Микола Головенко

Книжка чи випивка?

Вирішив написати заради власного сумління :)) Чи без обговорень незрозуміло, що Україна повинна інтегруватися у європейські структури? Чи без обговорень незрозуміло, що в Україні потрібно будувати ринкову економіку,фундаментом якої має бути приватна власність і особиста ініціатива? Чи потрібно обговорювати як це робити? НІ, не потрібно!!! Головне - не «вигадувати велосипедів». Адже є приклад Англії, Польщі... Потрібна лише воля і рішучість, яких, на жаль, ніхто не виявляє. І мова не стільки про політиків, скільки про народ. А НАРОД НЕ ГОТОВИЙ ДО РЕФОРМ. Бо уже «сприйняв існуючі правила». Перефразовуючи Черчилля скажу так: якщо багатомільйонний народ в центрі Європи дозволяє, щоб ним керував неотесаний зек, то проблема тут не у Януковичеві, не у Партії регіонів і навіть не в олігархах. Тому і не потрібно ставити запитань, як перемогти ПР, як розвивати державу, яку писати програму і т. п…. Бо народу, який на вершечок соціальної піраміди ставить і терпить зека з кучкою криміналізованих найманців, плювати на розвиток і перспективи країни.

Якщо ми хочемо щось обговорювати то, мені здається, що питання потрібно ставити в таку площину:

- Що потрібно зробити для того аби студенти на кишенькові гроші купували не випивку і сигарети, а книжки?

- Чому в українців на алкоголь, сигарети і все що завгодно гроші є, а на книжки не вистачає?

- Чому українці так багато п’ють спиртного?

- Чому в дорожніх заторах українські водії не спроможні організувати вільний коридор для проїзду швидкої допомоги і пожежної?

- Чому коли у нас хтось запізнюється на рейс, то йому швидше поставлять підніжку, ніж допоможуть?

- Чому критична маса молоді у вільний час волочиться розважальними клубами, барами і засраними провулками, а не їздить в екскурсії?

- І взагалі, ЩО МИ ЗА ЛЮДИ? ХТО МИ ТАКІ, ЧОГО МИ ХОЧЕМО І ЧИМ ЗА РАДИ ЦЬОГО ГОТОВІ ЖЕРТВУВАТИ?

Але, боюся, що українці нічим не готові жертвувати. Адже так комфортно і звично платити за екзамени, купувати місце роботи, давати і брати хабарі, ходити до церкви і гучно святкувати новий рік посеред посту, використовувати будь-яке свято (9 травня, 8 березня, день радянської та української армій, Великдень і Різдво, Новий Рік та Івана) для того, щоб погуляти, випити і насмітити, приємно приклеїти на лобове скло машини українські синьо-жовтий і червоно-чорний прапорці, слухаючи в дорозі російську попсу і шансон…

Також не потрібно плекати великих надій на молодь, яка вихована фільмами «Бригада», «Брат», «Бумер», піснями Круга, книжками на зразок «Я ВОР», або московською попсою у складі Звєрєва, Білана, Баскова, Настями з Потапами, 95 кварталами і таким іншим.

Джерело: http://www.3republic.org.ua/ua/ideas/11415