Написати коментар

Інтелігенція вимагає від Кучми не святкувати 350-річчя Переяславської ради

www.ПРАВДА.com.ua, 14.01.2004

Святкування на державному рівні 350-річчя Переяславської ради свідчить про банкрутство гуманітарної політики України, вважають представники української інтелігенції.

Про це йдеться у відкритому листі інтелігенції до Президента України Леоніда Кучми, Голови Верховної Ради Володимира Литвина і прем'єр-міністра Віктора Януковича, оприлюдненому на прес-конференції "Що принесла Україні Переяславська Рада?".

"Ми вважаємо, що на тринадцятому році Незалежності нинішня гуманітарна політика остаточно засвідчила своє банкрутство", йдеться у листі.

У документі висловлюється незгода зі святкуванням 350-річчя Переяславської ради на державному рівні.

"У сьогоднішній реанімації радянського міфу про нібито позитивне значення Переяславської Ради" інтелігенція вбачає "спробу знайти історичне обгрунтування сучасним імперським зазіханням Росії щодо України".

У документі відзначається, що наслідки Переяславської Ради 1654 року були "катастрофічними для подальшої долі українських державності, Церкви, козацтва", а також "права, освіти, мови, культури".

У листі говориться, що "після Переяславської Ради російський уряд постійно нарощував своє втручання у внутрішні справи України".

Як вважають автори відкритого листа, "сучасні тенденції українсько-російських взаємин, зокрема масове скуповування українських підприємств російським капіталом, підписання Договору про Єдиний економічний простір з Росією, поступки у справі розмежування Керченської протоки свідчать про нову здачу національних інтересів України".

"Святкуючи "возз'єднання", офіційна Україна сама розписується у власній малоросійській меншовартості", підкреслюється у листі.

За словами учасника прес-конференції, голови ради Студентського братства Києва Андрія Сидоренка, під листом поставили підписі понад 10 тисяч осіб і збір підписів триває.

Зокрема, лист уже підписали директор Інституту української археології та джерелознавства ім.Грушевського НАНУ Павло Сохань, академік Микола Жулинський, 45 народних депутатів, серед яких Рефат Чубаров, Левко Лук'яненко, Степан Хмара, Микола Томенко, Павло Мовчан.

За словами професора Київського національного університету ім.Т.Шевченка Володимира Сергійчука, "Переяславська Рада – програш Європи, яка тоді не зрозуміла, що вона віддає свою частину імперії під назвою Третій Рим". На його думку, один з уроків Переяславської Ради – мати власну національну гідність і підписувати лише рівноправні договори.

Як вважає заступник головного редактора журналу "Сучасність" Сергій Грабовський, Переяславська угода була катастрофою не лише для України, але і "катастрофою для нормального розвитку Росії".

Учасники прес-конференції висловили обурення тим фактом, що Національний банк України присвятив випуск срібної ювілейної монети річниці Переяславської Ради.

Грабовський звернув увагу на те, що, випускаючи ювілейну монету, керівництво НБУ заявило: "Входження України до складу Росії на правах політичної автономії... мало прогресивне значення для економічного, політичного та культурного розвитку українського народу".

Сергійчук презентував журналістам свою книгу "Переяславська Рада – трагедія України і програш Європи", а Грабовський познайомив зі своєю монографією "Що принесла Україні Переяславська Рада?".

UNIAN

Монета на пам'ять

http://www.zn.kiev.ua Дзеркало тижня, № 1 (476) 10 - 16 сiчня 2004

Національний банк України (НБУ), продовжуючи серію «Герої козацької доби», 5 січня ввів у обіг ювілейну монету «350-ліття Переяславської козацької ради 1654 року» номіналом 10 грн.

Як повідомляється на офіційному сайті НБУ, монету виготовлено зі срібла, якість — «пруф», маса — 31,1 г, діаметр — 38,61 мм, тираж — 8 тис. шт. Ребро монети — рифлене.

На реверсі монети на дзеркальному тлі потрійної арки православного храму зображено багатофігурну композицію на чолі з Богданом Хмельницьким, під якою дата — 1654, праворуч півколом розміщено напис «ПЕРЕЯСЛАВСЬКА КОЗАЦЬКА РАДА».

Ювілейна монета «350-ліття Переяславскої козацької ради 1654 року» є дійсним платіжним засобом і обов’язкова до прийому без жодних обмежень до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Збори старшин, козацтва, міщан і селян на Переяславській раді 8 (18) січня 1654 року проголосували за входження України до складу Росії на правах політичної автономії.