Ї-дискусія
У майбутнє підемо разом!
Аскольд ЄРЬОМІН
Високий Замок, 25.06.2005 №111(3032)
Ющенко й Кваснєвський відкрили на Личакові Меморіал воїнам УГА і Польські військові поховання.
Вчорашня урочистість на Личаківському цвинтарі у Львові стала справжнім святом українсько-польського поєднання. “Україна і Польща мають мужність подивитися в очі минулому. У нас достатньо гідності, щоб не переписувати трагічних сторінок історії і щоб робити з цієї історії правильні висновки. Головний з них: без вільної України немає вільної Польщі, без вільної Польщі немає вільної України”, - заявив Президент України Віктор Ющенко, відкриваючи Меморіал воїнам Української Галицької Армії. “Відкриття Цвинтаря орлят є здійсненням бажання польських сердець, а також знаком миру, єднання і дружби, що плине із сердець українських. Поляки й українці! Подаймо собі руки понад історією, понад могилами. Підемо в майбутнє разом!”, - закликав Олександр Кваснєвський під час відкриття Польських військових поховань 1918-1920 рр.
До головного входу музею “Личаківський цвинтар” Віктор Ющенко й Олександр Кваснєвський прибули точно за затвердженим графіком - о 10 год. 45 хв. Український і польський президенти поклали вінки до могили великого Каменяра Івана Франка, після чого алеєю Личаківського цвинтаря, обабіч якої вишикувалися українські пластуни й польські харцери, вирушили до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії. Там президентів двох держав і численних гостей привітав глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар. Після урочистої молитви Віктор Ющенко й Олександр Кваснєвський відкрили Меморіал і поклали вінки до підніжжя колони з написом “Воїнам УГА, полеглим в обороні Львова 1918-1919 рр.”. “Сьогодні ми віддаємо шану солдатам УГА - українським героям, - заявив Віктор Ющенко. – Усі ми є боржниками тих, хто боровся за нашу свободу”. Відкриваючи Меморіал воїнам УГА, Президент України подякував своєму польському колезі за все, що той зробив “задля українсько-польського порозуміння”. За словами Ющенка, прихід Кваснєвського до Меморіалу воїнам УГА - “мужній вчинок, який під силу тільки справжньому патріоту й справжньому європейцю”.
Президент Польщі, своєю чергою, зазначив: хоч українці й поляки не завжди були на одному боці барикад, вони завжди боролися за свободу своїх народів. Меморіал воїнам УГА, заявив Олександр Кваснєвський, є місцем, що свідчить про “драматичну долю України, яка прагнула незалежності”, тож до Меморіалу треба ставитися з особливою шаною. “Ми, поляки, пам’ятаємо мужність і заслуги тих солдатів, які під проводом Петлюри, разом із Пілсудським, пліч-о-пліч із польськими підрозділами билися за Батьківщину, за свободу двох народів”, - відзначив польський лідер.
Після відкриття Меморіалу воїнам УГА президенти й почесні гості львівських торжеств перейшли на територію розташованих поруч Польських військових поховань. “Цвинтар орлят відбудовано не проти когось, не проти теперішніх жителів Львова”, - заявив секретар польської Ради охорони пам’яті боротьби й мучеництва Анджей Пшевозьнік. На його думку, остаточний вигляд некрополя і тексти написів є результатом компромісу, “що не є чиєюсь перемогою”. “Перемогло майбутнє”, - підкреслив Пшевозьнік.
Після урочистого Богослужіння, в якому брали участь, зокрема, примас Польщі кардинал Юзеф Ґлємп, римо-католицький архієпископ Львова Мар’ян Яворський і польовий єпископ Війська Польського Тадеуш Плоський, відбулася екуменічна церемонія освячення Цвинтаря орлят. Після неї знову виступали президенти.
За словами Олександра Кваснєвського, доля Цвинтаря орлят є частиною історії непростих стосунків між поляками й українцями. “Зіштовхнулися два патріотизми, дві національних гордості, - заявив лідер Польщі, говорячи про українсько-польську війну. - Із шаною говоримо про українські жертви тих змагань, які віддали своє життя, прагнучи незалежності й створення суверенної Української держави. Їхній пожертві належиться наша повага”. Сьогодні, наголосив Кваснєвський, Цвинтар орлят стає символом польсько-українського поєднання, що розпочалося після падіння тоталітаризму. Президент Польщі підкреслив: поляки розуміють українську вразливість і почуваються зобов’язаними сплатити моральні борги.
