Олександр Гнєдаш

Держава, яка нам потрібна

Ця стаття народилася, як реакція на «слабо?». Дійсно, дуже багато написано про різні моделі ефективного державотворення взагалі, і Українського, зокрема. Різні програми, проекти та концепції, кожна з яких має своє раціональне зерно, але, вцілому, картина вимальовується не чітка, малозрозуміла та не переконлива для пересічного виборця.

Тоді і виникло запитання: « А слабо зобразити ефективну Україну - мету всіх наших численних дискусій та безсистемних дій, на одній сторінці, але конструктивно, щоб було зрозуміло кожному?»

А й справді, є ж твердження, що якщо ви не можете пояснити свою думку п’ятирічній дитині, то ви не володієте питанням. Хто зрозуміє та сприйме одну сторінку, той зможе розвернути її і в робочу програму на кілька сотень сторінок, а хто ні, то і кілька тисяч сторінок не допоможуть. Давайте спробуємо.

Якщо всі згодні, що нам потрібна держава, яка забезпечує достойне життя всім своїм громадянам шляхом створення умов для повної самореалізації потенціалу кожного, то ця мета досягається лише при виконанні двох умов:

- створення системи інтенсивного «збагачення держави» за рахунок ефективного використання наявних людського, економічного та природного потенціалів власної країни;

- створення системи справедливого розподілу та використання «багатства держави» в інтересах власних громадян.

Система «збагачення», в свою чергу, має дві складові:

- інноваційний розвиток, підтримка та стимулювання якого є основою економічної політики держави, який, в свою чергу, стимулює розвиток та ефективність освіти та науки;

- політика тотального ресурсозбереження та екологічного оздоровлення.

Система «справедливого розподілу» включає:

- жорстку політику підтримки, розвитку та відтворення життєдіяльного потенціалу працездатного населення;

- тотальну патерналістську політику по відношенню до непрацездатного населення.

Оце і все, за великим рахунком. Все так же просто, як і в заповідях Господніх, проблема лише у їх виконанні.

Але, не уповаючи на суд небесний, для побудови ефективної держави не обійтися без суду земного, Українського.

Для цього, перш за все, має бути прийнята Конституція дійсно прямої дії, відмовившись від стереотипного уявлення про Конституцію, як «тоненьку книжечку». Всі положення Конституції викладені «на каркасі» наведених вище принципів організації держави будуть мати три обов’язкові складові: власне, положення; відповідального за його виконання в особі керівника відповідної державної інституції; санкцій за порушення вимог Конституції.

Будь-яке недотримання положень Конституції є державним злочином.

Весь інший масив кримінального, господарського та цивільного законодавств значно зменшується і перетворюється, фактично, в «підзаконні» акти технологічного характеру.

Ось тепер, дійсно, все. Абсолютно всі можливі окремі програмні положення, які так люблять політологи та деякі виборці, повністю «витікають» з наведених принципів та «поглинаються» ними.

Звичайно, перетворити досконалий функціональний образ держави (який ми і збираємося розробити в нашому Аналітичному центрі) в реальну предметну структуру державного механізму, який рухається реальними, а тому не досконалими людьми – діло дуже не просте, але реальне, дякуючи прикладам Сінгапуру та Грузії.

Отже, справа за розумною та моральною політичною силою, здатною це зробити?

Джерело: http://www.3republic.org.ua/ua/ideas/11352