|
Написати відповідь
Ми відлуння одне одного...Торік відзначалася 55-та річниця акції “Вісла” – примусового виселення комуністичною польською владою 140 тисяч українців із рідних земель на сході Польщі. Тоді у польській пресі про це багато говорилося і писалося. Був навіть лист президента Александра Квасьнєвського, в якому містилося вибачення перед жертвами тих репресій. Та той рік закінчився. Йому на зміну прийшов рік 60-річчя страхітливої трагедії, яку в Польщі називають не інакше, як “волинською різнею”. Про це у Польщі говоритимуть ( і вже говорять) незрівнянно більше ніж у нас. Питання лише в тому, чий голос буде краще чути, зокрема в Україні, – чи тих, хто хотів би закрити розділ минулого задля майбутнього, чи тих, хто спрямовує зусилля зовсім не на єднання поляків і українців. На цьому тижні під час зустрічі в Гуті президенти двох країн домовилися вшанувати пам’ять жертв трагічних подій на Волині. Згідно з підписаною заявою мають бути проведені заходи, спрямовані на подолання розбіжностей у розумінні українцями та поляками загальної історії. “Моя особиста позиція, позиція глави держави полягає в тому, що злочини проти людства не можуть мати ніяких аргументів для виправдання. Тут необхідно встановити історичну правду, – заявив Леонід Кучма. – Якою б гіркою не відкрилася правда, вона не повинна нашкодити нашим стосункам, котрі склалися між нашими країнами та народами”. Александр Квасьнєвський відзначив, що позиція його українського колеги є такою, “яка характеризується повагою і відвагою, пов’язаними з встановленням правди, хоч якою б гіркою вона була”. Свою спробу розібратися в тому, що сталося 60 років назад і яким чином відлуння тих складних часів може вплинути на сьогоднішні стосунки між двома країнами, зробило і “Дзеркало тижня”. Сподіваємося, матеріали на цю тему допоможуть краще розібратися і визначитися в ситуації і українському суспільству, і владі. |