www.ji-magazine.lviv.ua

文匯報 («Wen wei po»)

8 липня, провладна китайська газета «Wen Wei Po» ( 文匯報)  опублікувала статтю «6 воєн, в яких Китай повинен брати участь у наступні 50 років»

ВІЙНА ПЕРША: ОБ’ЄДНАННЯ З ТАЙВАНЕМ (2020 - 2025)

Хоч ми й задоволені миром по обидві сторони Тайванської протоки, ми не повинні мріяти про мирне об'єднання із тайванською адміністрацією (не важливо, чи на чолі Тайваню Китайська Націоналістична партія чи Демократична Прогресивна партія). Мирне об'єднання не відповідає їх інтересам на виборах. Їх позиція полягає у збереженні статус-кво ( бажане для обох партій, кожна з яких при цьому отримує свої козирі ). Для Тайваню "незалежність" це скоріше балаканина, ніж офіційна заява, а "об'єднання" є тільки темою для переговорів, але не реальних дій. Поточне положення в Тайвані є джерелом тривоги для Китаю, адже так будь-хто може спробувати виторгувати собі щось у Китаю.

Китай до 2020 року на протязі наступних 10 років повинен виробити стратегію об'єднання з Тайванем.

Потім до 2025 року Китай повинен виставити ультиматум Тайваню, вимагаючи зробити вибір між мирним об'єднанням (епілог бажаний для Китаю) або війною (це буде вимушена міра). Маючи намір здійснити об'єднання, Китай за три роки наперед повинен повністю підготувати все. Коли прийде час, китайський уряд просто зможе вибрати ту чи іншу опцію, щоб, нарешті, вирішити цю проблему.

Аналізуючи поточну ситуацію, слід очікувати, що Тайвань займе непоступливу позицію і військове вирішення проблеми стане єдиним можливим рішенням. Ця об'єднавча війна стане першою в значенні сучасної війни для "Нового Китаю". Ці бойові дії стануть тестом для Народної Визвольної Армії в сучасній війні. Китай може виграти цю війну або легко або ж з певними труднощами. Все залежатиме від міри втручання у цей конфлікт США та Японії. США і Японія можуть надати допомогу Тайваню або навіть ініціювати військові дії на материковій китайській території, і тоді війна може затягнутися і перетворитися на тотальну.

З іншого боку, якщо США і Японія будуть просто спостерігати, то Китай легко переможе. У цьому випадку Пекін встановить контроль над Тайванем за три місяці. Навіть якщо Японія і Америка втрутяться на цій стадії, війна закінчиться протягом 6 місяців.

ВІЙНА ДРУГА: ПОВЕРНЕННЯ ОСТРОВІВ СПРАТЛІ (2025-2030)

Після об'єднання з Тайванем, Китай візьме перепочинок на 2 роки. Під час періоду відновлення Китай виставить ультиматум країнам, що межують з островами Спартлі, який закінчиться у 2028 році. Країни, що конкурують за суверенітет островів можуть обговорювати з Китаєм умови збереження частки інвестицій на цих островах, але вони повинні відмовитися від своїх територіальних домагань. Якщо цього не відбудеться, Китай оголосить їм війну, їхні інвестиції і економічні вигоди будуть анексовані Китаєм.

На сьогоднішній день країни Південно-Східної Азії вже тремтять з огляду на перспективу об'єднання Китаю з Тайванем.

З одного боку, вони будуть сидіти за столом переговорів, з іншого боку, не захочуть здавати свої інтереси на цих островах. Таким чином, вони займуть вичікувальну позицію і будуть відкладати остаточне рішення. Вони не приймуть це рішення до тих пір, поки Китай не вдасться до рішучих дій.

Разом з тим, США не будуть просто сидіти і спостерігати за тим, як Китай "ре-завойовує" ці острови. Як згадувалося вище, в розділі, що стосувався Тайваню, тоді США можуть втрутитися в конфлікт занадто пізно або ж просто виявитися не здатними зупинити Китай, який поглинатиме Тайвань. Це має навчити США не конфліктувати з Китаєм занадто відкрито.

Тим не менш, США будуть, як і раніше, допомагати країнам Південно-Східної Азії, таким як В'єтнам і Філіппіни, потай. Це саме ті дві країни, що межують з Південно-Китайським морем, і наважуються кинути виклик пануванню Китаю. І все ж, вони двічі подумають перш, ніж вступати з Китаєм у війну, якщо тільки не провалять переговори і будуть впевнені у військовій підтримці США.

