www.ji-magazine.lviv.ua

Марія Вcяка

Через 25 років новинний синхрон відтворюватиме дзеркальне скло

Майбутнє ТБ в його відсутності: нісенітниця чи вирок

Щоб вберегти свої позиції на медіаринку, ТБ мусить…

Телебачення не може бути просто приватною сферою комерційних інтересів або знаряддям пропаганди певних економічних чи політичних угрупувань, а повинно передусім виконувати роль спільного блага. Таку думку знаходимо в посланні Папи Івана-Павла ІІ «Телебачення і сім’я: засади правильного перегляду телепрограм», написаному з нагоди Всесвітнього дня комунікації 1994 року. Мабуть, від цієї опінії і відштовхнемося.

Процитую невеличкий уривочок із моєї улюбленої телепрограми, яку вже упродовж року зберігаю вдома як якусь цінну реліквію: 3 квітня 2011 р., ТЕТ (18.30 – т/c «Реальні пацани», 20.30 – т/с «Реальні пацани», 22.00 – «Нереальні предки», 23.00 – т/с «Реальна кров»). Як кажуть у народі, є з чого обирати. Асортимент без будь-яких обмежень. Щоправда, нудно трохи, нецікаво… Гадаю, продюсери телепередач та керівники телеканалів забули, що людина – це не корзина для сміття, куди можна помістити найпримітивніші та непотрібні давно нікому речі, а жива істота; особистість, від способу мислення і вчинків якої залежить майбутнє цілого світу. 

Сьогодні майже всі телеканали переповнені еротичними сценами та насильством. Як чітко окреслив ще на початку дев’яностих років професор Юрій Буданцев, пріоритетною для телепростору є модель шести «С» (Скандал, Сенсація, Страх, Секс, Смерть, Сміх), до яких тепер, не на жарт, приєдналася ще одна буква – «Г» (Гроші).  Телевізійний медіаринок став носієм фальшивих цінностей та ганебних моделей поведінки. Він є чи не однією з найбільших перешкод на шляху до утвердження моральних цінностей. Непримітно прищеплює аудиторії релігійний скептицизм та хибні погляди на життя; поширює інформацію з недостовірних джерел як цілком правильну. Як ту, що не викликає сумнівів.

Під час соціологічного опитування, проведеного у Львівській області 7 травня 2012 р., щодо співіснування через 25 років ТБ  та «Всесвітньої павутини» хтось із моїх реципієнтів сказав: «Думаю, що існування Інтернету не заважатиме існуванню телеіндустрії, проте оберу варіант «А» (ТБ абсолютно інтегрується в мережу Інтернет). Можливо, тоді його творці і працівники над чимось задумаються…»

Нехай задумуються. А то людина вже втомилася від суцільної розваги.

 Коли гра не чергується з реальністю, а є втіленням чогось перманентного, безперервного, то втрачає свою суть – замість втіхи приносить виснаження і муку. Сучасне ТБ стало каталізатором деградації індивіда. А тому мислячі люди намагаються не потрапляти під його вплив.

Єдиний спосіб для телебачення вберегти свої позиції на медіаринку – це, зі слів Папи Івана-Павла ІІ, стати носієм духовних цінностей, рушієм морального і соціального оновлення.

Думка експерта

Вікторія БАБЕНКО, кандидат наук із соціальних комунікацій та доцент кафедри Радіомовлення і телебачення:

- Справді, сьогодні ТБ є осередком масштабних маніпуляцій, негативної інформації, нераціонального використання чуток, дисбалансу. Окрім того, спостерігаємо в основі його функціонування мотив розваги. Я не проти гри, проте форма не повинна домінувати над змістом. Не можна допустити, щоб розвага абсолютно витіснила із сфери телеіндустрії пізнавально-виховні та морально-вартісні аспекти напрямів його розвитку. Комерціалізація телебачення нейтралізувала освітню функцію коштом розважальної, породила культурну кризу. Однак це стало серйозною передумовою на шляху до винайдення науковцями та медійними працівниками альтернативних форм подання інформації, які змогли втілити себе в едютейнменті. Аудиторії пропонують корисні, науково-пізнавальні програми, але, власне, в легкій формі – освіта через розважання. Чудовий спосіб втримати увагу глядачів. У професійній практиці едютейнмент використовують такі спеціалізовані науково-популярні канали, як Discovery Channel, National Geographic, Animal Planet, Travel Channel. Основна мета – через позитивні відчуття змінувати соціальні норми і поведінку людини, знайомити аудиторію з новими науковими відкриттями та важливими в процесі історіотворення подіями. Тому, якщо ТБ властива виховна функція, то її слід розвивати в такому напрямі.      

