Інші матеріали на цю тему

Парламенти України і Польщі про волинську трагедію

http://postup.brama.com 22 липня 2003 р.

Українські і польські депутати прийняли в четвер заяву щодо Волині. Обранці в Києві дискутували вчора те ж саме, що і їх польські колеги день перед тим.

Сьогодні в Павлівці відбудуться урочистості, присвячені полякам і українцям, які загнули на Волині і Галичині в 1993-94 рр.

Гострі дискусії на тему спільної заяви обох держав з цього приводу в українській Верховній Раді тривали до кінця. Депутати з кількох фракцій домагалися, щоб до узгодженого тексу дописали, що волинські події були трагедією як для українців, так і для поляків. Хотіли також вилучити з тексту те місце,де мова йде про те, що до акції проти поляків доходило не тільки на Волині, але й у Галичині.

Спікер парламенту Володимир Литвин пояснював, що текст ухвали вже кілька тижнів тому був узгоджений з поляками і не можна змінити навіть коми. Наприкінці, аби заспокоїти незадоволених депутатів і закінчити дискусію, він повідомив, що незадовго матиме телефонну розмову з маршалком сейму Мареком Боровським і проінформує його про ситуацію в парламенті і вимоги депутатів щодо змін у тексті. Відповідь була короткою: ні.

Кого кажете нам тут засудити?

За прийняття ухвали без застережень відповідали дві фракції: прихильники президента Леоніда Кучми - "Реґіони України" і "Трудова Україна", зв'язані з політиками сходу і півдня країни, де справа польсько-української історії не викликає великих емоцій.

Інша пропрезидентська партія -- Соціал-демократична домагалася внесення невеликих поправок, але в загальному схвалювала заяву. Керівник найбільшої фракції в парламенті "Наша Україна", колишній прем'єр-міністр Віктор Ющенко, який є в опозиції до Кучми, наголосив, що кожен депутат з його фракції буде вирішувати як голосувати індивідуально. "Не можу дозволити собі втратити партнерство з Польщею. Немає сенсу сперечатися за пролиту у великій кількості кров. Це є важке рішення. Кожна людина нашої фракції голосуватиме самостійно," -- сказав колишній прем'єр Ющенко. Сам він висловлювався за прийняття заяви, але кілька його колег в Волині твердо стояли проти.

Супроти прийняття ухвали виступала радикальна опозиціонерка Юлія Тимошенко, яка спирається на популістську партію "Батьківщина". "Зараз маємо хороші стосунки з Польщею. Хто б міг подумати, що в цей час, коли стосунки розвиваються так добре, прийняття заяви може нас роз'єднати? Кого скажете нам тут звинувачувати? Наших співвітчизників, які боролися за незалежність України?" -- сказала Тимошенко.

Сказати в один голос

В цей же час компромісний текст, узгоджений між головами парламентів України і Польщі, викликав такі ж бурхливі емоції і в польському сеймі. Під час дебатів в середу LPR (Ліга польських родин) і PiS (партія Права і справедливості) домагалися дописати до тексту заяви слово "геноцид", яке, на їх думку, найкраще відображає протистояння на Волині.

З такою оцінкою в загальному згодилися всі депутати, однак на думку фракцій SLD (Союз лівих демократів), PO (Громадська платформа) i UP (Союз праці) текст був би неприйнятним для української сторони. Згідно з думкою польських істориків, в акціях українських націоналістів з ОУН-УПА, що хотіли викинути поляків з Волині, загинуло 60 тис. поляків. Історики українські вважають, що це була війна братовбивча, в якій їх співвітчизники боролися за незалежність.

Вчора в сеймі було в загальному спокійно. Голосування відбулося дві години опісля дискусії в українській Верховній Раді. Депутати бачили вже, що українці текс ратифікували. Почали з голосування щодо поправок, які висунули LPR (Ліга польських родин) і правиця. Сейм відкинув їх значною кількістю голосів. Це вказувало на те, що з прийняттям самої заяви не буде проблем. І не було. Певною несподіванкою була єдина позиція PiS -- його депутати, хоч і обіцяли підтримати поправки, не голосували (за винятком Марека Мужинського, який був проти). "Не могли підтримати тексту угоди без слова "геноцид", а одночасно не хотіли голосувати проти, оскільки угоду прийняв парламент український" -- пояснив депутат Марек Юрек. Не голосував також прем'єр Лешек Міллер. Більшість депутатів LPR голосували проти ухвали, але Роман Гертих і Марек Котліновський не голосували взагалі. Броніслав Коморовський сказав, що після "великих криків", сеймові вдалося прийняти розумне рішення.

