www.ji-magazine.lviv.ua

Ніл Гейман

Людям важливо пояснювати , на чиєму вони боці і чому , а також чи не упереджені вони. Це свого роду декларація інтересів . Отже , я збираюся поговорити з вами про читання. Про те , що читання художньої  літератури , читання для задоволення є однією з найбільш важливих речей у житті людини.

І я , очевидно , дуже упереджений, адже я письменник , автор художніх текстів. Я пишу і для дітей , і для дорослих. Вже близько 30 років я заробляю собі на життя за допомогою слів , здебільшого створюючи речі і записуючи їх. Безсумнівно я зацікавлений , щоб люди читали , щоб люди читали художню літературу , щоб бібліотеки та бібліотекарі існували і сприяли любові до читання й існуванню місць , де можна читати.

Так що я упереджений як письменник. Але я набагато більше упереджений як читач .

Одного разу я був у Нью - Йорку і почув розмову про будівництво приватних в'язниць - ця індустрія стрімко розвивається в Америці. Тюремна індустрія повинна планувати свій майбутній ріст - скільки камер їм знадобиться ? Яке буде кількість вязнів через 15 років? Вони виявили , що можуть передбачити все це дуже легко , використовуючи найпростіший алгоритм , заснований на опитуваннях , який відсоток 10 і 11-літніх дітей не може читати. І, звичайно , не може читати для свого задоволення .

У цьому немає прямої залежності , не можна сказати , що в освіченому суспільстві немає злочинності . Але взаємозв'язок між цими двома факторами видний.

Я думаю , що найпростіші з цих зв'язків мають основу в очевидному.

Грамотні люди читають художню літературу.

У художньої літератури є два призначення.

• По-перше , вона відкриває вам залежність від читання . Жага дізнатися , що ж станеться далі , бажання перевернути сторінку , необхідність продовжувати , навіть якщо буде важко , тому що хтось потрапив у біду , і ти повинен дізнатися , чим це все скінчиться ... в цьому є справжній драйв . Це змушує дізнаватися нові слова , думати по -іншому , продовжувати рухатися вперед. Виявляти , що читання саме по собі є насолодою. Одного разу усвідомивши це , ви на шляху до постійного читання .

Найпростіший спосіб гарантовано виростити грамотних дітей - це навчити їх читати і показати , що читання - це приємна розвага . Найпростіше - знайдіть книги , які їм подобаються , дайте їм доступ до цих книг і дозвольте їм прочитати їх.

Не існує поганих авторів для дітей , якщо діти хочуть їх читати і шукають їх книги , тому що всі діти різні . Вони знаходять потрібні їм історії , і вони входять всередину цих історій. Заяложена ідея не заяложена для них. Адже дитина відкриває її для себе вперше. Не відбивайте в дітей бажання читати лише тому , що вам здається , ніби вони читають неправильні речі .

• І друга річ , яку робить художня література , - вона породжує емпатію . Коли ви дивитеся телепередачу або фільм , ви дивитеся на речі , які відбуваються з іншими людьми. Художня проза - це щось, що ви виробляєте з 33 букв і пригорщі знаків пунктуації , і ви , ви один , використовуючи свою уяву, створюєте світ , населяєте його і дивитеся навколо чужими очима. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи , про які ви б і не дізналися. Ви дізнаєтеся , що зовнішній світ - це теж ви. Ви стаєте кимось іншим , і коли повернетеся у свій світ , то щось у вас трішки зміниться.

Емпатія - це інструмент , який збирає людей разом і дозволяє бути не самозакоханими самітниками.

Ви також знаходите в книжках дещо життєво важливе для існування в цьому світі. І ось воно: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися.

У 2007 році я був у Китаї , на першому схваленому партією конвенті з наукової фантастики та фентезі . У якийсь момент я запитав у офіційного представника влади : чому? Адже наукова фантастика  довгий час не схвалювалося. Що змінилося?

Все просто , сказав він мені . Китайці створювали чудові речі , якщо їм приносили схеми . Але вони нічого не покращували і не придумували цих речей самі. Вони не винаходили . І тому вони послали делегацію в США , в Apple , Microsoft , Google і розпитали людей , які придумували майбутнє , про них самих. І виявили , що , коли вони були хлопчиками і дівчатками, вони захоплювалися науковою фантастикою.

Література може показати вам інший світ . Вона може взяти вас туди , де ви ніколи не були . Один раз відвідавши інші світи , як ті , хто скуштував чарівних плодів , ви ніколи не зможете бути повністю задоволені світом , в якому виросли. Невдоволення - це хороша річ. Незадоволені люди можуть змінювати і покращувати свої світи , робити їх кращими , робити їх іншими.

Інший спосіб зруйнувати дитячу любов до читання , це, звичайно , переконатися , що поруч немає книг. І немає місць , де діти б могли їх прочитати. Мені пощастило. Коли я ріс , у мене була чудова районна бібліотека.

Бібіліотека - це свобода . Свобода читати , свобода спілкуватися.

Це освіта (яка не закінчується того дня , коли ми покидаємо школу або університет) , це дозвілля , це притулок і це доступ до інформації.

Я думаю , що тут вся справа в природі інформації. Інформація має ціну , а правильна інформація безцінна. Протягом всієї історії людства ми жили в часи нестачі інформації.

В останні роки ми подолали брак інформації і підійшли до перенасичення нею . Як стверджує Ерік Шмідт з Google , тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації , скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року. Це щось близько п'яти ексобайтов інформації в день , якщо ви любите цифри . Зараз завдання полягає не в тому , щоб знайти рідкісну квітку в пустелі , а в тому , щоб розшукати конкретну рослину в джунглях. Нам потрібна допомога в навігації , щоб знайти серед цієї інформації те , що нам дійсно потрібне.