Парадигми щодо майбутнього телеіндустрії

Офіційною датою виникнення телебачення вважаємо 7 вересня 1927 року. Через 15 років воно святкуватиме вже сторіччя. Проте чи зможе зберегти власні позиції на медіаринку в умовах теперішнього темпу розвитку техніки та нововведень у сфері науки? Адже сьогодні глядач, який хоче негайно довідатися про погоду чи останні події, що відбулися у світі, більше не мусить чекати наступного випуску новин у виконанні диктора, а в зручний для себе час може зайти на потрібну інтернет-сторінку та знайти все, що його цікавить.

 Серед найпоширеніших сценаріїв щодо майбутнього телеіндустрії передусім виокремлюють такі три:

·       ТБ абсолютно інтегрується в мережу Інтернет;

·       Одне не заважатиме існуванню другого;

·       ТБ й Інтернет залишаться, але займуть аутсайдерські позиції, а королівський трон посяде щось третє, інше.

Провівши соціологічне опитування 7 травня 2012 року у Львівській області щодо співіснування ТБ з Інтернетом через 25 років, отримали такі результати:

Додатково: було опитано 34 особи; відсотки округлено.

Беручи до уваги попередній історичний ланцюжок (письмо – друковані ЗМІ – радіо – телебачення – мережа Інтернет), найбільше схиляюся до третього варіанта. Проте мої висновки радше зумовлені звичайнісінькими чиїмись підрахунками, соціологічними опитуваннями, дослідженнями, прогнозами деяких експертів, які викликають почуття спротиву в решти таких же експертів, а тому повинні стати для вас лише однією з тем для роздумів, а НЕ АКСІОМОЮ.

Компанія Cisco, опитавши близько п’ятдесяти, безпосередньо пов’язаних із телеіндустрією, осіб, висунула гіпотезу, що незабаром ми зможемо дивитися футбольні матчі на віконному склі, дізнаватися новини із дзеркала, замовляти піцу, тицьнувши пальцем у рекламний ролик. [1*]

Було б не погано. Набираю ці рядки, а на обличчі з’являється ледь-ледь помітна усмішка. Хіба не цього ми хотіли протягом усього свого дитинства. Справді, ніби потрапляєш у казку. Адже відтепер ти став ще могутнішим! Світ належить тобі, підлаштовується виключно під твої інтереси, зацікавлення. Володарюй! Бешкетникам-школярам більше не доведеться слухати нецікаві розповіді під час уроку занудькуватих вчителів, бо зможуть просто спрямувати свої погляди до вікна і насолоджуватися переглядом улюблених мультиків, серіалів, художніх фільмів, шоу тощо.

Цікаво, ми більше не будемо пасивними глядачами, а безпосередньо своїми коментарями впливатимемо на розвиток сюжету, долі улюблених героїв тощо. Будемо неофіційними, але доволі впливовими сценаристами і режисерами.

Окрім того, зможемо відчувати аромат кави, запах лілій, польових квітів, зображених на екрані, обирати «від імені» якого персонажа спостерігатимемо за розгортанням подій.

Добре це чи погано?  Наскільки ймовірно? Спробуємо з’ясувати.

Думка експерта

Вікторія БАБЕНКО:

-  Сперечатися з  компанією Cisco, яка має дуже розвинену та потужну технологічну базу, я не буду. Свого часу люди мріяли про стереозвук – стереозвук ми маємо. Тоді мріяли про об’ємне зображення – маємо. Мріяли про 3D – є. Сьогодні мобільний телефон – сьомий засіб МК. Звідти я читаю новини, дивлюся відео і програми, заходжу на пошту, спілкуюся. Це неабиякий доказ того, що людство входить в еру нових технологій.

Конфлікт медіумів – це доволі цікаве явище.

Найбільше зараз ТБ конкурує з Інтернетом та кіно. Ті види монтажу, які виробив для себе кінематограф, телебачення екстраполює, власне, на свою продукцію (різка зміна кадрів, масові видовища тощо). Окрім того, воно запозичило в мережі Інтернет явище обміну досвідом, створивши реаліті-шоу. Таким чином, творці телепростору – це дуже спостережливі люди, які ретельно вивчають усі можливі способи актуалізації навколо себе уваги глядачів.  Проте наскільки довго аудиторія відчуватиме затребуваність у послугах телеіндустрії покаже лише час. Зазвичай сьогодні електорат ТБ – це передусім люди старшої вікової категорії. Молоде покоління віддає перевагу Інтернету.

