|
Заява Українського католицького університету 2 грудня 2013
року Дорогі
співвітчизники! Кадри
побоїща, влаштованого в неділю провокаторами перед Адміністрацією Президента,
вражають не менше, ніж кадри побоїща, влаштованого «беркутівцями»
на Майдані. Насильство огидне – незалежно від того, хто його чинить. На
світлий день 1 грудня, який увійшов в історію України як день мирного
референдуму за незалежність 1991 року, а цьогоріч
освятився мирним прямостоянням народу на євромайданах по всій країні, лягла тінь насильницького
кулака. Ми
бачили на власні очі, як ретельно влада готувала провокації на Майдані,
засилаючи туди «тітушок». Це – пряма антиконституційна
діяльність, яка обертається злочином проти народу. Проте мусимо визнати, що
були серед мітингувальників і ті, хто щиро вірив:
майданну «дискотеку» треба припинити, а справедливість можна відновити лише за
принципом «око за око». Для нас важливо усвідомити, що наслідки дій і тих, і
тих один і той самий: замах на мирний характер протесту майже мільйона людей по
всій Україні і зрада тих чесних мітингувальників, які
з довірою прийняли їх у свої ряди. Нам
– спільноті Українського католицького університету, що обстоює християнські
цінності, – невимовно сумно, що в серця невеликої групи осіб вселилося
прагнення відплатити силовикам за пролиту кров. Проте помста також огидна –
незалежно від того, якою мірою вона вмотивована. Ми
матимемо моральне право домагатися відповідальності за насильство з боку влади
лише тоді, коли домагатимемось відповідальності і з боку тих провокаторів чи
демонстрантів, які свідомо розпалювали криваве протистояння. Вони поставили
себе не лише поза законом, а й поза волею суспільства. Правильно
прочитати «знаки часу» – наш громадянський і моральний обовʼязок.
Нинішній час потребує не еліти, яка цинічно грабує народ, і не месників, які
стинають голови ворогам, а тих, хто готовий служити народові, утверджуючи в
ньому мир, злагоду і благоденство. Ректорат |