Німецька Хвиля, 30.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Австрія на півроку очолює Євросоюз

Завершується рік і на чолі Європейського союзу відбувається традиційна зміна керівництва. Після Великобританії головування в спільноті на півроку перебирає Австрія. Це означає, що окрім головування на численних самітах, уряд у Відні по-своєму розставить акценти у внутрішній та зовнішній політиці об’єднаної Європи.

У наступні шість місяців австрійська міністр закордонних справ Урсула Плассник хоче досягти в Євросоюзі трьох речей:

„Якби я могла зараз загадати три бажання, то це були б: більше довіри, більше прозорості й більше динаміки!”

Після досягнутого кілька тижнів тому компромісу щодо бюджету ЄС до 2013 року настав час повернутися до великих проблем: ухвалення конституції та визначення остаточних меж розширення Євросоюзу. Так вважає австрійський федеральний канцлер Вольфганг Шюссель.

У свою чергу голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу заявив „Німецькій хвилі”, що він теж прагне швидко забути про фінансову суперечку, що тривалий час затьмарювала відносини в ЄС:

„Я думаю, що ми можемо з оптимізмом дивитися на 2006 рік. Ми можемо сконцентрувати увагу на тих речах, які важливіші для наших громадян, а саме - економічному зростанні та робочих місцях”.

Якщо ж фінансові дебати на кшталт тих, що відбувалися 2005 року, повторяться, ЄС вчинить „самогубство”, сказав голова австрійського уряду Шюссель. За його словами, ЄС потрібні власні податкові та фінансові джерела, щоб не залежати від волі голів держав та урядів.

Проект конституції ЄС, який було відхилено на референдумах у Франції та Нідерландах, Австрія планує реанімувати, каже міністр закордонних справ Альпійської республіки Урсула Плассник:

„Що стосується конституції, то на мою думку, тут косметичними змінами справа не обійдеться. Це занадто велика тема”.

Справа буде нелегкою, якщо зважити на те, що канцлер ФРН Ангела Меркель уже виступила проти змін до проекту конституції, який ратифікував німецький парламент. Меркель віддає перевагу додатковому документу, який би закріпив певні соціальні гарантії.

Тому австрійська міністр застерігає від занадто високих очікувань від головування Відня в ЄС. Австрія, каже Урсула Плассник, може в кращому випадку створити сприятливі умови для дебатів щодо конституції. Нова спроба затвердження цього документу вірогідна лише після 2007 року, коли у Франції та Нідерландах пройдуть вибори:

„Сподівання на те, що ми як такий собі чарівник самі зможемо підняти цей тягар, не справдяться. Ми зробимо все, що можна, але зважаючи на наші можливості”.

У зовнішній політиці Австрія як голова Європейського союзу, зважаючи на її географічне розташування та історичне минуле, робитиме акцент на розвитку відносин з Балканами. Відень прагне наблизити до ЄС усі країни регіону від Хорватії до Македонії.

Поки не відомо, як розвиватимуться відносини з Туреччиною. Кілька місяців тому Австрія відчайдушно блокувала початок переговорів з Анкарою про вступ до Євросоюзу. Потім після виснажливих переговорів Відень таки поставив свій підпис разом з іншими країнами-членами ЄС. Чи доведеться тепер саме Австрії вести перші конкретні переговори з Туреччиною, міністр Плассник сказати не змогла:

„Поки що зарано говорити, чи зможемо ми відкрити першу главу переговорів уже в першому півріччі”.

Спочатку, каже Плассник, варто зачекати, як Туреччина виконує умови митного союзу з ЄС, зокрема з огляду на її непрості відносини з Кіпром. Загалом же, натякає Плассник, Австрія із задоволенням передасть суперечливу тему вступу Туреччини до ЄС Фінляндії, яка очолить Європейський союз через півроку - влітку.

За матеріалами кореспондентів

Німецька Хвиля, 27.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Дискусія навколо нового бюджету ЄС в Німеччині

БЕРЛІН. Новий бюджет Европейського Союзу, за яким східнонімецькі землі отримуватимуть менше коштів з Брюсселя, викликав дискусію серед німецьких політиків. Канцлер Анґела Меркель запропонувала західнонімецьким землям компенсувати грошові втрати східних земель. Однак на Заході Німеччини цю ідею підтримують далеко не всі. З подробицями – Наталія Фібріг.

Згідно з новим бюджетом Євросоюзу східнонімецькі землі отримуватимуть від ЄС з 2007 до 2013 рік на чотири мільярди євро менше коштів, аніж донині. Однак землі на заході країни цей дефіцит компенсувати не в змозі. Про це заявив прем”єр-міністр землі Райнланд-Пфальц Курт Бек. Практично в кожній федеральній землі на Заході Німеччини є реґіони з такими ж структурними проблемами, як на і на Сході, зазначає Бек. Крім того, за словами політика, в західних регіонах продовжує зростати рівень безробіття. Утім, його баварський колега Едмунд Штойбер переконаний, що в разі скорочення фінансування із бюджету ЄС потрібно буде шукати вихід із ситуації. Однак якщо Захід Німеччини компенсуватиме Сходу дефіцит європейських коштів, то про іншу фінансову допомогу на може бути й мови, наголошує Штойбер. Нагадаємо, що згідно з Пактом солідарності, до 2019 року східні землі отримають понад 156 мільярдів євро фінансової допомоги із Заходу Німеччини. Фінансують цю програму платники податків, з яких знімають так званий „податок солідарності”.

19 грудня 2005 http://ua.for-ua.com «ForUm»

Латвія прагне вступити у шенгенську зону

На засіданні урядового комітету Латвії першочерговою задачею в 2006 році названо вступ до шенгенської зони, повідомили в прес-службі кабінету міністрів Латвії.

Міністерству внутрішніх справ Латвії вже виділено 42 мільйони латів ($80 мільйонів), проте МВС освоїло поки всього 1% суми, виділеної ЄС.

Прем'єр-міністр Латвії Айгар Калвітіс неодноразово виказував побоювання щодо того, що Латвія зможе вступити в шенгенську зону в 2006 році.

В той же час, на засіданні комітету глава МВС Латвії Дзінтарс Яунджейкарс обіцяв залучити всі ресурси, щоб вступ відбувся вчасно, передає РІА «Новини».

Країни, що входять в шенгенську зону, відміняють паспортний контроль на кордонах, що дозволяє громадянам ЄС подорожувати всередині зони без пред'явлення паспортів. Латвії для того, щоб стати членом шенгенської зони, необхідно збільшити бюджет прикордонної охорони і привести системи безпеки кордонів у відповідність з нормами шенгенського договору.

В рамках програми, зокрема, було вирішено інвестувати 17 мільйонів латів ($35 мільйонів) у створення інфраструктури повітряної служби прикордонної охорони Латвії.

Німецька Хвиля, 17.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Македонія отримала статус кандидата на вступ до ЄС

БРЮССЕЛЬ. Лідери країн ЄС оголосили про надання Македонії статусу кандидата на приєднання до Європейського союзу. Однак на разі провідні політики спільноти відмовилися узгоджувати дату вступу Македонії. У заключному комюніке самміту Євросоюз засвідчив „значний поступ” Скоп”є у виконанні політичних та економічних критеріїв для членства в ЄС. Однак доведеться докласти ще чимало зусиль, зазначають представники спільноти.

