Джоел Штейн (Joel Stein)

Покоління ЯЯЯ

- Я збираюся зробити те, що робили люди похилого віку протягом всієї історії людства: я назву тих, хто молодший за мене, ледачими, тими, що зарвалися, егоїстичними і по верху скакайками. Однак, на відміну від своїх попередників, я володію відповідними дослідженнями, статистикою і цитатами авторитетних науковців. Коротше кажучи, у мене є докази.

До речі, якщо ви належите «поколінню ЯЯЯ» (від англ. МеМеМе), і народилися в проміжку між 1980 і 2000 роком, то ваша думка буде особливо цікаво.

• Нарцисичний розлад особистості зустрічається у нинішніх двадцятилітніх втричі частіше, ніж у покоління тих, кому сьогодні 65 +; студенти 2009-го року на 58 % більш нарциссичні, ніж студенти 1982-го.

• У міру дорослішання, мілленіали ( ті, що народилися на межі століть – пер.) отримують таку кількість заохочувальних призів за участь у всіляких конкурсах і змаганнях, що 40 % з них розраховують на підвищення кожні два роки, незалежно від своїх успіхів.

• Вони одержимі славою: опитування 2007-го року показує, що школярок, які хочуть стати особистим асистентом відомої людини втричі більше, ніж тих, хто хоче стати сенатором; тих, хто віддасть перевагу роботу асистента роботі генерального директора найбільшої корпорації - вчетверо більше.

• Вони впевнені у власній крутості: 60% з них вважають, що здатні інтуїтивно визначити, що є правильним, а що ні. При цьому, більшість тих, кому сьогодні від 18 до 29 років, все ще живуть з батьками.

• Вони дійсно ліниві: у 1992-му році близько 80 % людей у віці до 23 років хотіли отримати роботу з високим ступенем відповідальності; 10 років по тому цей показник впав до 60 %.

• Мілленіали різних країн відрізняються одні від одних, але, завдяки соціальним мережам, глобалізації та швидкості змін, у молодої людини з однієї країни куди більше спільного з юнаками з іншої країни, ніж зі старшими поколіннями всередині його власного народу. Навіть у Китаї, де сім'я історично важливіша від індивіда, Інтернет, урбанізація і державна політика «одна сім'я - одна дитина» формують нове покоління неймовірно самовпевнених і зациклених на собі людей.

• Все це вже не проблема суто багатих: бідні навіть більш нарциссичні, більші матеріалісти і більш залежать від технологій. Вони – і є найбільш загрозливе і проблемне покоління з часів бейбі-бумерів (покоління, яке масово народилося після ІІ світової війни – пер.). І не тому, що хочуть прорватися до влади, а тому що ростуть без неї.

Індустріальна революція зробила індивіда сильнішим - у нього з'явилася можливість переїхати в місто, зайнятися бізнесом і створити власну організацію. Інформаційна революція тільки посилила процеси емансипації, надавши людині технології, за допомогою яких вона може кинути виклик великим організаціям: блогери почали виступати проти газет, YouTube-режисери проти голлівудських студій, інді-розробники (від independent video – інді-розробники це програмісти, які розробляють евристичні програмні продукти без підтримки великих корпорацій) і хакери проти індустрій і корпорацій, терористи-одинаки проти цілих держав...

Покоління Я породило Покоління ЯЯЯ, чиї технології егоїзму тільки зміцнилися. Якщо у 1950-х типова американська сім'я середнього класу вішала на стіни свого будинку весільне, шкільне і, можливо, армійське фото, то сьогодні вона оточена 85 фотографіями себе коханого і своїх утриманців-тваринок.

Мілленіали виросли в еру тиражування свого Я. Вони фіксують кожен свій крок (FitBit), місце розташування (Foursquare), і генетичні дані (23 and Me). При цьому, в порівнянні з попередніми поколіннями, вони проявляють набагато меншу громадянську активність і майже не беруть участі у політичному житті.

Крім нарцисизму, одним з ключових їх якостей є «неймовірна наглість». Якщо ти хочеш безпроблемно прочитати семінар для менеджерів середньої ланки, то подумай, як впоратися з молодими співробітниками, які пишуть імейли безпосередньо гендиректору, і пробують втекти з проекту, який неначе здається їм нудним.

Незважаючи на впевненість у своєму майбутньому, молоді люди розтягують життєвий етап між підлітковим віком і повноліттям. Ідея підлітка виникла в 1920-х; у 1910 році лише незначний відсоток дітей йшов до середньої школи. Більша частина їх соціальної діяльності проходила між дорослих членів своєї сім'ї або на робочому місці.

Сьогодні мобільні телефони дозволяють дітям соціалізуватися щогодини - за даними Pew, вони відправляють близько 88 повідомлень на день, і живуть під постійним впливом своїх друзів.