Кращий вихід для Китаю в тому, щоб атакувати В'єтнам, так як В'єтнам є найсильнішою силою в регіоні. Перемога над В'єтнамом залякає інших. Поки буде йти війна, інші країни не нічого робити не будуть. Якщо В'єтнам програє, то острови назад передадуть Китаю. Якщо навпаки, оголосять йому війну.

Звичайно, Китай розгромить В'єтнам і поверне собі всі ці острови. Коли В'єтнам програє війну і втратить всі острови, інші країни, налякані китайської міццю, але все ще жадібні у дотриманні своїх вигод, будуть вести переговори про повернення островів і наголошуватимуть на своїй відданості Китаю. Таким чином, Китай зможе побудувати порти і розташувати війська на цих островах, тим самим поширивши свій вплив у Тихому океані.

Після того, як Китай прорветься до першого ланцюгу островів і проникне до другого, китайські авіаносці матимуть вільний доступ до Тихого океану для захисту інтересів країни.

ВІЙНА ТРЕТЯ: ПОВЕРНЕННЯ ПІВДЕННОГО ТИБЕТУ (2035-2040)

Китай та Індія мають протяжний кордон, але єдина точка конфлікту між ними - частина території Південного Тибету.

Китай вже давно є уявні ворогом Індії.

Військова мета Індії - перевершити Китай. Прагнучи домогтися цього, Індія розвивається, купує найбільш сучасну військову техніку із США, Росії і Європи, прагне наздогнати Китай як в економічному, так і у військовому розвитку.

Офіційна позиція Індії, позиція індійських ЗМІ доброзичливі до Росії, США і Європи, але щодо Китаю позиція не дружня або навіть ворожа. Це призводить до того, що конфлікти з Китаєм стають нерозв'язними.

З іншого боку Індія дуже дорожить допомогою США, Росії і Європи вважаючи, що зможе перемогти Китай у війнах, що є причиною тривалих територіальних суперечок.

Через 20 років Індія буде відставати від Китаю у військовій могутності, однак залишиться однією з декількох великих держав. Якщо Китай спробує завоювати Південний Тибет це призведе до певних втрат.

На мій погляд, найкраща стратегія для Китаю - стимулювання розпаду Індії. Коли ми розділимо Індію на частини, у неї не залишиться ніякої можливості впоратися з Китаєм.

Звичайно, цей план може провалитися. Але Китай повинен зробити все можливе підбурюючи провінції Ассам і Сіккім до здобуття незалежності, щоб послабити Індію. Це найкраща стратегія.

Друга частина стратегії полягає в експорті найбільш передових озброєнь Пакистану для завоювання ним Південного Кашміру та об'єднання з ним до 2035 року. У той час як Індія і Пакистан буду зайняті один одним, Китай повинен здійснити блискавичну атаку на Південний Тибет, окупований Індією. Індія не зможе воювати на два фронти, і, думається, зазнає поразки на обох. Якщо цей план не буде прийнятий, залишається найгірший варіант, прямі військові дії для того, щоб повернути Південний Тибет.

Після закінчення перших двох воєн Китай має 10 років набиратися сил, щоб у військовому та економічному аспектах стати світовою державою. Тільки США і Європа (якщо вона стане єдиною країною, якщо ж ні, то її місце займе Росія. Але з моєї точки зору, інтеграція Європи цілком можлива ), будуть в списку тих світових держав, хто зможе впоратися з Китаєм.

Після повернення Тайваню і островів Спартлі, Китай зробить великий крок у розвитку своєї армії, ВПС, ВМС, космічних військових сил. Китай буде однією з найсильніших військових держав, поступаючись, можливо, лише США. Таким чином, Індія програє.

ВІЙНА ЧЕТВЕРТА: ПОВЕРНЕННЯ ОСТРОВІВ ДЯОЮЙДАО ( СЕНКАКУ ) і РЮКЮ (2040 - 2045)

У середині ХХІ століття Китай вже виступатиме в ролі світової сили, на тлі занепаду Японії та Росії, стагнації США та Індії, підйому Центральної Європи. Це буде найкращий час, щоб повернути острови Дяоюйдао і Рюкю.

Всім відомо, що з давніх часів Дяоюйдао є китайськими островами, але мало хто знає, що острів Рюкю (зараз - Окінава, з його американською військовою базою) теж анексований японцями. Японці вводять в оману китайське суспільство і уряд, коли, обговорюючи проблематику Східнокитайського моря, ставлять питання про так звану "середню лінію" встановлену самими японцями, або про "питання Окінави", які передбачають, що острови Рюкю є споконвічно японськими.

