|
Оголошено галицьких лицарів 2002 року27 січня 2003 Джерело:
У категорії "Лицар" з трьох претендентів, визначених експертами у кожній області, обрали найдостойніших у кожній з номінацій. У номінації “Громадський діяч” перемогла організатор “Форуму видавців” Олександра Коваль, “Меценатом року” визнали Миколу Рогуцького, “Галичанин поза Галичиною” - уродженець Тернопільщини, громадянин Швейцарії, економіст Богдан Гаврилишин, “Науковець” – житель Тернополя Володимир Бігуняк, який винайшов замінник людської шкіри. “Спортсменом року” стала Катерина Палеха - чемпіонка Європи зі стрільби з лука. У номінації “Музикант року” визнали двох кращих: Славка Вакарчука та Йожефа Ерміня. “Письменник року” – Тарас Прохасько, “Митець року” – Оксана Караванська, “Художник року” – Роман Петрук. Два переможці у номінації “Лицар примирення” – це Яцек Куронь та Войцех Інглот. У номінації “Журналіст року” ніхто не здобув беззаперечної перемоги, тому цього разу лицаря у цій сфері не відзначали, попобіцявши наступного року обов'язково це зробити. У номінації “Честь і гідність Галичини” переміг професор Володимир Козявкін. “Людиною року” став мер Івано-Франківська Зеновій Шкутяк.
Кращий банк Галичини - Кредитбанк-Україна. Краща торгова фірма - "Інтермаркет". Краща медична установа - Перфкт-дент. Краща туристична фірма - "Трайдент Трейвел". Краща будівельна фірма - Карпатбуд. Краща фірма у сфері послуг - СП "НТОН". Краща фірма у харчовій галузі - Мінеральна вода "Моршинська". Краща фірма у сфері зв'язку - Львівська дирекція ВАТ "Укртелеком". Краща виробничо-торгова марка - "Львівські дріжджі". Краща виробнича фірма - "Іванофранківськцемент" та "Жидачiвський целюлозно-паперовий комбiнат". Краща видавнича фірма - літературна агенція "Піраміда". Краща фірма інформаційних технологій - УарНет. Лідер третього сектора - ГО "Незалежний культурологічний журнал "Ї". “Бітлз” не стали галицькими лицарями
Статуетки привезли о 17.30 до Опери, де вони знаходилися під постійною охороною, бо минулого року одну статуетку вкрали просто під час церемонії. До незаперечних плюсів дійства належить музичний супровід, передусім завдяки рок-групі під керівництвом Івана Небесного й оркестру “Віртуози Львова” під орудою Сергія Бурка. Вели церемонію Віктор Морозов і Юлія Сенишин. Королем Галичини цього разу був Мирослав Маринович.
У кулуарах шановна публіка обмінювалася враженнями та припущеннями, хоча імена переможців нібито зберігалися у суворій таємниці. Позбавив ілюзій генеральний директор ТРК “Люкс” Роман Андрейко. Оголошуючи номінацію “Митець року”, в якій номінувалися чиновники, галерейники, музейники, театральні діячі тощо, і ще не глянувши у конверт і “не знаючи” про перемогу Оксани Караванської, він почав вітати тих, хто “вміє вбирати жінок”. Ті ж, хто вручав нагороди слідом за ним, намагалися знівелювати незручність. Наприклад, директор галереї “Ґердан” Юрко Бойко сказав, що зазирнув у конверт за лаштунками. Хоча, варто зазначити, конверти були заклеєні… Загальний урочистий настрій, як і належиться за законами театру, всіляко намагалася зруйнувати гальорка, яка вступила у діалог з усіма, хто виступав на сцені. Але на це альтернативне дійство ніхто не зважав, намагаючись максимально зберегти урочистість, апофеозом якої стало виконання обіцяного ще на прес-конференціях “Гімну Галичини”. Ним виявилася дивовижно знайома мелодія з незнайомим текстом. Якось звичніше було чути при такій музиці англомовне: All You Need Is Love... у виконанні безсмертної ліверпульської четвірки The Beatles. Шкода тільки, що їх не було відзначено у жодній з номінацій. Катерина Сліпченко |