Німецька Хвиля, 17.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Компроміс у Брюсселі: Британія поступилася двома мільярдами

БРЮССЕЛЬ/ЛОНДОН. Європейський Союз в ніч на суботу досяг історичного компромісу з питання бюджету на 2007-2013 роки на дводенному самміті, що завершився у бельгійській столиці. Великобританія, що головує в ЄС, пішла на поступки з ключової проблеми пільг на її внески до бюджету, аби надати фінансову підтримку новачкам Євросоюзу. Повідомляє Євген Некряч:

Компромісний варіант бюджету передбачає збільшення загальних видатків ЄС на 15 мільярдів євро протягом семи років, аби допомогти інтеграції нових членів зі східної Європи. Великобританія із цією метою відмовилася від своїх пільг на внески до бюджету ЄС на суму понад 10 мільярдів євро. Це на понад 2 мільярди більше, ніж уряд цієї країни пропонував у остаточних пропозиціях, поданих на розгляд 25 лідерів держав ЄС напередодні самміту. За словами прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера, йому було важливо, щоб його головування в ЄС, яке добігає кінця наприкінці року, завершилося успішно, і щоб бюджетної угоди було досягнуто. Саме тому Великобританія відмовилася від частки своїх пільг на внески до бюджету ЄС, яких 1984 року домоглася тодішній британський прем’єр Марґарет Тетчер. Переговори на брюссельському самміті були дуже складними. В останню хвилину у пошуках домовленності Блер провів зустрічі сам на сам з кількома лідерами країн ЄС. Блер сказав, що поступився британськими пільгами щодо внесків до бюджету лише на користь фінансування розвитку нових членів ЄС. Вони одержать на 5 мільярдів євро допомоги більше, ніж передбачалося.  

Німецька Хвиля, 13.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

В Євросоюзі знову суперечка навколо розширення спільноти

БРЮССЕЛЬ. На зустрічі міністрів закордонних справ ЄС поновилася дискусія щодо розширення організації. Глава французького МЗС, висловився проти того, щоб Македонії було надано статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Тепер з цього приводу дискутуватимуть глави держав ЄС на самміті в четвер. Розповідає Тетяна Карпенко: Міністр закордонних справ Франції Філіпп Дуст-Блазі заявив, що про перспективу приєднання Македонії до ЄС можна вирішувати лише тоді, коли Євросоюз чітко визначиться зі своїм майбутнім. Водночас комісар Єврокомісії з питань розширення Оллі Рен повідомив, що ЄС має ухвалити документ, який визначав би межі розширення організації:"Головна ідея цього документу – консолідація. Ми обережні із тим, щоб брати на себе нові обов’язки, але ми виконуємо наші обіцянки” – сказав Оллі Рен. Втім, міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласснік вважає, що Македонії таки буде надано статус кандидата на вступ, але без визначення конкретної дати можливого приєднання до організації. 

Німецька Хвиля, 11.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Майбутнє єврозони

Більше, ніж рік тому до ЄС прийняли вісім нових членів. Ці країни погодилися раніше чи пізніше поміняти національну валюту на євро. Втім перед цим новачки мають виконати певні критерії. Наскільки швидко це може статися вивчав інститут німецької економіки, що у Кельні.

Щоб запровадити євро, країни новачки мають протягом щонайменше двох років утримувати обмінний курс власної валюти  межах 15 відсотків по відношенню до євро та виконати іще 4 так звані маастрихтські критерії. Розповідає Юрген Маттхес – професор Кельнського університету.

"Естонія, Литва, Латвія та Словенія досягли приблизно однакового прогресу та планують 2007-2008 року увійти до єврозони. Вони мають ще виконати те чи інше домашнє завдання, але все це їм під силу. Важче буде країнам, що більші за розміром, таким як Чехія, Словаків, Угорщина та Польща. Оскільки інші пункти теж грають певну роль, можливо для цих країн краще, якщо вони скажуть: ми приєднаємося до євро зони пізніше."

До цього часу усі чотири маастрихтські критерії виконала лише Литва. Естонія, Латвія, та Словенія – три з чотирьох. Найважчим з них спеціалісти вважають утримання дефіциту бюджету у рамках 3 відсотків.

Втім,  членство у валютному клубі залежить не лише від грошової політики та бюджету. Головне - привести у відповідність економіку держав-новачків до стандартів ЄС. 

Говорить Юрген Маттхес: "Можна це порівняти з морським конвоєм з кораблів, який просувається вузьким каналом. Якщо якісь з кораблів сильно нахиляються вправо або ж уліво, тоді вони просто будуть наштовхуватися на берег і це призведе до численних зіткнень та аварій."

У приєднанні до єврозони є і певний фактор ризику. Держави, які пішли на такий крок мають відмовитися від власної монетарної політики,  а отже не зможуть у майбутньому поодинці протистояти так званим зовнішнім факторам. Наприклад, якщо різко зростуть ціни на нафту. Словаччина, Угорщина та Чехія, приміром, потребують уп’ятеро більше нафти сирцю, ніж їхні західні сусіди. Для Польщі та Словаччини схожим фактором ризику є високе безробіття. У цих державах процес трансформації ще не закінчився. На все це потрібно зважати, говорять експерти. Адже, зрештою, після введення євро країни-новачки опиняться у спільному човні.

Рольф Венкель

Німецька Хвиля, 07.12.2005 http://www2.dw-world.de

Суперечка навколо бюджету ЄС - Польща критикує пропозиції Лондона

ВАРШАВА. Пропозиції Великобританії скоротити в новому бюджеті ЄС фінансування нових членів спільноти на 10 відсотків наштовхнулися на різку критику в цих країнах.  Зокрема польський прем’єр-міністр Казімєж Марцінкевич заявив у вівторок, що Польща не погоджується на обмеження бюджету ЄС й очікує від Великобританії, яка нині головує в Євросоюзі, нових, більш прийнятних пропозицій. З подробицями - Володимир Прядко:

Якби британські пропозиції набрали чинності, Польща, найбільша з країн-новачків Європейського союзу, недоотримала б з бюджету ЄС у 2007-2013 роках понад шість мільярдів євро. У Варшаві це сприйняли дуже негативно. Керівник ультраправої партії „Ліга польських родин” Роман Ґєртих навіть заявив, що членство в ЄС вже не окупається для Польщі. Представники більш поміркованих партій також критикують бюджетні обмеження. Вони вважають їх невигідними для нових членів ЄС і пропонують вести дискусії щодо компромісу. У п’ятницю позиція польського уряду стосовно цього буде офіційно оголошена під час засідання Сейму. Тим часом у середу в Брюсселі проект бюджету ЄС мають обговорювати міністри закордонних справ країн-членів спільноти, а в четвер і п’ятницю - керівники урядів.

Британія намагається врятувати бюджет Євросоюзу

02 грудня 2005 p. http://www.bbc.co.uk/ukrainian

Британія дала зрозуміти, що може погодитись на скорочення компенсаційних виплат, які вона щороку отримує з бюджету Євросоюзу, і суперечка навколо яких стала однією з причин труднощів у прийнятті бюджету ЄС.

Прем"єр-міністр Британії Тоні Блер, як повідомляють, прагне знайти вихід з глухого кута на переговорах щодо цього питання до того, як наприкінці грудня вибіжить термін головування Британії в ЄС.

Кореспонденти кажуть, що Тоні Блер усвідомлює, що наразі не вдасться умовити групу країн на чолі з Францією негайно скоротити сільськогосподарські субсидії.

Натомість він намагається переконати десять нових країн-членів ЄС погодитися зі скороченням їхніх квот, однак вони піддають різкій критиці пропозиції британського прем"єра.