«Тиск однолітків антиінтелектуальний,- говорить Марк Баурляйн, професор англійської мови в Університеті Еморі.- Історія не знає осіб, які могли б подорослішати під впливом своїх однолітків. Щоб розвиватися, тобі потрібні ті, хто є старшим: 17-річні не дорослішають, якщо спілкуються тільки з 17-річними... »

Мілленіали взаємодіють з світом цілодобово, але, в основному, через екран. Зустрічаючись один з одним, вони продовжують писати повідомлення в телефоні. 70 % з них перевіряють свій телефон кожну годину, багато хто відчуває синдром фантомного вібрації в кишені (Коли тобі постійно здається, що твій мобільний вібрує – тобто тобі хтось телефонує – пер.).

Постійний пошук дози дофаміну («Хтось лайкнув мій пост на Facebook!») знижує креативність (Дофамін - нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і біль, також нейромедіатор, відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність. Дофамін викликає почуття щастя й ейфорії – пер.). За даними Тестів Торранса, креативність молоді зростала з середини 1960- х до середини 1980-х. Потім падала, і різко обвалилася в 1998-му (тести Торранса були розроблені для освітньої сфери як частина великої освітньої програми яка б стимулювала в учня творчий підхід – пер.). Починаючи з 2000-го року аналогічне падіння показників спостерігається і щодо емпатії (співчуття до страждання – пер.), яка необхідна, щоб цікавитися іншими людьми і їхніми точками зору. Це, ймовірно, пов'язано із зростанням нарцисизму і браком комунікацій «обличчям до обличчя».

У чому вони дійсно мастаки, так це в умінні перетворювати себе на бренди з величезними хвостами з «френдів» та «фоловерів». Як і у випадку з будь-якими іншими продажами себе, позитив і певність себе працюють тут якнайкраще.

«Люди роздувають себе на Facebook, як кулі»,- каже Кейт Кембл, професор психології Університету Джорджії. Коли всі розповідають тобі про свої вечірки та успіхи, мимоволі і ти починаєш прикрашати власне життя. Ведучи псевдоактивність у Instagram, YouTube і Twitter, ти можеш стати мікро-зіркою.

Сучасне покоління виросло на реаліті-шоу, які є, по суті, нічого не вартим документуванням життя нарцисів. Вони підготовлені жити в цьому жанрі.

«Більшість людей не мають точного знання, ким вони є до 30 років. Сьогодні, однак, люди самоідентифікуються вже в 14 років, що можна вважати серйозним еволюційним стрибком»,- каже Дорон Офір, директор з кастингу в таких популярних телешоу як Jersey Shore, Millionaire Matchmaker, A Shot at Love та ін

У 1979 році Крістофер Леч писав у своїй «Культурі нарцисизму»: «Медіа живлять нарциссичні мрії про славу, надихаючи простих людей ідентифікувати себе з зірками і ненавидіти «стадо», тим самим роблячи банальність повсякденного існування все більш нестерпною».

Самоактуалізація мілленіалов - це скоріше продовження певної культурно-історичної тенденції, ніж революція на тлі минулих поколінь. Вони не є новим видом, але лише мутантами. Їх пихата зухвалість - це не стільки захисна реакція, скільки технологія адаптації до середовища проживання - світу достатку.

«Протягом всієї історії більшість людей була приречена на скромну роль фермерів. Ця роль навряд чи здатна реалізувати індивіда повною мірою»,- каже Джефрі Арнетт, професор психології з Університету Кларка.

Ті, хто не хоче дорослішати, відкладають прийняття серйозних життєвих рішень, оскільки вибирають з величезного асортименту кар'єрних опцій, багатьох з яких ще не існувало десятиліття тому. Який ідіот буде дертися по кар'єрних сходах в компанії, якщо ще до 26 років йому належить змінити близько 7 місць праці?

Завдяки онлайн-побаченням, соціальним мережам і можливості підтримувати інтернаціональні зв'язки, людям більше не потрібно вступати в шлюб з однокласниками або навіть громадянами однієї з ними країни. Збільшення середньої тривалості життя і розвиток технологій дозволяють жінкам завагітніти і в 40 років - великі рішення можна відкласти. Середній вік вступу в шлюб для американки зріс з 20,6 років у 1967-му році до 26,9 у 2011- му.

В принципі, те, що вважається типовою поведінкою цих людей - це те, як багатенькі дітки вели себе завжди. Змінилося ось що: подібно Прометею, Інтернет демократизував суспільство, відкривши молоді інформацію і можливості, які колись були доступні тільки забезпеченим.

Оскільки молодь не поважає владу, вона нею і не обурена. Саме тому вони є першими підлітками, які не бунтують.

«MTV завжди було територією, вільною від батьків,- каже президент MTV Стівен Фрідман, який сьогодні включає батьків чи не в кожне своє шоу.- Одне з наших досліджень показало, що сучасна молодь делегує своє суперего батькам. Навіть коли мова йде про найпростіше рішення - наша аудиторія звертається за порадою до мами і тата».

У 2012-му році реклама браузера Google Chrome показувала студентку, яка обговорює всі дрібниці свого життя з батьком. «Кліше «Батьки не зрозуміють» - застаріле. Батьки більшості моїх друзів активні в соціальних мережах, вони шерять і лайкають з ними найрізноманітніші речі»,- каже Джесіка Бріллгарт, режисер Google's Creative Lab, автор згаданого рекламного ролика.