Проте я не знаю, яким чином пролягатиме наша дорога в майбутнє і, що ще запропонують людству наші генії, аби відволікти його увагу від суттєвих речей.

Інтернет у сільській місцевості: є зв’язок – немає зв’язку. Африка хоче радіо…

Науково-технічний прогрес – це чудово, особливо з виникненням «Всесвітньої павутини». Скільки можливостей одразу відкрилося перед маленькою людиною!

Недаремно, згідно з опублікованими ще 27 вересня 2011 року результатами міжнародного дослідження, проведеного відомою компанією Cisco, 33% респондентів із 2800 уже тоді вважали Інтернет такою ж фундаментальною потребою людини, як повітря, вода, їжа та житло. Натомість рейтинги телебачення різко впали. Особливо експерти відмічали і продовжують відмічати зростання байдужості до телепростору серед студентів і молодих працівників.

Та ось лише, на жаль, не тішить поява Інтернету жителів сіл. Адже користуватися його послугами в місті, де наявна відповідна телекомунікаційна інфраструктура, – це одне, а у віддалених куточках, на периферії – інше. Тут немає не те, що Інтернет-провайдерів, а й мобільний зв’язок може бути відсутній… Місто і село – це як цивілізований світ Нового часу та населений пункт епохи Середньовіччя.

Підключитися до Інтернету в селі можна встановивши супутникову антену. Проте охочих мало. І не дивно. Оскільки при користуванні виникає багато незручностей, швидкість низька, а за задоволення треба платити чималу суму грошей.

Спогади:

Якось довелося мені в селі скачувати з Інтернету фільм. Зрозуміла, що старання марні, коли посиділа на горищі близько двох годин і скачала якийсь мілі-мілібайтик фільму. До кінцевого результату треба було почекати ще 33 дні. Не хвилини, не години, а ДНІ!

Аналогічну, а то і гіршу ситуацію щодо перспективи інтернетного забезпечення спостерігаємо в країнах Третього світу.

Коли говоримо про абсолютну інтеграцію ТБ у Всесвітню мережу Інтернет, забуваємо, що є різні континенти, країни, відлік історії яких не можемо вести з одного й того самого дня, й умови становлення та розвитку вважати ідентичними і тотожними.  Є держави багаті, а є бідні. Нерозумно нехтувати цим фактором.

До прикладу,  якщо згідно з показниками за 2009 рік прибуток у сфері світової телеіндустрії налічував 268, 9 мільярдів євро, то важливо, що 39% з них припадало тільки на континент Північної Америки, і лише 8% - на Латинську Амирику та 2% - Африку і Близький Схід.

Щоб зрозуміти причину такого розподілу коштів, варто згадати, що в країнах Азії, Африки і Латинської Америки найбільш масовий і загальнодоступний засіб інформації та освіти – це радіо. Основний тип мовлення там - державний. Комерційні радіостанції – це надзвичайно рідкісне явище. Найвідоміша серед них станція Шрі-Ланка (Цейлон). Близько 50%  часу на радіостанціях займає національна музика, решту - інформаційні, суспільно-політичні та науково-просвітницькі програми.

Думка експерта

Вікторія БАБЕНКО:

- Так, у зв’язку з тим, що радіомовлення є менш матеріально затратне, дешевше, воно посідає домінуючу позицію в країнах Третього світу. Проте, якщо я не помиляюся, то вже кожен четвертий в Африці має телевізор і кожен двадцять п’ятий чи тридцять п’ятий користується послугами Інтернету. Отже, оскільки жителі бідніших континентів також уже готові платити за послуги ТБ та Всесвітньої мережі Інтернет – це ще один аргумент на користь нових технологій і  медіа.

Ми безперервно крокуємо до цифрового світу. Навіть ЛТБ тепер можемо дивитися в цифровій формі.

