www.ji-magazine.lviv.ua

Володимир Щербина

"Економіка то є саме життя.

Економісти її комплікують і тим вони  ускладнюють життя"

(Іво Полулях, Доктор економіки, Професор, Мюнхен-Львів).

Українське суспільство сьогодні переживає глибоку соціальну та економічну кризу, пов’язану з домінуванням "радянського" у громадській свідомості, способі буття суспільства та державного регулювання суспільних і економічних процесів. Проте, як пише пан Мирослав Маринович, (ІГ "Перше Грудня"): "Суспільство міняють ідеї. Ідеї є головною рушійною силою – не пролетаріат, не там якісь інші соціальні феномени, – а ідея як концепція нового буття. Якщо суспільство може породити цю ідею, воно породить політиків, які будуть її реалізовувати.". Для вироблення такої суспільної ідеї треба проводити постійну громадську роботу, спрямовану на те, щоб публічно проаналізувати причини сьогоднішньої суспільної та економічної кризи та отримати бачення шляхів їх подолання.

На мою думку, однією з головних причин кризового стану є надмір перерозподілу найманої праці, яка реалізовується в економіці України. Сьогоднішній рівень перерозподілу праці становить 141%. Це означає, що не існує поточного легального джерела для фінансування не лише податкових та соціально-пенсійних зобов'язань, які випливають з факту легальної реалізації праці, а і самих сімейних бюджетів, а також, - що економіка не може функціонувати без тінізації, інфляції та корупції. Це спричиняє проблеми як в економіці, так і в самому суспільстві. Для усунення причин цього становища розроблена Альтернативна Концепція пенсійної реформи в Україні, яка по суті є концепцією зміни відносин перерозподілу праці у напрямку до його нормалізації: поступового доведення до рівня 32%. На наше переконання, втілення цієї реформи в життя є одним з найнагальніших пріоритетів для українського суспільства у наш час.  

Альтернативна Концепція пенсійної реформи є суспільним проектом і базується на розгляді суспільства як цілісної самоврядної системи зі своїми властивостями та закономірностями, об'єктами та їх зв'язками і спрямована на побудову нової моделі управління українським суспільством та його економікою. 

Від часу набуття незалежності в Україні не працювали над тим, що, власне, являє собою саме українське суспільство, яка його будова, які соціалізуючі чинники в ньому діють і з якою силою кожен з них впливає на його організацію, функціонування та розвиток. Вважалося (і вважається), що цими питаннями цілком вичерпно займається уряд і Верховна Рада, а крім того - достатньо запозичити певні суспільні рішення в інших, сьогодні успішних держав. У результаті відбулося неусвідомлене нагромадження фрагментованих і непослідовних рішень на практично успадковані та не реформовані ще з часів СРСР суспільні відносини.
Крім того не секрет, що на сьогоднішній день суспільства ряду розвинених держав потрапили під вплив лібералізму, який переслідує мету атомізувати особу і позбавити її впливу обмежуючих чинників, які накладає на неї сама її участь у суспільній побудові та у процесах суспільного буття. В цьому контексті треба вести мову про ідентифікаційну матрицю суспільства, в даному випадку - українського. Про це дуже переконливо говорив пан Йосип Зісельс на засіданні Національного Круглого Столу 8 грудня 2012 року.

В той же час ряд науковців світового рівня, в тому числі лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року, Доктор економіки Дуглас Норт, переконливо доводять, що для розвитку економіки та управління суспільством дуже важливо враховувати суспільні інститути, які склалися в даному конкретному суспільстві історично («Інститути, інституційні зміни та функціонування економіки»​​, Дуглас Норт). Нажаль, така робота у Україні не проводилася і її результати не враховувалися для побудови моделі суспільного та економічного розвитку. Саме відсутність такої роботи і призвела до того, що побудова системи управління суспільством та його розвитком диктується державою, окремими учасниками процесу прийняття рішень, відірвано від суспільства, а відтак - дуже суб'єктивно. А суспільство не в стані сформулювати запит на зміни суспільних відносин.  

Для привернення уваги суспільства до цієї сторони його буття та розвитку і на цій основі - сприяння усвідомленню причин нинішньої суспільної та економічної кризи і шляхів її подолання та подальшого розвитку громадським організаціям України пропонується провести в Києві та інших містах України ряд тематичних науково-практичних семінарів (чи круглих столів) на 25-30 учасників з тематики побудови та функціонування українського суспільства в контексті його історичного розвитку, окреслення його структурних елементів та їх функцій, усталених, ментально сприйнятливих зв'язків між ними.  Метою цієї роботи слід визначити окреслення  основних (базових) інститутів українського суспільства (сім'ї, родини, громади; праці, нагромаджень та приватної власності), їх зв'язків між собою та з державою, а також   ролі у процесах побудови, функціонування та розвитку суспільства.
Найбільш важливою частиною роботи науково-практичних семінарів повинно стати привернення уваги суспільства до надмірного перерозподілу праці, яка легально реалізовується в економіці України. В цьому полягає причина суспільної та економічної кризи, оскільки праця є не лише економічним ресурсом, а й чи не найголовнішим соціалізуючим чинником для українського суспільства та має свої функції в сім'ї та родині. Тому, від належного функціонування цього економічного та суспільного ресурсу залежить практично все. Проблема полягає лише в тому, що бачення цієї "належності" у  суспільств своє, а держави - своє. І треба знайти відповідність.

В роботі науково-практичних семінарів повинні взяти участь історики, суспільствознавці, народознавці, інженери, математики, які займаються математичним моделюванням економічних та суспільних процесів, економісти, представники міністерств економіки та соціальної політики, Народні Депутати, представники громадських організацій (підприємців, роботодавців, пенсіонерів...). Важливо охопити участю в роботі семінарів представників усіх регіонів України.

Як перебіг, так і результат цієї роботи слід гарно "розпіарити", щоб це і виглядало, і фактично було(!) дбайливою пропозицією фахівців для українського суспільства і досягло свого адресата.

Це допоможе зіштовхнути з мертвої точки рішення економічних та суспільних проблем України, бо ця тематика є такою, що може дати поштовх для бачення ключових, найнагальніших пріоритетів для реформування суспільних відносин. 

Володимир Щербина (м. Львів),

Товариство “ЕВА”,

Товариство “Мале Коло”