Міністр європейської інтеграції Угорщини Етеле Барат: "Скорочення бюджетних виплат для нових країн-членів буде надто поганою справою, оскільки на наше переконання ці фонди мали б піти на розвиток інфраструктури і розвиток людського потенціалу нашого регіону."

29 листопада 2005 http://radiosvoboda.org

Скорочення обсягів допомоги Європейського Союзу Угорщині, Польщі, Словаччині та Чехії може серйозно підірвати довіру в рамках організації, мовиться у відкритому листі, який надіслали ці чотири країни до Великобританії – нинішнього голови ЄС

За повідомленнями, на переговорах у грудні щодо бюджету ЄС, Лондон запропонує скоротити допомогу новим членам Євросоюзу.

Крім того, Велика Британія і далі наполягає на виплаті їй компенсацій розміром 6 мільярдів доларів за те, що вона не користується аграрними субсидіями ЄС.

Єврокомісія заявила про неприпустимість нового провалу на переговорах щодо бюджету Євросоюзу.

http://www.gazeta.lviv.ua/ Львівська газета, 22 листопада, 2005 № 213 (779)

ЄС об’єднує Балкани

Неабиякий подарунок отримала Боснія і Герцеговина в день десятиріччя завершення війни. Європейський Союз відкрив балканській державі дорогу до членства у Спільноті.

На зустрічі в Брюсселі міністри закордонних справ 25 держав-членів ЄС домовилися розпочати переговори щодо укладення Угоди про стабілізацію та асоціацію з БіГ, повідомляє інформагентство ВВС. Така угода передбачає активізацію політичних та економічних зв’язків між сторонами, її вважають передумовою вступу балканських країн до Європейського Союзу. Нині Євросоюз уже своєрідно присутній у Боснії і Герцеговині: тут перебувають шість тисяч миротворців із держав ЄС. На вчорашній зустрічі міністри закордонних справ вирішили скоротити поліційну місію в країні.

Боснія і Герцеговина – остання з держав колишньої Югославії, яка стала на офіційний шлях вступу до Євросоюзу. Торік до Спільноти європейських держав приєдналася Словенія; Хорватія нещодавно отримала статус держави-кандидата на вступ до ЄС, а Македонія ще чотири роки тому підписала Угоду про стабілізацію та асоціацію і, як очікують, отримає статус кандидата наступного місяця. А в жовтні розпочала свій шлях до Європейського Союзу Сербія і Чорногорія – з переговорів щодо підписання Угоди про стабілізацію та асоціацію.

Учорашня подія ще нічого не гарантує Боснії і Герцеговині. Проте за умови успішної реалізації подальшого курсу в Євросоюз цей день може ввійти в новітню історію балканської держави як важливий момент. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС дали зрозуміти, що швидкість руху екс-югославських держав до Євросоюзу буде різною. Як і перед іншими балканськими країнами, перед Боснією і Герцеговиною стоять непрості завдання – проведення внутрішніх реформ і повна співпраця з трибуналами ООН із розслідування воєнних злочинів на території колишньої Югославії.

Щодо останнього, то в держави є чимало обов’язків. ЄС закликав Боснію і Герцеговину до активізації зусиль із притягнення до відповідальності Радована Караджіча та Ратко Младіча, які очолювали боснійських сербів у роки війни в країні. Ці проблеми залишилися після одного з найжахливіших конфліктів поствоєнної Європи. Вчорашня дата стала десятою річницею підписання Дейтонських угод, які поклали край цієї кривавої війни.

Крім того, вагомість зазначеної події в тому, що на шлях євроінтеграції стала країна, де домінує мусульманське віросповідання. Хоча “розбавити” християнську сім’ю Боснія зможе не швидко. Оглядачі стверджують, що мінімальний термін, який повинен пройти напередодні вступу держави в Європейський Союз, становить десять років.

Тарас Бик

Німецька Хвиля, 22.11.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Тривають дискусії навколо бюджету ЄС

БРЮССЕЛЬ/ЛОНДОН. На зустрічі міністрів закордонних справ ЄС ухвалено рішення почати переговори щодо угоди, метою якої є підготувати до членства в Європейському Союзі Боснію і Герцеговину. Тим часом Великобританія заявила, що в грудні подасть нові пропозиції для розв”язання проблеми бюджету Євросоюзу. Повідомляє Євген Некряч:

Джек Стро - міністр закордонних справ Великобританії, яка нині головує в Європейському Союзі, - сказав, що його країна зробить поступку в питанні бюджету ЄС, але також сподівається на зустрічні кроки з боку європейських партнерів. Країни ЄС вимагають, аби Великобританія відмовилася від знижки на внески до бюджету Євросоюзу, якої свого часу домоглася прем”єр-міністр Марґарет Тетчер. Лондон, у свою чергу, хоче реформи системи субсидій фермерам, чому чинить опір Франція. Через ці суперечності у червні цього року переговори щодо бюджету ЄС було перервано. Євросоюз сподівається вийти з глухого кута щодо бюджету на 2007-2013 роки до саміту, що відбудеться в середині грудня. Рішення ж почати переговори про підготовку Боснії до членства в ЄС ухвалено напередодні церемоній у Вашингтоні на відзнаку 10-річчя мирної угоди, яка поклала край боснійській війні 1992-1995 років. У заяві міністрів закордоннтх справ ЄС мовиться: “Відкриття переговорів відзначає історичний момент у розвитку Боснії і Герцеговини.”

9 листопада 2005 http://radiosvoboda.org

Європейський Союз присвоїв Туреччині статус країни з ринковою економікою. Це є однією з передумов приєднання країни до ЄС

Водночас у щорічній доповіді Єврокомісії про виконання Анкарою вимог Євросоюзу наголошується на необхідності поліпшення ситуації в галузі прав людини і заборони тортур.

На думку авторів доповіді, хід демократичних реформ у Туреччині за останній час сповільнився.

Переговори про вступ Туреччини до ЄС розпочалися в жовтні.

Німецька Хвиля, 08.11.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Компромісу щодо проекту бюджету ЄС досі не досягнуто

БРЮССЕЛЬ. Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу в понеділок так і не дійшли згоди щодо проекту бюджету ЄС на 2007-2013 роки. Серед причини провалу переговорів - безкомпромісна позиція Великобританії, яка не погоджується на відмову від пільг при сплаті внесків до бюджету ЄС. З подробицями – Євген Тейзе:

Згідно з домовленостями, досягнутими ще понад 20 років тому, між Євросоюзом і урядом Маргарет Тетчер, щороку Британія недоплачує 5 мільярдів євро належного внеску до бюджету Європейського Союзу. Впродовж 2005-го року представники країн ЄС, обговорюючи проект бюджету на наступний шестирічний період, неодноразово наполягали на поступовій відмові Британії від таких значних пільг. Натомість Лондон готовий платити більше лише за тієї умови, якщо Євросоюз зменшить субсидії аграріям і спрямує додаткові кошти на підтримку науки і розвитку технологій. Нині близько 40 відсотків зі 106 мільярдів євро щорічного бюджету ЄС становлять видатки на підтримку аграрного сектору. Чергові бюджетні консультації, що відбулися у понеділок у Брюсселі, не принесли жодного результату, що ставить під питання досягнення компромісу, якого очікують від грудневого саміту голів держав ЄС. Невідкладне схвалення проекту бюджету є передумовою вчасної виплати регіональних і структурних субсидій Європейського Союзу.