Українська нація, заявив Президент України Віктор Ющенко, може пишатися львів’янами, які продемонстрували вміння приймати мудрі рішення. Українсько-польське примирення Ющенко вважає важливим кроком до єдності Європи. “Не можемо боятися привидів минулого”, - наголосив Ющенко. За його словами, Польща й Україна продемонстрували “унікальну здатність розрізняти минуле й майбутнє”.
“Вірю, що незабаром ми зможемо вшанувати на польській землі українських героїв, що загинули за Україну, - впевнений Президент Віктор Ющенко. - Польська сторона висловила таку готовність”.
“Ці урочистості зібрали чимало друзів польсько-українського поєднання, - заявив український лідер. - На жаль, немає вже серед нас Івана Павла ІІ - великого поляка з українським корінням. Він, як ніхто інший, розумів трагедію протистояння наших народів. Він зробив багато для того, щоб сьогоднішній день став можливим”.
… Із організаційної точки зору львівські торжества виглядали дуже пристойно. (Можливо, не треба було забороняти рух трамваю номер 7 до кінцевої зупинки на Погулянці? Багатьом людям похилого віку було досить важко добиратися туди пішки). Навіть незвична для цьогорічного літа спека не змогла зіпсути свято. Польські харцери вчасно забезпечили численних гостей кепками від сонця й пляшками з мінеральною водою. Ці заходи виявилися дуже доречними. Просто в мене на очах одній дівчині стало погано - перегрілася (харцери у червоних камізельках із написом “Рятувальник” віднесли її в тінь, де дівчина швидко відійшла). Якби кепочок і водички не було, могло бути набагато гірше… Добре враження справили також працівники, які здійснювали контроль на вході (усіх гостей і журналістів пропускали через “рамку”). З одного боку, контроль був суворим - а як інакше? З іншого, охоронці були дуже ввічливими й привітними.
Віктор Ющенко: «Такі кроки можуть робити тільки мудрі нації»
Інна ПУКІШ-ЮНКО
Високий Замок, 25.06.2005 №111(3032)
У продовження візиту Віктор Ющенко й Олександр Кваснєвський відвідали палац Потоцьких. Після короткої протокольної зустрічі президенти дали кількахвилинну прес-конференцію для українських та польських журналістів.
У своїх виступах Віктор Ющенко й Олександр Кваснєвський висловили подяку усім, хто доклався до “історичного поєднання між поляками та українцями”. Відкриття меморіалів на Личаківському кладовищі засвідчило прагнення як України, так і Польщі до зближення і порозуміння. “Такі кроки можуть робити тільки мудрі нації, це крок мудрих і мужніх людей, - заявив Віктор Ющенко. - Потрібно було багато терпіння, мужності, взаємоповаги, щоб відбувся сьогоднішній день”.
Справа примирення вимагає таких важливих подій, на які спромоглися українці і поляки, досягнувши порозуміння щодо Цвинтаря орлят, наголосив президент Польщі. “Знаю, що це було нелегко, але справу завершено”, - заявив Олександр Кваснєвський. На запитання, що б він сказав тим українцям, котрі вважають, що на цвинтарі забагато мілітаристської символіки, яка живить націоналістичні настрої у Польщі, Олександр Кваснєвський зауважив: “Ми відмовилися від деяких символів, що і стало елементом примирення. Це примирення не є ні чиєюсь поразкою, ні чиєюсь перемогою”.
За словами Віктора Ющенка, залишається відкритим питання щодо впорядкування українських військових поховань, і не лише в Україні, а й за кордоном, й у Польщі зокрема. “Вже працює двостороння, українсько-польська комісія, яка сформує перелік українських кладовищ на польській території, що потребують упорядкування”, - заявив Президент. І додав, що у вирішенні цього питання “є добра воля польської сторони”. “У 1918 році поляки й українці були по різні сторони. Минуло понад 80 років. Я переконаний, що у 2005 році не можливо керуватися мотивами 1918 року. Якщо наші прадіди ворогували, сьогодні на часі досягнення порозуміння і злагоди. Це і є прогрес”, - наголосив Віктор Ющенко.
