Олександр Гнєдаш

Сім кроків ефективного державотворення

Людина завжди губиться в ситуації невизначеності та незрозумілості. Всі бачать, що справи в Україні йдуть все гірше, але не бачать ні реальних (справжніх) причин такого стану, ні очевидних шляхів для зміни ситуації. Тож і з’являються звичні, проте абсолютно хибні думки, що лише великі гроші, або якісь нові «ідеальні» люди можуть зарадити справі.

Абсолютно переконаний, що згадана задача реальна і має таке ж реальне вирішення, незважаючи на те, що нам невідомо, щоб хтось до нас щось подібне робив, тому ніхто й не вміє.

Наша ж задача зводиться до оптимізації системи за критерієм ефективності, а такий, оптимальний, стан системи (при даних умовах) може бути лише один.

Отож, задача. Умова. Дано: «Функціонуюче державне утворення на території 603 тисячі квадратних кілометрів з населенням, приблизно 46 млн. чоловік, яке називається Держава Україна». Треба визначити: «Як ці 46 мільйонів людей на цій території в 603 тисячі квадратних кілометрів можуть, а тому повинні, ефективно організувати своє життя, забезпечивши його достойний рівень за рахунок модернізації діючого державного механізму у власних інтересах?»

Вирішення будь-якої задачі починається з детального вивчення її умови (правильно зрозуміти умову задачі, це на 50% її розв’язати, адже розв’язання завжди сховано в умові), в нашому випадку, вотриманні та усвідомленні достовірних знань про:

- сировинні, енергетичні, транспортні, аграрні, наукові та інші потенціальні природні та економічні можливості країни в межах власних кордонів;

- структуру та інтелектуальний, моральний, фізіологічний, культурний рівень населення країни та окремих його груп;

- реальний стан взаємовідносин з іншими країнами світового співтовариства, в першу чергу, з країнами-сусідами.

Чи маємо ми такі необхідні та достовірні знання в нашому розпорядженні? Звичайно ж, ні.

Тож будь-які наші словесно-пропагандистські конструкції сьогодні спираються виключно на припущення, здогадки та міфи, і тому переконливими бути не можуть.

Далі, давайте спробуємо визначити перелік обов’язково необхідних, послідовних кроків в напрямку вирішення нашої задачі.

Перший. Спочатку конче потрібно з’ясувати, якомога повніше, весь перелік дій (функцій), які мають обов’язково виконуватись в державі, для того, щоб вона дійсно була такою, як хочуть люди. Це і є функціональна модель системи, з розробки якої і треба все розпочинати.

Другий. Для виконання згаданих вище функцій необхідні їх ефективні носії (структури). Ефективність виконання функцій залежить не лише від досконалості самих структур, а, значною мірою, від раціональності мережі зв’язків та взаємовідносин між собою цих структур в загальнодержавній системі. Для цього передбачається вже на основі функціональної моделі розробити нову, значно більш ефективну, функціонально зумовлену та технологічно орієнтовану оргструктуру Держави.

Третій. А скільки ж і яких ресурсів потрібно, щоб такі функції виконувалися в повному обсязі в межах такої нової оргструктури? Тобто, який має бути, зокрема, бюджет держави? Це не дуже важко порахувати, при чому, не «від досягнутого», а «від необхідного та достатнього».

Четвертий. А який же рівень ВВП держави має забезпечити її економіка, щоб отримати через систему оподаткування необхідний бюджет? Відтак має бути прийнята розумна, не репресивна система оподаткування, яка ефективно виконає цю, покладену на неї, функцію. Такі напрацювання в суспільстві є.

П’ятий. А яка ж структура економіки зможе найбільш ефективно, не виснажуючи та не забруднюючи природу, а також залучаючи людей до більш інтелектуальної, творчої діяльності, що б сприяло соціальному розвитку суспільства, забезпечити досягнення необхідного рівня ВВП? Це, звичайно, для України найголовніше - світоглядне запитання, і кому ж, як не амбітним інтелектуалам його ставити та вирішувати? Відповідь на це запитання має потягнути за собою кардинальні зміни в освіті, науці та ін.. А відштовхуватися, очевидно, треба буде від природного потенціалу країни з виходом на образ «аграрної житниці світу».

Шостий. Після того, як з’явиться реальне усвідомлення, що за такої організації життя 46 млн. людей таки зможуть достойно себе «прогодувати», необхідно розробити та впровадити систему нормативних актів та відповідних організаційних інституцій, які б могли забезпечити функціонування такої схеми організації життя України. Тут і Конституція, як Основний закон дійсно прямої дії, та інші законодавчі та регламентуючі акти, але безумовно, в обсягах, значно менших, ніж ми маємо зараз.

Сьомий. Всі згадані вище шість кроків вирішення нашої задачі, в кращому випадку, дадуть нам добротний, але все ж ідеалізований образ майбутньої держави. В реальності ж, ми знаємо, що нічого ідеального в житті бути не може. Тож, саме від цього, сьомого, кроку в практичному вирішенні нашої задачі буде залежати: на скільки нам удасться «сказку сделать былью». Це крок (етап) створення реалістичних програм переходу країни, окремих її сфер, галузей та ін.. з теперішнього стану в новий, більш ефективний, який ми зобразили вище.

Саме цей етап і має бути кінцевою метою сьогоднішньої діяльності будь-якої політичної сили, яка хоче прийти до влади.

Хочу звернути увагу, що впродовж згаданих семи кроків ні про які «…ізми» та «…атії» навіть не згадується. Лише під час виборчої компанії та, особливо, після приходу до влади, коли стає необхідним гуртувати та вести за собою мільйони людей для реалізації Проекту, очевидно, виникне потреба в «мистецтві» політологів та політтехнологів. Саме в цей час повною мірою знадобиться дієва, організована громадсько – політична сила, як механізм проведення в життя прогресивних реформ, можливо, інколи, і не без силового тиску. І тільки та сила, котра зможе швидше та ефективніше наблизити суспільство до його проектних (ідеалізованих) параметрів життя буде мати право повісити на оновленій Державній будівлі і свій партійний прапорець поряд з Державним стягом.

Джерело: http://www.3republic.org.ua/ua/ideas/11328