Німецька Хвиля, 28.10.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian  

У Лондоні відбувся неформальний саміт Європейського союзу

ЛОНДОН. На неформальному саміті ЄС, що відбувся в четвер у Лондоні в палаці Хемптон Корт, глави держав та урядів країн Європейського союзу обговорили проблеми глобалізації та стратегію подальшого розвитку спільноти. За словами федерального канцлера Німеччини Ґергарда Шредера, спільнота має намір на саміті в грудні дійти згоди щодо фінансового планування ЄС. Суперечливо учасники зустрічі сприйняли запропонований проект спільної європейської енергетичної мережі, а також створення нового фонду з метою пом’якшення негативних соціальних наслідків процесу глобалізації. На останньому саміті в червні в Брюсселі лідери країн Євросоюзу не змогли погодити фінансові рамки ЄС на 2007-2013 роки.

ЄС виставляє умови Румунії й Болгарії для швидшого вступу

http://www.bbc.co.uk/ukrainian 25.10.2005

Європейська комісія, як очікують, повідомить Болгарію і Румунію, що вони зможуть вступити до Європейського Союзу вже наступного року, але за умови, як обидві країни приборкають корупцію і прискорять реформи.

У вівторок у Брюсселі буде оприлюднено щорічний звіт за наслідками моніторинґу обох країн.

За прогнозами, звіт критикуватиме Болгарію за сповільнення перетворень у рік політичного неспокою.

Вперше Єврокомісія більше критикуватиме Болгарію, ніж Румунію, як це було досі.

Кореспондент Бі-Бі-Сі в Брюсселі каже, що обидві країин запровадили амбітні судові реформи і поліпшили виконання європейських вимог у наданні державної допомоги, але досі щодо обох зберігається серйозна стурбованість.

Звіт закликає обидві країни посилити боротьбу з корупцією, посилити контроль над тисячами кілометрів кордонів і заснувати агенції, відповідальні за виплату мільярдів євро субсидій фермерам. Європейська комісія чекатиме до наступного року, аби дати чи не дати рекомендацію про вступ до ЄС в 2007 чи 2008 році.

Німецька Хвиля, 23.10.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Турки й хорвати на шляху до ЄС: перші кроки

Менше ніж через два тижні після формального початку переговорів Європейського союзу з Туреччиною та Хорватією про вступ до організації домовленості почали наповнюватися конкретним змістом. Перший етап передбачає зрівняльний аналіз законодавства ЄС і країн-кандидатів.

Реальні переговори про вступ до ЄС почалися для турків і хорватів 20-го жовтня без шампанського й червоних килимових доріжок. Перша регулярна фаза називається „скрінінг”, що в даному випадку можна перекласти з англійської як „зрівняльний аналіз”. З одного боку – турецьке й хорватське законодавство, з іншого – 80 тисяч сторінок нормативно-правових документів ЄС. Говорить річниця Єврокомісії Крістіна Надь:

„Спочатку мета полягає в тому, щоб пояснити кандидатам закони, приписи й стандарти ЄС. У другій фазі закони буде порівняно, а насамкінець Європейська комісія складе доповідь про результати аналізу”.

Отже, європейці шукатимуть у турецьких та хорватських законах „дірки”. За оцінками Єврокомісії, це триватиме приблизно рік. Загалом Європейські норми охоплюють 35 глав. Дев’ять із них планується проаналізувати ще цього року.

Лише потім почнеться безпосередній процес переговорів, у ході яких турецький та хорватський уряди повинні довести, що „дірок” у законодавстві більше немає. Але й це ще далеко не все. Доводити треба буде також, що закони існують не тільки на папері, а виконуються на практиці. Лише в такому разі главу може бути формально закрито. Якщо, звичайно, жодна з 25 країн-членів не протестуватиме. Всі вони мають право вето, а отже 35 шансів „завалити” переговори.

Загалом переговори з Туреччиною заплановано мінімум на десять років. Проти жодної країни кандидата не запроваджували стількох додаткових перепон і бар’єрів, як це зробили для Туреччини. Як кажуть дипломати у Брюсселі, поїзд рушив, але якою буде його кінцева зупинка – невідомо.

Найбільш суперечливий для турків момент – їхній конфлікт з Кіпром – буде розглянуто лише наступного року. Саме тоді в Євросоюзі головуватиме Австрія, країна, що два тижні тому до останнього чинила спротив офіційному початку переговорів про вступ. Австрійський канцлер Вольфганг Шюссель тоді вимагав запропонувати Анкарі не тільки повноцінне членство, а й так зване „привілейоване партнерство”. І все ж таки турецький міністр закордонних справ Абдулла Ґюль сподівається на чесні переговори під головуванням австрійців. Між тим австрійський канцлер Шюссель вже заявив, що його країна збирається закрити свій ринок праці для турецьких мігрантів, причому не тимчасово, а назавжди.

Те, що шлях турків до ЄС не буде вкритий трояндами, відчувається вже зараз. Комісар з питань розширення Євросоюзу Олі Рен готує щорічну доповідь про стан справ у Туреччині. Хоча документ буде оприлюднено в листопаді, турецькі ЗМІ вже повідомляють про деякі критичні моменти. Зокрема, є інформація, що європейці не задоволені обмеженням свободи слова і преси в Туреччині останнім часом. У цьому зв’язку називають процеси проти письменника Орхана Памука й журналіста Гранта Дінка, які критично висловлювалися про геноцид вірмен в Османській імперії.  

Тим часом хорвати мають усі шанси випередити турків на шляху в об’єднану Європу. Експерти очікують, що переговори Брюсселя й Загреба будуть простішими, ніж Брюсселя й Анкари. У Єврокомісії кажуть, що правова та економічна система Хорватії краще пристосована до європейських вимог. Тому переговори про вступ можуть закінчитися вже через кілька років, якщо звичайно, Хорватія, як і обіцяла, співпрацюватиме з Міжнародним трибуналом по злочинах у колишній Югославії.    

За матеріалами кореспондентів

Німецька Хвиля, 04.10.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

ЄС розпочав переговори із Туреччиною про вступ до організації

ЛЮКСЕМБУРГ. Європейський союз розпочав переговори із Туреччиною про вступ до цієї організації. Це сталося після того, як Австрія відмовилася від своєї вимоги включити до тексту рамочної угоди пункт про асоційоване членство Туреччини . Вночі до Люксембурга прибув глава турецького зовнішньополітичного відомства Абдулла Ґюль. Там же відбулася офіційна церемонія, під час якої міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро закликав Туреччину продовжувати реформи. На засіданні міністрів закордонних справ у Люксембурзі було вирішено також розпочати переговори про вступ із Хорватією, яка протягом останніх тижнів плідно співпрацювати із Гаазьким трибуналом. І таким чином наблизилася до виконання вимог ЄС про видачу військових злочинців. Окрім цього було ухвалено рішення розпочати переговори із Сербією та Чорногорією про асоційоване членство у Євросоюзі.

Німецька Хвиля, 22.09.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Ухвалення конституції ЄС затягнеться на кілька років - голова Єврокомісії

БРЮССЕЛЬ / БОНН. Ухвалення єдиної конституції Євросоюзу буде відкладено на декілька років. Таке припущення у середу після робочої зустрічі єврокомісарів у Брюсселі зробив президент Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу. Докладніше Лілія Гришко:

Голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу гадає, що прийняття єдиної Євроконституції – це питання майбутнього. Він наголосив, що „найвірогідніше, про єдину конституцію не йтиметься ще 2-3 роки. Але це, на думку Баррозу, не паралізує Європу. У цій ситуації він запропонував більше сконцентруватися на модернізації економіки. Під час засідання Єврокомісія також розглянула бюджетні питання. Як зазначив Баррозу, Європейська комісія поставила собі за мету до кіця цього року затвердити фінансові перспективи ЄС на 2007-2013 роки. Також єврокомісари обговорили результати виборів у Німеччині, відносини Туреччини з Кіпром та позицію ЄС щодо України. Коментуючи переспективи європейської інтеграції Києва, Жозе Мануель Баррозу відзначив, що Євросоюз активно підтримує Україну, але, „як і раніше, не готовий запропонувати їй членство”.