Журналісти стали свідками урочистої події. Перед початком прес-конференції міністр культури та туризму Оксана Білозір зачитала указ про присвоєння звання Героя України директору Львівської галереї мистецтв Борису Возницькому. Орден держави йому вручив особисто Віктор Ющенко. Бориса Возницького відзначили за багаторічну діяльність щодо збереження і популяризації духовної спадщини українського народу та за особисті заслуги у розвитку музейної справи.
Богдан Федоришин: «Ухвала міськради щодо Цвинтаря орлят у Львові не є відображенням думки громади міста»
Високий Замок, 25.06.2005 №111(3032)
У понеділок, 20 червня, інформаційні агентства поширили заяву відомого львівського підприємця такого змісту:
Причиною цієї заяви не є бажання припинити процеси, які сприяють українсько-польському порозумінню, і навіть не потреба задекларувати свою солідарність з політичними однодумцями з партії “Батьківщина”, які зараз, у прямому та переносному розуміннях цього слова, страждають за власне бачення львівського патріотизму. Безумовно, я погоджуюся з тим, що формулювання напису на Цвинтарі: “Тут лежить польський воїн, полеглий за Вітчизну” дуже умовно може вважатися компромісним. Однак йдеться зараз не про те.
Постійно спілкуючись з великою кількістю людей, я зрозумів, що багато жителів нашого міста є, фактично, проти останнього рішення міської ради. Вони вважають його якщо не національним приниженням чи зрадою національних інтересів, то, принаймні, великою перемогою польської, а не української зовнішньої політики. Цей факт зацікавив мене, і після деякого заглиблення у тему я виявив таке висловлювання львівського міського голови Львова Любомира Буняка про проблему Цвинтаря орлят та громаду, яку він представляє:
“Що стосується громадськості, то над цим питанням ми просто не думали, бо не було часу. Ми просто розглядаємо це питання на сесії Львівської міської ради, а тут є представники громадськості, і я не знаю, що можуть дати громадські обговорення. Адже думку кожного львів’янина дуже тяжко визначати, дуже тяжко фіксувати. І в таких питаннях, мені здається, громадські обговорення можуть не дати ніякого результату”.
Те, що відбулося на засіданні позачергової сесії Львівської міської ради 13 червня, змушує задуматися, чи можна такі події назвати втіленням сподівань та довіри, покладених громадянами Львова на чинну владу. Насправді те, що у протоколах сесії гордо називалося “ухвалою” було тільки узгодженням позиції державного секретаря України Олександра Зінченка, який наперед назвав у Польщі дату відкриття Цвинтаря орлят. А далі, як у старі часи, включається механізм адміністративного впливу на керівництво міста, депутатів ради з метою отримання необхідного для центру рішення. Причому робиться це після відмови депутатів підтримати це питання у звичному сесійному режимі, на фоні численних протестів громади Львова.
Запевняю вас, що отримане в такий спосіб рішення принижує гідність громади міста і сприяє не польсько-українському порозумінню, а навпаки, закладає основи для подальшого розпалювання міжнаціональної неприязні. У такому непростому питанні “стратегічний виграш однієї сторони” може стати початком краху складної архітектури нашого порозуміння в майбутньому. Демократична громадськість Польщі й України повинна зрозуміти, що такі рішення, які утверджуються авторитарними й кулуарними методами, дискредитують саму ідею міжнаціонального порозуміння, а в очах населення держава та її народ перетворюються із друзів та побратимів у носіїв національного приниження.
Оскільки розвиток українсько-польських відносин сьогодні залежить від подій 24 червня у Львові та зважаючи, що влада мусить нести відповідальність навіть за недалекоглядні рішення, розумію, що відкриття Цвинтаря орлят, попри громадський спротив, відбудеться у призначений час.
Однак вважаю, що для внутрішніх інтересів України вся ця ситуація є відображенням реального погляду центральної влади на місцеве самоврядування у нашій країні. А також – великою поразкою та приниженням львівської міської влади.
Цей підхід до проблем регіону мусить бути змінений чинною владою у Львові, або ця влада мусить докорінно змінитися.
Львів’янин
Богдан Федоришин.