Коментар до виступу президента України Леоніда Кучми в Павлівці

Мартін Войцехівський

В багатьох польських коментарях про святкування 60-ї річниці подій на Волині,що відбулися в п'ятницю, впадали в око звинувачення, що президент Леонід Кучма прямо не попросив пробачення за злочини перед поляками. З вуст Кучми прозвучали слова "жалю і співчуття перед усіма скривдженими поляками". Український президент "рішуче осудив насильство над поляками" і одночасно засудив ідеологію, яка "призвела до вбивств невинних людей". Також він запевнив: "Народ польський повинен бачити, що ми повністю відчуваємо його нещастя".

Жодні слова не втихомирять болю тих, хто 60 років тому втратив своїх близьких на Волині. Беручи, однак, на заувагу гостру дискусію, яка точилася в Україні щодо волинської трагедії, Кучма зробив дуже багато. На противагу багатьох українських політиків, він не став зрівнювати відповідальності поляків і українців за трагедію, хоч згадав, що гинули там і українці. Таких слів, які були сказані в п'ятницю в Павлівці, не говорив жодний політик з-над Дніпра. Тож будемо стримані в осудах: Кучма зробив максимум того, що міг зробити, аби не наражатися на критику, що забув про інтереси власної держави.

Польща і Україна шукають шлях до примирення зі звірствами війни

fT By Stefan Wagstyl

Президенти Польщі і України повинні сьогодні прибути в село на Західній Україні для відзначення 60-ї річниці однієї з найкривавіших різанин цивільного населення у Другій світовій війні.

Однак зустріч між поляком Александром Кваснєвським і українцем Леонідом Кучмою не схожа на вкрай озлоблених аргументами про події,що відбувалися між українцями і поляками у воєнні часи на прикордонних землях цих держав.

Сьогоднішня церемонія відбуватиметься в селі Павлівка, що на Волині, де 11 липня 1943 року десятки поляків були спалені живцем у церкві.

"Ми сплатимо данину перед правдою і перед жертвами" -- сказав Кваснєвський, а перед тим Кучма заявив: "Ми їдемо на Волинь, щоб підтвердити, що ці гіркі події мали місце в нашій історії".

Згідно з офіційними даними польського уряду, більше як 60 тис. поляків загинуло на Волині в 1943-44 рр. через напади українців, включаючи і загони УПА, що боролися за незалежність України. Польські експерти стверджують, що більше як 20 ??? тис. українців загинуло від їх ударів у відповідь, деякі з них опинилися під ударом Польського руху опору.

В цей час реґіон був під жорсткою окупацією фашистської Німеччини, яка лише підбурювала етнічний конфлікт. Українці вважають, що поляки перебільшують свої втрати і применшують кількість загиблих українців. Українці вважають, що їх співвітчизників загинуло більше, ніж 20 тис.

Волинська трагедія є особливо кривавим епізодом в тривалому історичному конфлікті. До 1939 року реґіон був у складі Польщі. Етнічні поляки володіли великою часткою землі, однак близько 2/3 з усього населення складали етнічні українці. Багато з них експлуатувалися їх польськими господарями.

Під час війни це обурення переросло в насильство. Для українців УПА проводило леґітимну боротьбу за ствердження незалежної України. Для поляків УПА -- проводила атаки на Волинь заради етнічних чисток.

Після війни реґіон був приєднаний до Радянського Союзу. Багато поляків було депортовано за новий західний кордон, одночасно багато українців було вигнано з Польщі. Міжетнічне протистояння продовжилося навіть після 194??? року.

Кваснєвський і Кучма очолили шлях у напрямі примирення, переконання, що поляки і українці мають багато для того, щоб досягти кооперації. Для поляків головною політичною метою є виведення України з поза меж впливу Росії. Для України Польща є потенційним містком в ЄС.

Сила почуттів, що панують у суспільстві з обох сторін, була продемонстрована у пристрасних дебатах цього тижня в українському і польському парламентах під час схвалення спільної заяви щодо волинської трагедії. В угоді вказується "Трагедія вбивств поляків і вигнання з їх будинків озброєними українськими угрупуваннями супроводжувалася стражданням українського населення, що стали жертвами польських збройних акцій. Це було трагедією для обох наших народів". Праві польські депутати заявляли, що ці слова є занадто дипломатичними і вимагали, щоб українські атаки на поляків називалися "геноцидом" або "етнічною чисткою". Деякі українські парламентарі хотіли зробити ревізію тексту для того, щоб вставити слова, які б більше підкреслювали страждання українців. Однак, за наполяганнями обох урядів, не було часу для змін в останню хвилину і парламенти вчора підписали заяву.