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 27 липня 2005 № 131 (697)

Німеччини ніхто не зможе замінити

КОЛИ б не Німеччина, не було б останнього розширення ЄУ. Принаймні воно не відбулося б аж на десять країн, і його не здійснили б уже 2004 року.

Канцлер Ґергард Шрьодер і його приятель, комісар Ґюнтер Фергойґен, нав’язали Франції власне бачення майбутнього Центральної Європи. Їм це вдалося, бо пам’ять про повалення комунізму була все ще жива і зобов’язальна, а Німеччина мала таку міцну економіку, що могла грати першу скрипку в Спільноті.

Нині ніхто не зможе замінити Німеччини Ґергарда Шрьодера, яка відходить у минуле, в ролі адвоката наступних кандидатів. Польща, країна з національним доходом, меншим у десять разів, грає в іншій лізі. Велика Британія не готова викласти відповідні кошти. У своїй грі за перетворення Унії на доволі вільну структуру економічної співпраці вона залишається радше на самоті. Не варто також очікувати зміни стратегії щодо кандидатів, яку заповідає стратег ХДС Вольфґанґ Шойбле. Ще в 1970-х роках ХДС мав інше бачення стосунків зі східними сусідами, ніж втілювана соціал-демократами відкрита східна політика. А коли при владі перебував Гельмут Коль, його бачення розширення ЄУ було виразно обережнішим, аніж те, що діялося в часи керівництва його наступника.

Перший рік після розширення Унії ще більше посилив побоювання німецьких християнських демократів. Нові країни-члени виявилися для Федеральної Республіки небезпечними суперниками в економіці. А політична криза, в якій опинилася Унія, дедалі більше нагадує з перспективи Берліна дедалі зростаючі клопоти після об’єднання Німеччини, тільки в мікромасштабі. Правий німецький уряд, якщо він постане після вересневих виборів, буде важко переконати підтримати країни-кандидати, адже не йдеться про безпосередніх сусідів ФРН, пов’язаних із Німеччиною багатовіковими взаєминами.

Це ставить у складне становище польських дипломатів. Польща глибоко заангажувалася в підтримку розширення Унії, особливо коли йдеться про Україну. Проте, якщо вони не модифікують своєї тактики, вона нагадуватиме биття головою об стіну. Пріоритетом для Польщі має стати нині оздоровлення Унії, політичне й економічне. Це умова того, щоб зелене світло для країн-кандидатів знову спалахнуло в Брюсселі. Хоча, вочевидь, це потребуватиме не одного року.

Єнджей Бєлєцкі – коментатор “Речі Посполитої”, мешкає у Варшаві

Перекладено за публікацією в газеті Rzeczpospolita 25.07.05

Німецька Хвиля, 22.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Комісар ЄС за подальше розширення Європейського союзу

БРЮССЕЛЬ Якщо Євросоюз більше не прийматиме нових членів, це завдасть шкоди стабільності та безпеці Європи. Саме так комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен прокоментував нещодавній саміт Євросоюзу, що спричинив занепокоєння серед країн-кандитатів. Детальніше - Ольга Гайне:

Оллі Рен переконаний, що нинішню кризу Європейського союзу загострили критики процесу розширення. Проте він не вбачає у цьому приводу для принаймні тимчасового припинення цього процесу, оскільки досі все відбувалося успішно. На думку Оллі Рена, на останньому саміті Рада Європи підтвердила свої попередні зобов”язання і таким чином зміцнила підґрунтя для політики розширення. Попри те, за його словами, занепокоєння серед країн-кандидатів таки виникло: „Всі країни-кандидати і всі західні балканські країни та Туреччина висловили своє занепокоєння. Я отримав чимало телефонних дзвінків від прем”єр-міністрів та від міністрів закордонних справ, в яких вони мене запитували, що на даний момент сталося з Європою?” Тому Оллі Рен каже, що тепер увага  політиків у Брюсселі, перш за все, має бути зосереджена на приєднанні до ЄС держав Південно-східної Європи.

Німецька Хвиля, 17.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Вступ до ЄС Румунії й Болгарії відкладено не буде

БРЮССЕЛЬ. Незважаючи на проблеми з ратифікацією конституції Європейського союзу вступ до спільноти Румунії та Болгарії відкладено не буде. Про це заявив у четвер прем”єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер за підсумками першого дня саміту ЄС у Брюсселі. Вступ Румунії та Болгарії заплановано на початок 2007 року. За словами Юнкера, країна якого зараз головує в ЄС, більшість лідерів союзу також виступають за початок переговорів про вступ з Туреччиною.

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 16 червня 2005 № 673 (107)

ЄС заговорить ірландською

Європейський Союз, який завжди приділяє чималу увагу культурній і мовній різноманітності на свої території, зробив чергові кроки до розширення прав носіїв різних мов держав-членів ЄС.

Ірландську гельську мову офіційно визнали робочою мовою Європейського Союзу. Таким чином, це 21-ша мова ЄС, якій надали такий статус. Згідно з опитуванням населення Ірландії 2002 року, 1,4 мільйона мешканців держави з чотиримільйонного населення сказали, що вони можуть говорити ірландською, повідомляє ВВС. Чверть із них заявили, що послуговуються нею в повсякденному житті. В деяких регіонах країни цією мовою розмовляє понад 80% мешканців.

Дотепер ірландську мову вживали тільки в установчих документах Європейського Союзу. Громадяни Ірландії мали право звертатися до інституцій ЄС гельською та отримувати відповіді цією мовою. Як повідомляє інформагентство EUObserver, із січня 2007 року основне законодавство ЄС слід перекласти ірландською, з

2011 року переклад гельською, можливо, стане обов’язковим і для інших документів ЄС.

За оцінками міністра закордонних справ Ірландії Дермота Агерна, надання мові нового статусу коштуватиме Європейському Союзу близько 3,5 мільйона євро на рік, пов’язаних із витратами на переклад.

ЄС не зупинився на наданні офіційного статусу гельській мові. В понеділок міністри закордонних справ держав ЄС вирішили надати трьом мовам статус робочих у європейських інституціях, повідомляє EUObserver. Це стосується мов, які використовують в Іспанії – баскської галісійської та каталонської. Громадяни ЄС, для яких ці мови є рідними, отримали змогу спілкуватися ними з інституціями Євросоюзу. Крім того, законодавство ЄС перекладуть цими мовами, хоча воно й не матиме юридичної сили в такій версії. Уряд Іспанії пообіцяв покрити відповідні видатки на переклад, які становитимуть близько 1,5 мільйона євро на рік.

Тарас Бик

Радіо Свобода, 14 червня 2005 http://radiosvoboda.org

Керівництво Європейського союзу вважає, що процес розширення ЄС уповільниться після відмови громадян Франції та Нідерландів підтримати проект європейської конституції

За словами глави комісії ЄС із зовнішніх зв’язків Беніти Ферреро-Вальднер, європейцям необхідний “перепочинок”.