Науково-технічний прогрес проти HOMO SAPIENS

Якщо спочатку я порівнювала технічний прогрес, а зокрема виникнення іншого, нового медіа-простору, з казкою, то тепер заперечу собі і спростую цю абсурдну тезу. Чому? Бо не ти володарюватимеш і впливатимеш на світ – ЦЕ ІЛЮЗІЯ, - а радше володарюватимуть над тобою; станеш іграшкою в руках великого маніпулятора, маленькою частинкою могутньої політичної системи. Радів, що матимеш більше на себе часу?! Навпаки – його від тебе заберуть. Ось тільки зроблять це дуже акуратно. Ти житимеш у нереальному, віртуальному світі; перебуватимеш під так званим гіпнозом. А головне – не матимеш часу на рідних, сім’ю, прогулянки лісовими вуличками, купання під сонячним промінням у теплій річковій воді; тобі не вистачатиме часу на рибалку, читання класичної літератури, на навчання… навчання… А освіта – це найвагоміший критерій силового потенціалу держави. Колись Волтер Кронкайт сказав: «Наша демократія у серйозній небезпеці, якщо ми не зосередимося на освіті населення».

Людину нищитимуть зсередини, вбиватимуть її душу; намагатимуться з неповторної особистості зробити НІЧИМ, ПУСТОТОЮ.

Але, щоб ви правильно зрозуміли, моєю метою не є створення песимістичного налаштування  людей до технічного прогресу, а передусім просто хочу попередити про можливі проблеми і нагадати про обережність.

Адже, якщо ми зможемо замовляти піцу, тицьнувши пальцем у рекламний ролик, обирати потрібного розміру екран (від великої віконної шибки до малесенької дитячої долоньки) чи під час перегляду новин одразу щось прокоментувати, запитати, уточнити – це лише «+». Просто люди не повинні жити тільки тим – нереальним -  світом, а треба, щоб ми завжди залишалися люблячими дітьми, турботливими батьками, хорошими друзями, старанними студентами; ми повинні не виходити із звичного, природного  ритму життя. 

Думка експерта

Вікторія БАБЕНКО:

-  Інтенсивний розвиток новітніх мультимедійних технологій перетворює сучасну людину розумну на людину медійну, максимально відкриту для сприймання інформації. А тому, хоч Інтернет – це дуже потужний засіб, який мобілізує, а також економить наші зусилля, усе ж таки варто пам’ятати про небезпеку недостовірності повідомлення та маніпуляції людською свідомістю.  Будь-яку інформацію треба перевіряти.

На кінець хотілося б побажати, щоб навіть у цьому швидкому світі інтернет-технологій, ми не забували про паперову книжку та газету. Бо паралельно з пріоритетними на сьогодні ЗМІ існують ще й традиційні, які, не забуваймо, послужили основою для розвитку нових медіа. Їм треба віддати належне і, безумовно, шанувати.

Цікаві коментарі:

Майбутнє телеринку через 25 років?

Наталя ГАБОР, викладачка кафедри Новітніх медіа:

-  Я не думаю, що Інтернет зможе витіснити з медіапростору ТБ, призвести до його зникнення. Радше  майбутнє телеіндустрії просто за новими формами. До прикладу, зараз спостерігаємо перехід на цифру, що, до речі, нещодавно видавалось фантастикою. Таким чином, гадаю, телеіндустрія розвиватиметься в цьому напрямі.

Врешті, на мою думку, газета також не зникне. Вона просто видозміниться.

Мирослава ВСЯКА, магістр за спеціальністю соціолог:

- Зважаючи на розмивання державних кордонів, зникнення «територіальної пастки» внаслідок глобалізації суспільства та утворення транснаціональної світової спільноти, Інтернет починає відігравати дедалі більшу популярність серед людей. ЗМІ в рамках держави (газети, телебачення) отримують великий рівень недовіри, а мережа Інтернет рівень довіри збільшує. Тому , я вважаю, що телебачення зовсім швидко інтегрується в Інтернет.

Андрій МЕЛЬНИК, викладач кафедри Зарубіжної преси та інформації:

- Гадаю, через 25 років якихось кардинальних змін на медіаринку, а зокрема тих, що стосуються телеіндустрії, не варто очікувати. Звичайно, аудиторія мережі Інтернет прогресивно рухається вертикальною прямою вгору (збільшується), проте це ще нічого не означає. Адже доступ людей до «Всесвітньої павутини» не настільки глобальний, щоб ТБ повністю зникло, вичерпало себе як функціональна одиниця цілісної системи ЗМІ та МК.

1*. http://prarus.info/ua/novyny/media-novyny/76-yakym-stane-telebachennia-v-naiblyzhchomu-maibutnomu.