До чого ж ганебне таке невігластво! Як свідчать історичні хроніки Китаю, Рюкю та інших країн, включаючи Японію, Рюкю з давніх часів були підпорядкованими Китаю островами, що означає, що острови належать Китаю. Хіба в цьому випадку "середня лінія" проведена Японією виправдана? Тай взагалі, яке відношення Японія має до Східнокитайського моря?

Японія позбавила нас багатств і ресурсів у Східнокитайському морі і незаконно окупує острова Дяоюйдао і Рюкю протягом багатьох років. Прийде час і вони повинні будуть за це заплатити. До того часу, слід очікувати, що США можуть втрутитися, але будуть ослаблені, Європа мовчатиме, а Росія буде сидіти і спостерігати. Війна може завершиться протягом півроку рішучою перемогою Китаю. У Японії не залишиться вибору, окрім як повернути острови Дяоюйдао і Рюкю Китаю. Східнокитайське море стане внутрішнім озером Китаю. Хто тоді наважиться тут щось робити?

ВІЙНА П'ЯТА: ОБ'ЄДНАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ МОНГОЛІЇ (РОКИ 2045-2050)

Хоча і сьогодні є прихильники об'єднання Зовнішньою Монголією, чи реалістичною є ця ідея? Ці нереалістичні хлопці тільки обманюють себе, і у своєму стратегічному мисленні зробили помилку. Зараз не час для великої справи об'єднання Зовнішньої Монголії.

Китай повинен відібрати групи, що виступають за об'єднання, допомогти їм вийти на важливі пости в їх уряді і проголосити об'єднання Зовнішньої Монголії життєвим інтересом Китаю після врегулювання питання з Південним Тибетом десь у 2040 році.

Якщо Зовнішня Монголія може бути об'єднана мирно, то для Китаю це стане найкращим результатом. Але якщо Китай зустріне зовнішній опір, слід бути готовим до військових дій. У цьому випадку можна вдатися до моделі, яку застосували до Тайваню: пред'явлення ультиматуму до 2045 року. Дати Зовнішній Монголії кілька років на роздуми, а у разі відмови вдатися до сили.

До цього часу чотири попередні війни вже закінчаться. Китай матиме військову, політичну та дипломатичну міць для об'єднання з Зовнішньою Монголією. Ослаблені США і Росія не насмілюються йти далі дипломатичних протестів. Європа матиме неясну позицію, Індія і Центральна Азія мовчатимуть. Після об'єднання, Китай може встановити своє домінування у Зовнішній Монголії за три роки, після повного завершення об'єднання він розмістить там на кордоні серйозні військові сили, щоб контролювати Росію. Китаю знадобитися 10 років для будівництва звичайної та військової інфраструктури, щоб перейти до повернення територіальних втрат, яких він зазнав від Росії.

ВІЙНА ШОСТА: ПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ У РОСІЇ (2055 - 2060)

Нинішні відносини Китаю і Росії, здавалося б, хороші, але це результат того, що США не залишають їм іншого вибору.

Обидві країни під пильним контролем один одного. Росія побоюється, що підйом Китаю загрожує її могутності, Китай же ніколи не забував втрачених на користь Росії володінь. Коли підвернеться випадок, Китай поверне всі втрачені території.

Після п'яти попередніх перемог до 2050 року, Китай буде пред'являти свої територіальні претензії виходячи з сфери володінь династії Цинь (як об'єднання з Зовнішньою Монголією - на основі територіальних прав Китайської Республіки) і проведе широку пропагандистську кампанію, яка виправдає ці територіальні претензії. Зусилля мають бути прикладені до того, щоб Росія розпалася ще раз.

У часи "Старого Китаю" Росія зайняла 1,6 млн. квадратних кілометрів земель, що дорівнює одній шостій частині території нинішнього Китаю. Таким чином, Росія - найлютіший ворог Китаю.

Після перемоги в попередніх п'яти війнах - саме час змусити Росію заплатити.

Це, мабуть, призведе до війни з Росією. Хоча до цього часу Китай буде передовою військовою державою в сфері ВПС, ВМС, сухопутних і космічних військ, це буде перша війна проти ядерної держави. Тому Китай повинен буде добре підготуватися і у царині ядерних озброєнь, бути готовим до можливого ядерного удару по Росії від початку і до кінця конфлікту.

Коли Китай позбавить Росію можливості відповідного удару, Росія усвідомить що не може змагатися з Китаєм на полі бою.

Їй залишиться лише віддати свої окуповані землі, заплативши високу ціну за свої вторгнення.