www.ji-magazine.lviv.ua

Вадим Єремейчук

Вибух соціальної енергії на Євромайдані створив умови для якісних змін в Україні. Необхідно почати з аналізу поточної ситуації і мотивів кожної зі сторін у внутрішній порядку

Влада

Влада не монолітна, однак, керується загальною метою - зберегти і примножити, яка її цементує. Слабка ланка у владі - це олігархи, багато з яких готові "хеджувати" ризики, але розкол у владі можливий, тільки якщо ризики монолітності будуть більше, ніж ризики розколу, які теж досить великі. Як створити таку ситуацію, ми обговоримо пізніше.

Опозиція

Опозиція ще менш монолітна, ніж влада і ресурсно набагато слабкіша. Опозиція бореться за право представляти інтереси олігархів перед народом, чим мало відрізняється від влади. Настроєві зміни в її поведінці ситуативні і мають адаптивний характер. Мета опозиції - прийти до влади через компроміс.

Громадянське суспільство

Прогресивна частина суспільства, яка усвідомила необхідність системних змін, але не усвідомила тактичних і практичних нюансів процесу. Програючи битви, неможливо виграти війну. Мета - інша Україна.

Майдан

Майдан - це тваринна рефлексія суспільства на кров і насильство влади. Це не боротьба за ЄС і за структурні реформи. Ця вимога покарання кривдників, майдан помсти, якщо хочете. Око за око, зуб за зуб. По суті, велика Врадіївка, зупинена опозицією і страхом.

Перемога влади в даній ситуації - це консервація режиму на тривалий час, перетворення України на Білорусь, втрата реальної незалежності. Перемога опозиції - це компроміс, який в реальності не приведе до структурних змін і теж загрожує втратою реальної незалежності. Перемога майдану - це перемога в силовому протистоянні, яка обіцяє розколом країни. І тільки перемога громадянського суспільства дає основу для структурних перетворень цілісної країни.

Сильною стороною громадянського суспільства є вплив на маси, їхні голоси чують на рівні політиків. Слабкою стороною є відсутність суб'єктності, бажання бути в стороні від політики і нерозуміння тактичних нюансів, суті моменту.

Стратегічна перемога

Стратегічна перемога - це проведення в країні незворотних реформ.

Тактична перемога

Тактична перемога - це отримання влади в результаті діяльності майдану через компроміс. Але компроміс від компромісу відрізняється. Іноді компроміс може зберегти status quo, як після помаранчевої революції, іноді він може стати поразкою - як на останніх виборах, а іноді може бути перемогою. Щоб добитися компромісу, який призведе до стратегічної перемоги, необхідно йти до нього з позиції сили, а не з позиції слабкості.

Для цього, громадянському суспільству необхідно прийняти низку цілком конкретних дій, що підвищують його значимість, суб'єктність, що дають ініціативу, можливість нав'язати "свою гру" всім іншим сторонам.

Контроль над сценою майдану

Починати необхідно з малого. Громадянське суспільство по суті створило цей майдан. Необхідно встановити прозору та відкриту систему доступу до сцени майдану, критерії оприлюднення ідей і планів дій з попередніми обговоренням в соцмережах. Я звертаюся до всіх журналістів, які володіють аудиторією і мають авторитет, голос, яких не може бути проігнорований опозицією, з проханням організувати цей процес.

Отримання суб'єктності окремої від опозиції

Це не розкол. Це не технологія влади. Це координаційний центр, який буде оперативно і цілісно доносити думку громадянського суспільства щодо поточних подій. Основне завдання - контроль діяльності опозиції, аналіз їх заяв і пропозиція альтернатив.

Організація виборів лідера майдану на народному Віче

Політичний ландшафт вже змінився. Суть в тому, що лідери трьох опозиційних партій ледь входять в десятку найбільш популярних політиків на майдані. Як можна організувати ротацію еліт в рамках країни, якщо вона не може бути організована в рамках Віча? Це згуртує опозицію, це найбільше налякає владу. Це дасть сигнал Заходу, що якщо заради такої опозиції вони не готові вводити санкції, то у суспільства є більш сильний варіант. Олігархи почнуть по новому прораховувати ризики і будуть більш схильні до маневрів. Це ключовий момент плану. Розгойдати човен.

Контроль опозиції

Вимагати від опозиції підпорядкувати свою інфраструктуру обраному лідеру майдану. Як можна прийти до контролю над владою, не прийшовши до контролю над опозицією? У даній ситуації у опозиції не буде варіантів, окрім як приєднатися до руху, як молодшому партнеру.

План дій

Основна вимога до лідера майдану - це реалізувати всім відомі вимоги за стислий час. Місяць, два, три - це мають сказати аналітики. Якщо опозиційні політики захочуть брати участь в цьому процесі, то невчасне невиконання плану повинно призводити до відходу з політики і відмови від депутатського мандата. Пряма демократія - пряма відповідальність. Це відразу відсіє більшість наявних опозиційних лідерів, які не схильні до реального ризику.

На жаль, на даному етапі громадянське суспільство купається в різного роду ілюзіях, які ведуть до поразки, основні з яких - це романтизм і патерналізм.

Романтизм

У певному сенсі - це наркотичне сп'яніння. Для контролю мас працює добре, але коли продавець наркотику починає сам його вживати, то це закінчується завжди погано. Романтизм це непогано, людський організм і сам виділяє наркотичні гормони, але важливий баланс. Необхідно зміщуватися в практичне русло.

Патерналізм

Багато представників журналістського середовища дорікали суспільству у патерналізмі. Але маючи свою аудиторію і сотні тисяч людей на площах, не брати участі в реальній боротьбі, доручаючи провідну роль опозиції - це і є патерналізм громадянського суспільства, який неадекватний моменту. Необхідно формувати свою гру, граючи на свою власну перемогу.

Таким чином виходить, що реальна діяльність замінюється розробкою принципів і планів, які ніхто ніколи не виконуватиме. Необхідно бути адекватним ситуації. Є час дій, є час стратегічного планування. Зараз не час будувати далекосяжні - плани, на даному етапі необхідно вичавити максимум можливого з наступних вирішальних місяців.

Ресурс «Хвиля»