Найближчими кандидатами на приєднання до Євросоюзу в 2007 році є Румунія та Болгарія. Проте, на думку Ферреро-Вальднер, ситуація, що склалася навколо проекту європейської конституції, ставить під сумнів ці плани.

Німецька Хвиля, 13.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Відсутність єдності в питанні фінансування ЄС

ЛЮКСЕМБУРГ. За кілька днів до саміту Європейського Союзу глави держав та урядів так і не змогли дійти спільної думки щодо фінансового плану ЄС. Не наблизила Союз до згоди й недільна зустріч міністрів закордонних справ, яка пройшла в Люксембурзі. Головними перешкодами на шляху досягнення консунсусу залишаються позиції Німеччини та Великобританії. Берлін не бажає платити до бюджету ЄС більше одного відсотка від валового національного продукту. Лондон не готовий відмовлятися від бюджетної пільги, отриманої ним ще 1984-го року.

Німецька Хвиля, 07.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Великобританія призупинила процес ратифікації Конституції ЄС

ЛОНДОН. Великобританія перенесла на невизначений термін проведення референдуму про Конституцію Європейського союзу. Як заявив у понеділок у британському парламенті міністр закордонних справ Джек Стро, після відмови Франції та Нідерландів немає сенсу продовжувати процес ратифікації Основного закону ЄС. Європейський союз перебуває в складній ситуації, яку слід ретельно вивчити на саміті ЄС в Брюсселі наступного тижня, наголосив Стро.

Німецька Хвиля, 06.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Швейцарія приєднається до Шенгену 2007 року

БЕРН. Громадяни Швейцарії на референдумі в неділю підтримали приєднання країни до Шенгенської угоди про спрощений перетин кордонів у межах Європейського союзу. За проголосували майже 55 відсотків швейцарців, які прийшли на виборчі дільниці. Повідомляється, що скасування паспортного контролю на швейцарських кордонах заплановано приблизно на 2007 рік. Швейцарія не є членом ЄС, але з усіх боків оточена країнами Шенгенської угоди.

Німецька Хвиля, 02.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Нідерландці відхилили конституцію Євросоюзу

ГААГА. Громадяни Нідерландів не підтримали конституцію Європейського союзу. На референдумі в середу понад 60 відсотків проголосували проти документу. За конституцію ЄС віддали свої голоси близько 38 відсотків нідерландців. Згідно з законодавством країни, референдум має дорадчий характер, однак представники провідних політичних сил у парламенті заявили, що врахують позицію виборців. Остаточне голосування заплановано на осінь цього року. Нідерланди стали другою країною після Франції, де конституцію ЄС було відхилено на референдумі. Обидві держави були засновниками Євросоюзу. Для набуття чинності конституцію мають ратифікувати всі 25 країн-членів спільноти.

Німецька Хвиля, 02.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Брюссель за подальшу ратифікацію конституції ЄС

БРЮССЕЛЬ / ЛОНДОН. Керівництво Європейського союзу виступає за продовження процесу ратифікації конституції ЄС, незважаючи на відхилення проекту на референдумах у Нідерландах та Франції. Про це заявили в середу ввечері голова Ради ЄС, прем”єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер та голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо. Очікується, що подальша доля конституції вирішуватиметься на саміті Євросоюзу в середині червня в Брюсселі. Тим часом міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро заявив, що позиція Нідерландів ставить питання про майбутнє ЄС. Оглядачі не виключають, що британській уряд може відмовитися від проведення референдуму, враховуючи скептичні настрої в країні щодо проекту конституції Європейського союзу.

Німецька Хвиля, 30.05.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Країни ЄС жалкують щодо результатів референдуму в Франції

БРЮССЕЛЬ. Керівництво Євросоюзу висловило жаль з приводу відмови французів ратифікувати Конституцію ЄС. Відповідну заяву було поширено в Брюсселі в ніч на понеділок. Федеральний канцлер Німеччини Ґергард Шредер закликав країни Євросоюзу продовжити процес ратифікації цього документу. За словами глави німецького уряду, результати голосування у Франції – це прикра поразка, але це не означає кінець німецько-французького партнерства в Європі та для Європи. Натомість міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро заявив, що ”ні”, сказане французами, ставить серйозне питання про майбутнє Європейського союзу. На азіатських біржах повідомлення про негативні результати референдуму у Франції спричинили падіння курсу єдиної європейської валюти євро.

Німецька Хвиля, 30.05.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Франція проголосувала проти Конституції ЄС

ПАРИЖ. На референдумі у Франції в неділю більшість населення висловилося проти Конституції Європейського союзу. За попередніми даними, які оприлюднило міністерство внутрішніх справ країни, проти Основного закону ЄС проголосували майже 55 відсотків виборців, за – близько 45 відсотків. Референдум характеризувався високою активністю виборців – близько 70 відсотків французів взяли участь у голосуванні. Після оприлюднення попередніх результатів референдуму опозиційні партії Франції висунули вимогу про відставку президента країни Жака Ширака. У короткому телезверненні до французького народу Жак Ширак пообіцяв у найближчі дні провести перестановки в уряді Франції. Оглядачі очікують, що президент відправить у відставку прем”єр-міністра країни Жана-П”єра Раффарена. Крім того, Ширак закликав країни Євросоюзу продовжити процес ратифікації єдиної європейської конституції. У середу референдум щодо Конституції ЄС відбудеться також у Нідерландах. Згідно з опитуваннями, більшість нідерландців також скажуть ”ні” Основному закону ЄС. Поки що європейську контитуцію ратифікували 9 країн ЄС. Для вступу в силу необхідно, щоб її ратифікували усі 25 країн-членів ЄС.

Німеччина ратифікувала Конституцію ЄС

Надія Кандиба

Радіо Свобода, 27 травня 2005 http://radiosvoboda.org

Німеччина, 27 травня 2005 - Німеччина стала дев’ятою країною серед членів Європейського союзу, яка ратифікувала Конституцію ЄС. Це справді знакова подія, якщо врахувати, що через два дні питання про Основний закон Євросоюзу виноситиметься на референдум у Франції.

Після того, як кілька тижнів тому Конституцію ЄС вже ухвалив Бундестаґ, сьогодні сказав своє слово ще й Бундесрат – представництво федеральних земель. Більшість членів верхньої палати німецького парламенту підтримали законопроект. Утрималися тільки представники Мекленбургу-Передньої Померанії. У цій федеральній землі при владі перебуває так звана червоно-червона коаліція, до складу якої входять соціал-демократи та правонаступники ендеерівських комуністів - члени Партії демократичного соціалізму. Саме останні відмовляються підтримувати Конституцію ЄС.

Аби уникнути розколу в земельному уряді було ухвалене рішення утриматися від голосування. Але це жодним чином не вплинуло на процес ратифікації в Німеччині, так що ця країна стала в ряд з тими, які вже проголосували за загальноєвропейський Основний закон. Офіційний Берлін розраховує, що такий результат матиме також сигнальне значення для Франції. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер заявив:

“Сьогодні важливий для Німеччини день, оскільки ми ратифікуємо Конституцію ЄС, і я сподіваюся, що цей сигнал зрозуміють у Франції”, - сказав Фішер. Згідно з соціологічними опитуваннями, більшість французів скептично ставляться до загальноєвропейської конституції.

