти.

Пропозиція – попрацювати над тією архітектурою нової України, нової системи влади, яка б допомогла відновити в суспільстві ті уявлення про владу, які закладено в його потребах, уявленнях, світобаченні про справедливе суспільство.

Джерело: http://www.3republic.org.ua/ua/ideas/11342