• Бібліотеки - це місця , куди люди приходять за інформацією. Книги - це тільки верхівка інформаційного айсберга , вони лежать там , і бібліотекарі можуть вільно і легально забезпечити вас книгами . Сьогодні більше дітей беруть книжки з бібліотек , ніж коли-небудь раніше, і це різні книги - паперові , електронні , аудіокниги. Але бібліотеки - це ще , наприклад , місця , де люди , у яких немає комп'ютера або доступу до інтернету , можуть війти в мережу. Це надзвичайно важливо в часи, коли ми шукаємо роботу , розсилаємо резюме , оформляємо пенсію в інтернеті . Бібліотекарі можуть допомогти цим людям орієнтуватися у світі.

• Бібліотеки - це ворота в майбутнє. Так що дуже шкода , що по всьому світі ми бачимо , як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші , не розуміючи , що вони обкрадають майбутнє , щоб заплатити за сьогодення . Вони закривають ворота , які повинні бути відкриті.

• Книги - це спосіб спілкуватися з мертвими. Це спосіб вчитися у тих , кого більше з нами немає. Людство створило себе , розвивалося , породило такий тип знань , які можна розвивати , а не постійно запам'ятовувати . Є казки , які старші від багатьох країн , казки , які пережили культури та стіни , в яких їх вперше розказали .

Необхідно підтримувати бібліотеки. Використовувати бібліотеки , заохочувати інших користуватися ними , протестувати проти їх закриття.

Якщо ви не цінуєте бібліотеки , значить , ви не цінуєте інформацію , культуру чи мудрість .

Ви заглушуєте голоси минулого і шкодите майбутньому.

• Ми повинні читати вголос нашим дітям . Читати їм те , що їх тішить. Читати їм історії , від яких ми вже втомилися . Читати на різні голоси , зацікавлювати і не припиняти читати тільки тому , що вони самі навчилися це робити. Ми маємо робити читання вголос моментом єднання , часом, коли ніхто не дивиться в телефони , коли спокуси світу відкладені убік .

• Ми повинні користуватися мовою . Розвиватися , дізнаватися , що значать нові слова і як їх застосовувати , спілкуватися зрозумілою мовою , говорити те , що ми маємо на увазі. Ми не повинні намагатися заморозити мову , прикидатися , що це мертва річ , яку потрібно тільки шанувати . Ми повинні використовувати мову як живу річ , яка рухається , яка несе слова , яка дозволяє їх значенням та вимови з часом змінюватися.

Письменники - особливо дитячі письменники - мають обов'язок перед читачами. Ми повинні писати правдиві речі , що особливо важливо , коли ми складаємо історії про людей , що не існували , або про місця , де не бували , розуміти , що істина - це не те , що трапилося насправді , а те , що розповідає нам самим, хто ми такі. Зрештою , література, крім усього іншого - це правдива брехня. Ми не повинні стомлювати наших читачів , але робити так , щоб вони самі захотіли перевернути наступну сторінку.

Один з кращих ліків для тих , хто н хоче читати - це історія , від якої він не може відірватися.

• Ми повинні говорити нашим читачам правду , озброювати їх , давати захист і передавати ту мудрість , яку ми встигли почерпнути з нашого недовгого перебування в цьому зеленому світі. Ми не повинні проповідувати , читати лекції , пхати готові істини в відкриті роти наших читачів , як птахи , які годують своїх пташенят попередньо розжованими черв'яками . І ми не повинні ніколи , ні за що на світі , ні за яких обставин писати для дітей те, що б нам самим не хотілося прочитати.

• Всі ми - дорослі і діти , письменники і читачі - повинні мріяти. Ми повинні вигадувати. Легко прикинутися , що ніхто нічого не може змінити , що ми живемо в світі , де суспільство повністю домінує, а особистість є нічим , атом в стіні , зернятком на рисовому полі. Але правда полягає в тому , що особистості знову і знову змінюють світ, особистості створюють майбутнє , і вони роблять це , саме тому, що вони можуть уявити, що речі можуть бути іншими.

Озирніться . Я серйозно . Зупиніться на мить і подивіться на приміщення , в якому ви перебуваєте . Я хочу показати щось настільки очевидне , що всі про це давно вже забули . Ось воно: все, що ви бачите , включаючи стіни , було колись придумане. Хтось вирішив , що набагато легше буде сидіти на стільці , ніж на землі , і придумав стілець. Комусь довелося придумати спосіб , щоб я міг говорити з усім вами в Лондоні прямо зараз , без ризику промокнути . Ця кімната і всі речі в ній , всі речі в будівлі , в цьому місті існують тому , що знову і знову люди щось вигадують.

• Ми повинні робити речі прекрасними. Не робити світ потворнішим , ніж він був до нас, не спустошувати океани , не залишати наші проблеми наступним поколінням. Ми повинні прибрати за собою , і не залишати наших дітей у світі , який ми так нерозумно зіпсували , обікрали і знівечили .

Одного разу Альберта Ейнштейна запитали , як ми можемо зробити наших дітей розумнішими . Його відповідь була простою і мудрою . Якщо ви хочете , щоб ваші діти були розумними, сказав він , читайте їм казки . Якщо ви хочете , щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок. Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся , що ми зможемо передати нашим дітям світ , де вони будуть читати , і їм будуть читати , де вони будуть уявляти і розуміти .