Перед голосуванням у Бундесраті як почесний гість виступив колишній французький президент Валері Жискар д’Естен, який очолював конституційний конвент. Основний закон ЄС він назвав “інструкцією для майбутнього”. Німецькі політики оцінюють європейську констиуцію, як оптимальний компроміс і вказують на те, що кращого результату навряд чи вдалося б досягти. Водночас німці подбали і про механізм для відстоювання своїх національних інтересів. Бундесрат ухвалив супроводжувальний закон, який дозволяє земельним парламентам, а також Бундестаґу втручатися в законодавчий процес на загальноєвропейському рівні.

Таким чином німецькі депутати отримали змогу оскаржувати рішення ЄС в суді – аж до Європейської судової палати.

Розширення ЄС не принесли значних економічних змін для континенту

Марія Щур http://radiosvoboda.org

Прага, 19 травня 2005 – Минула перша річниця з часу розширення Європейського Союзу, але експерти досі сперечаються, яким був наслідок цієї історичної події для економіки. На думку багатьох аналітиків, значних змін не відбулося, ані у старій, ані у новій Європі.

Напередодні розширення ЄС минулого року запеклі дискусії точилися як на сході, так і на заході континенту щодо того, якими будуть наслідки збільшення ЄС майже вдвічі. Прихильники розширення говорили про значні переваги, противники про великі ризики. На заході очікували погіршення економічного стану своїх країн через посилення конкуренції зі сходу за робочі місця та інвестиції, особливо непокоїло розширення прикордонні країни. Пояснює аналітик з німецької фундації Бертельсманна Пітер Зервакіс: “Західні Європейці, особливо ті, що були ближче до центру Європи, німці та австрійці борються з високим безробіттям, що є наслідком глобалізації та розширення ЄС”. Побоювання західних європейців, хоч і не виправдалися, але продовжують викликати у них негативне ставлення до розширення Євросоюзу, нагадують інші оглядачі.

На сході, за словами німецького аналітика, швидше сподівалися на краще. Бо увійшовши до ЄС, нові члени спільноти отримали доступ спільного ринку, тож могли скористатися зі західних інвестицій, розширення торгівлі, і цим пришвидшити свій розвиток. “Якщо поглянути на минулий рік, то нові члени ЄС очевидно скористалися з розширення”, - вважає Пітер Зервакіс.

Проте аналітики британської аналітичної компанії "The Economist Intelligence Unit" вважають, що насправді якщо і був якийсь ефект від розширення, то мінімально позитивний. Як наголошують британські аналітики, рух закордонних інвестицій на схід був незначним і пояснювався скоріше низькими зарплатами на сході Європи, ніж вигідними умовами капіталовкладення. А головний економічний ефект для східної Європи спостерігався швидше на шляху до ЄС, ніж після вступу, бо саме тоді східні європейці лібералізували та збільшили обсяги торгівлі з рештою Європи.

Львівська газета, 13 травня, 2005 № 83 (649) http://www.gazeta.lviv.ua

Конституція ЄС крокує Європою

Днями зробили чергові кроки до затвердження Конституції ЄС.

У середу парламент Словаччини та нижня палата парламенту Австрії ратифікували Конституцію ЄС.

Учора відбулося й голосування в Бундестазі, нижній палаті парламенту Німеччини – держави, уряд якої чи не найактивніше обстоював ідею створення Конституції ЄС. Для затвердження проекту Конституції ЄС у Бундестазі потрібно було, щоб дві третини депутатів підтримали відповідний закон. Німецькі депутати без проблем подолали цю межу. Голосування щодо затвердження Конституції у верхній палаті парламенту – Бундесраті – відбудеться 27 травня.

Таким чином, шість країн Євросоюзу вже повністю ратифікували проект основного документа ЄС. Ними є Греція, Італія, Литва, Словаччина, Словенія та Угорщина. Крім того, можна говорити ще про три держави, які підтримали Конституцію, – Австрію, Німеччину й Іспанію. В Іспанії, де народ сказав “так” Конституції ЄС на референдумі, для затвердження документа потрібна згода парламенту. Оскільки і провладні соціалісти, й основна опозиційна Народна партія Іспанії підтримують Конституцію ЄС, затвердження залишається формальністю.

Окрім того, проект основного документа ЄС вже затвердив Сенат Бельгії. Очікують, що невдовзі Конституцію ратифікує нижня палата парламенту держави. Цього ж місяця документ ЄС мають ратифікувати законодавчі органи Естонії та Латвії.

Для того, щоб документ набув чинності, необхідно, аби Конституцію ратифікували всі держави-члени ЄС. Відмова хоча б однієї з 25 країн-членів  означатиме провал усього проекту створення Конституції Європейського Союзу.

Шлях ратифікації кожна держава обирає відповідно до її законодавства. Деякі країни вирішили, що це має зробити парламент. Інші надали перевагу складнішому шляху – проведенню плебісциту.

Нині основною загрозою для затвердження Конституції ЄС є референдум у Франції. Опитування громадської думки в державі свідчать: кількість противників і прихильників Конституції постійно коливається в межах 50%. Референдум у Франції відбудеться 29 травня.

Тарас Бик

Німецька Хвиля, 27.04.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Ширак та Шредер закликали французів підтримати Конституцію ЄС

ПАРИЖ. Канцлер Німеччини Ґергард Шредер та президент Франції Жак Ширак ще раз застерегли перед негативними наслідками відхилення Конституції ЄС. Така заява пролунала під час чергового німецько-французького саміту в Парижі, на якому йшлося також про майбутній референдум у Франції щодо прийняття Основного закону Європейського союзу. З подробицями – Лідія Мельник:

Глави двох найбільших держав Європейського співтовариства закликали французів зробити 29 травня правильний вибір. Нагадаємо, що цього дня в країні відбудеться референдум, на якому громадяни голосуватимуть за конституцію ЄС. Згідно із даними соціологічних опитувань, більша половина французів сьогодні готова сказати ”Ні” конституції Євросоюзу, то ж тривога політиків небезпідставна. ”Хто голосуватиме проти конституції, візьме на себе відповідальність за зруйнування 50 років європейської єдності”, - застеріг Жак Ширак своїх співвітчизників. Про історичні корені європейської спільноти вважав за потрібне нагадати й німецький канцлер: ”Ідея об'єднаної Європи виникла у Франції, і виправданими є сподівання європейських народів, що на батьківщині цієї ідеї слідуватимуть їй і тепер”, - сказав Герхард Шредер. Для прийняття конституції Євросоюзу необхідно, щоб за неї проголосували усі 25 держав-членів. Жак Ширак вважав за потрібне нагадати, що у випадку французького "Non” процес ратифікації продовжиться в інших країнах, а Франція ризикує ”залишитися на пероні, коли потяг проїде повз”.

Німецька Хвиля, 26.04.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian 

ЄС і Хорватія прагнуть відновити переговори

ЛЮКСЕМБУРГ. Міністри закордонних справ країн-членів Європейського союзу обговорюють сьогодні можливості відновлення переговорів про вступ Хорватії до ЄС. На засіданні в Люксембурзі міністри заслухають головного прокурора Гаазького трибуналу Карлу дель Понте та представників хорватського уряду. Процес приєднання балканської країни до Євросоюзу було заморожено в березні. Умовою його відновлення названо покращання співпраці країни з Міжнародним трибуналом у Гаазі, що розслідує воєнні злочини в колишній Югославії. Напередодні договори про вступ до ЄС підписали Румунія та Болгарія. Далі Юрій Залізняк:

Підписані офіційними Бухарестом і Софією документи не передбачають безапеляційного вступу нових членів до лав держав Євросоюзу саме після новорічної ночі 2007 року. Для здобуття права на членство в об'єднаній Європі національні уряди Румунії та Болгарії мають спершу добряче попрацювати. Зокрема, у побажаннях Брюсселя йдеться про викорінення корупції у тих країнах. Якщо ж реформи будуть запізнілими, не виключено, що румуни та болгари ще один рік проживуть поза межами ЄС. Проте – це є малоймовірним варіантом розвитку подій, бо комісар Євросоюзу з розширення Олі Рен на церемонії підписання угод говорив лише про наполегливу працю: ”Впродовж 21 місяця, що залишився, Болгарія і Румунія зобов'язані вдатися до ключових реформ і цілком відповідати вимогам, які були поставлені перед ними на переговорах у Косово. Час спливає з кожним днем, з кожним тижнем”. Після приєднання Румунії та Болгарії число країн-членів ЄС зросте до 27, а кордони єдиної Європи вперше сягатимуть узбережжя Чорного Моря. Водночас нова хвиля розширення на 625 кілометрів збільшить державний кордон України з Європейським Союзом.