«І правда - важко ненавидіти батьків, коли вони теж слухають реп»

«Уявіть, якби у бебі-бумерів був YouTube, якими нарцисами вони б здавалися? - Говорить Скотт Гесс, віце-президент SparkSMG, чиї маркетингові дослідження надихають корпорації працювати з молоддю - Уявіть, скільки чортових інстаграмів людей, що валяються в багнюці на Вудстоку, ми б побачили (Instagram — безкоштовний додаток обміну фотографіями, що дозволяє користувачам робити фотографії, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і ряд інших соціальних мереж. Інстаграм є одним із найпопулярніших сервісів у мистецтві айфонографії –пер.)! Мені здається, в більшості випадків, старші звинувачують мілленіалів за технології, яким трапилося з'явитися саме зараз».

Компанії, тим часом, починають підлаштовуватися не тільки до звичок молодих людей, але і до їх очікуваннь щодо бажаної ними робочої атмосфери.

Чверть з 2200 співробітників DreamWorks - молодші від 30 років. Ден Сатервайт, ось вже 23 роки відповідальний за департамент міжособистісних відносин у DreamWorks, каже, що піраміда Маслоу (Піраміда потреб Абрахама Маслоу показує ієрархію потреб людини – пер.) змушує компанії не тільки платити добрі гроші своїм співробітникам, а й гарантувати їм самореалізацію.

Упродовж робочих годин у співробітника DreamWorks є можливість відвідати майстер-клас з фотографії, скульптури, живопису, кінематографу та карате. Після того, як один із співробітників наполегливо пояснив, що карате - це не те ж саме, що джиу-джитсу, компанія додала і клас з джиу-джитсу.

Покоління Y використовує свої комунікаційні переваги, щоб вибити для себе кращі умови і в роботі з традиційними інституціями. Гаррі Стітелер, який 15 років рекрутує новобранців в армію США, щиро захоплюється ними:

«Нове покоління розуміє все ще до того, як ти відкрив рот. Вони на три-чотири кроки попереду. Вони приходять і кажуть: я хочу зробити це, а потім я зроблю це, але хочу потім зробити і це».

Психологи сходяться в одному: мілленіали милі. «Мене дивує весь цей позитив. Інтернет завжди був на 50 % позитивний, на 50 % негативний. Але сьогодні співвідношення 90 до 10 на користь позитиву»,- каже Шейн Сміт, гендиректор VICE, який переформатував свою компанію для покоління Х в нову, коли почав публікувати онлайн-відео для молодшої аудиторії.

Вони схильні приймати відмінності, причому не тільки щодо геїв, жінок або меншин, але щодо всіх. «Більше немає всіх цих ми «проти них». Може саме тому сучасне покоління і не бунтує» - Каже 17-річна Таві Джевінсон, яка у вільний від школи час керує фешн-журналом Rookie.

Том Брокоу, автор поняття «Найбільше з поколінь», вважає, що життєва обережність цих людей - це розумна відповідь на їхній світ. «Вони кидають виклик звичному і шукають нові шляхи вирішення питань. Це і породжує ось цього вихилястого індивіда, який пише еппи (EPP - Extensible Provisioning Protocol — розширюваний протокол надання інформації - гнучкий протокол, що призначений для управління реєстраційною інформацією – пер.) і створює нову економіку».

Мілленіали наполегливі та оптимістичні. Як прагматичні ідеалісти, вони користуються системою; швидше мислителі, ніж мрійники, лайфхакери. У них немає лідерів, і саме тому у площі Тахрір та Occupy Wall Street було ще менше шансів на успіх, ніж у будь-яких попередніх революцій.

У більшості своїй вони потребують постійного схвалення і публікують свої фото з кабінок для примірок в магазинах. Вони страшно бояться що-небудь упустити і створюють для всього акронім (абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів твірного словосполучення –пер.). Вони одержимі знаменитостями, але не ідеалізують їх.

Вони не ходять до церкви, бо не хочуть ідентифікуватися з великими інституціями. Третина людей у віці до 30 років – а це найвищий відсоток в історії - не є релігійними.

Новий досвід важливіший для них, ніж матеріальні речі. Вони спокійні, стримані і не надто пасіонарні. Вони поінформовані, але неактивні. Вони за бізнес. Вони люблять свої телефони, але ненавидять розмовляти по телефону.

Вони не тільки найбільше покоління, яке коли-небудь було відоме людству, але і, ймовірно, остання велика соціальна група, з приводу якої можна робити якесь узагальнення. Вже сьогодні всередині молоді зароджуються автономні мікропокоління.

Вони настільки впевнено тримаються перед камерами, що у сучасного немовляти в США більше портретів, ніж у французького короля XVII століття.

Так, у мене є дані про те, що мілленіали ліниві, нарциссичны і зарвалися. Однак велич покоління визначається не даними; але тим, як це покоління справляється з викликами, які на нього звалюються.