повернутися Ї: дискусія

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Віталій Кулик

Уроки і наслідки євромайданів

Перше, що показали сьогодні євромайдани - громадянське суспільство стало Суб'єктом. Воно перестало йти у фарватері політичних сил і виконувати роль «приводного ременя» опозиції. Як вірно написав відомий блогер Віктор Литовченко, «громадські євромайдани ліквідували монополію опозиції на протест».

Природно, департизація вуличної громадянської активності відбулася не одномоментно, а розвивалася, починаючи з середини нульових років. Спочатку парламентські партії втратили інтерес до підтримки протестних ініціатив, а коли потреба в масовці знову виникала, вже саме громадянське суспільство відкинуло «опіку» політиків.

 Найбільш яскраво це показав євромайдан у Львові, де «Свобода» змушена була йти на рейдерське захоплення мітингу через те, що учасники акції не бажали погоджуватися з керівною роллю свободівців. Не менш драматично складалися відносини партійного євромайдана на Європейській площі і Євромайдана громадського на Майдані Незалежності. Другий, як показують останні події, отримав більший кредит довіри «розсерджених громадян», ніж акція опозиційного тріумвірату. Саме на підтримку громадянського Євромайдану висловилися співачка Руслана, брати Капранови, політологи, журналісти, відомі блогери, всі проекти громадського телебачення і радіо. Туди прийшла «аполітична молодь». Прийшла, щоб залишитися і боротися без надії перемогти. При цьому, учасники обох столичних євромайданов говорять про єдність і намагаються не випинати протиріччя.

 По-друге, євромайдани дали імпульс новому поколінню молоді, яка зараз втягнулася у політичні процеси. Частина з них тільки чула про події дев’ятирічної давнини часів Помаранчевої революції. Більшість тоді ще були дітьми. Тепер вони отримали мотивацію брати участь у політичному процесі, вони виступили в обороні європейської мрії. А це дорого коштує в епоху розчарування, «чорнухи » і цинізму.

 Євромайдани 2013 соціалізуватися нове покоління української молоді. 10 000 учасників студентського протесту у Львові, студентський страйк могилянців, студстрайкоми в Одесі, Запоріжжі, Херсоні, Луцьку, Сумах свідчать про народження нової сили, яка може проявити себе вже в 2015 і 2017 роках. Існуючі політичні проекти цьому поколінню нічого запропонувати не можуть. Дефіцит ідей і кричуща відсутність креативу політичного класу відштовхує молодих неофітів.

 По-третє, євромайдани остаточно підтвердили правоту прихильників ідеї демократії участі та багатоформатного громадянського суспільства. Мова йде про те, що рушійною силою більшості громадянських протестів виступили не традиційні громадські організації (з реєстраціями, статутами і пр), а динамічні мережі активістів і активістських груп, соціальні мережі, інтернет-медіа. На євромайдане у Києві та Дніпропетровську значну роль грали асоціації малих виробників, кооператори ( яких нововведення в українському законодавством загнали в підпілля), активісти ОСББ та органів самоорганізації населення, профспілкові працівники. На арену вийшли нові форми інститутів громадянського суспільства, які раніше успішно ігнорувалися. Тепер саме їх енергетика визначатиме майбутнє громадянського суспільства в Україні - креативне мислення, нові форми самоорганізації та діяльності, проекти СПІЛЬНОКОШТу (краудфандінг, kraudfandіng), проектна самоорганізація в формі хмар, медіаактивізм і т.д..

 По-четверте, громадянські ініціативи, які створили євромайдан, неминуче прийдуть до необхідності розвивати форми демократії участі. Нинішня представницько-електоральна демократія не задовільняє всіх потреб українського суспільства - запиту на справедливість, відкритість і прозорість, особисту участь у виробленні управлінських рішень. Учасникам партисипативної демократії (демократії участі) не потрібні посередники для організації свого довкілля (не в плані природи, а соціального середовища для життя) у вигляді депутатів і партій. А це дуже сильно лякає український політикум (як з провладних партій, так і опозиції). Адже в один прекрасний день вони можуть залишитися без роботи. Не дарма основними супротивниками розширення прав громадян на об'єднання, впровадження демократії участі, делегування інститутам громадянського суспільства повноважень і функцій надання публічних послуг є представники консервативного крила націонал-демократії і «яструби» з числа комуністів і регіоналів. Зворушливе єднання.

 По-п'яте, євромайдани сформували запит на бачення майбутнього України, стратегію розвитку країни. Нове покоління хоче творити власне майбутнє спільними зусиллями. І навряд чи воно погодитися віддати своє майбутнє партійним босам...

 Чи зможуть мітингувальники чогось досягти? Вони вже добилися: вони показали, що на щось здатні, щось можуть зробити, і що не вся громадська активність в Україні є проплаченою, не всі є «майданарбайтерами». Вперше за останні дев'ять років ми побачили не проплачені майдани, які ніхто не стимулював матеріально.

 Майдани вже стали чинником впливу. Влада змушена буде враховувати цю позицію і настрій народу - ігнорувати позицію громадянського суспільства і організованих мас не вдасться.

 Після 28 листопада можна буде говорити про пошук точок дотику у напрацюванні позитивної програми, а не про протистояння. Сьогодні ж на євромайданах драйв і позитивна енергетика. Вони творять майбутнє.

 





 

Яндекс.Метрика