Німецька Хвиля, 20.04.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Греція ратифікувала Конституцію ЄС

АФІНИ. Парламент Греції переважною більшістю голосів ратифікував конституцію Європейського Союзу. Документ підтримали як представники правлячих консерваторів, так і опозиційні соціалісти. Таким чином Греція стала шостою країною ЄС, яка ратифікувала європейську конституцію. Для вступу Основоного закону в силу необхідна його ратифікація всіма 25 країнами-членами спільноти. У низці країн долю конституції вирішуватимуть шляхом референдумів. Зокрема наприкінці травня таке голосування відбудеться у Франції.

Німецька Хвиля, 14.04.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Відкрито шлях до ЄС для Болгарії та Румунії

СТРАСБУРҐ. Європейський парламент відкрив шлях до Європейського союзу для Румунії та Болгарії. Переважна більшість парламентаріїв проголосувала за прийняття обох країн 2007 року до спільноти. Таким чином відповідні договори можуть бути підписані вже в квітні. Але гарантії вступу обидві країни не мають. Умовою прийому є проведення узгоджених з Євросоюзом політичних та економічних реформ. В цих країнах є ще, приміром, недоліки у боротьбі з корупцією і організоаною злочинністю. Окрім того, має бути гарантований захист меншин, вимагали парламентарії.

Італія ратифікувала Євроконституцію

О. П.

Поступ, 8 квітня 2005 р. http://postup.brama.com

У середу верхня палата парламенту Італії ратифікувала Європейську конституцію. Під час голосування в італійському сенаті за текст єдиного Основного Закону для 25 країн блоку висловилися 217 депутатів, проти -- 16. Нижня палата схвалила Євроконституцію у січні 2005 року.

Італійський парламент став першим із законодавчих зібрань великих країн ЄС, який ухвалив єдину Конституцію. Нагадаємо, майже у половині держав питання про ухвалення документа винесене на референдум. Окрім Італії, Конституцію ЄС схвалили парламенти Латвії, Угорщини і Словаччини. 20 лютого про підтримання Основного Закону висловилися громадяни Іспанії. Щоб конституція ЄС набула чинності, її повинні ратифікувати усі 25 держав-членів ЄС.

Болгарія і Румунія -- крок до ЄС

Поступ, 31 березня 2005 р. http://postup.brama.com

Комітет Європарламенту зі зв'язків з іноземними країнами у вівторок схвалив приєднання Болгарії і Румунії до ЄС уже 2007 року. Тепер рішення комітету розглянуть на пленарному засіданні Європарламенту, і якщо депутати проголосують "за", 25 квітня відбудеться підписання договору про вступ.

Однак навіть тоді, коли документ буде підписано, ЄС залишає за собою право взяти свої слова назад. Згідно з домовленістю, протягом року новачки мають провести у країні серйозні реформи, в іншому разі інтеґрацію буде відтерміновано.

У. І.

Німецька Хвиля, 21.02.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

В Іспанії відбувся перший в Європі референдум щодо конституції ЄС

МАДРИД. Майже 77 відсотків іспанців, які взяли участь у референдумі щодо конституції Європейського Союзу, проголосували схвально. Явка виборців була очікувано низькою і склала лише близько 42-ох відстоків. Іспанія першою з країн ЄС провела конституційний референдум. Так само мають намір вчинити ще дев”ять країн, зокрема Франція і Великобританія. Решта країн Євросоюзу, в тому числі Німеччина, вирішуватимуть долю європейської конституції голосуванням у парламенті.

Конституції – так, євро – ні

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 17 січня 2005, № 7 (573)

Перспективи інтеграційних процесів у Європі є аж ніяк неоднозначними.

Європейці по-різному бачать питання побудови загальноєвропейського дому.

Європарламент суттєвою більшістю голосів схвалив Конституцію Європейського Союзу. “За” проголосували 500 депутатів, “проти” – 137, 40 утрималися.

Голосування в Європарламенті мало символічний характер, його підсумки юридично не вплинуть на процес ратифікації Конституційного договору державами-членами ЄС. Проте результати цієї процедури є доволі репрезентативними, адже депутатів Європарламенту обирають громадяни ЄС, багато з яких вирішуватимуть, чи ратифікувати їхній державі Конституцію Євросоюзу.

Основний закон ЄС набере чинності лише після ратифікації її всіма державами.  Шлях ратифікації кожна країна обирає відповідно до своїх законодавства та політики. Деякі держави вирішили, що це має зробити парламент – так 2004 року ратифікували основний документ ЄС законодавчі органи Литви й Угорщини. Інші надали перевагу складнішому шляху. Зокрема, лідери 11 країн уже заявили, що долю Конституції Євросоюзу повинен вирішувати народ під час референдуму.

Натомість думка щодо іншого елемента інтеграції Євросоюзу є скептичною. Переважна більшість громадян країн ЄС – 95% – вважають, що введення єдиної європейської валюти викликало значне подорожчання товарів, продуктів харчування та послуг, повідомляє РІА “Новости”. Такими є результати опитування, проведеного Європейською комісією й опублікованого австрійською газетою Die Presse. Як зазначають респонденти в німецькомовних державах, євро (німецькою мовою звучить  як “ойро”) в народі вже охрестили “тойро”, що означає “дорогий”.

На думку експертів, основними причинами негативного ставлення населення держав єврозони до єдиної валюти стало реальне подорожчання товарів і послуг першої необхідності в поєднанні зі зниженням реальної заробітної плати щодо колишніх національних валют.

Через негативне ставлення до євро керівництво ЄС має намір скликати в березні в Брюсселі конференцію об’єднань  споживачів,  на якій мають намір визначити стратегічні напрямки кампанії з роз’яснення населенню переваг від введення єдиної євровалюти, до яких належить передусім певне сповільнення темпів інфляції.

Тарас Бик

Німецька Хвиля, 13.01.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Депутати Європарламенту висловилися за Конституцію ЄС

СТРАСБУРГ. Депутати Європарламенту в середу висловилися за Констиуцію ЄС. Парламентарії схвалили запропонований текст Основного закону і виступили за його ратифікацію. Повідомляє Євген Тейзе:

За новий конституційний договір висловилися 500 парламентарів, проти проголосували 137, 40 депутатів утрималися. Президент Європарламенту Хосеп Боррель висловив вдоволення підтримкою постанови: ”Результат голосування переконливо демонструє, яку підтримку висловлює парламент цій конституції. Це рішення має виняткове значення”, - зазначає Боррель.

Голова конституційного комітету Європарламенту Йо Ляйнен називає конституційний договір вкрай необхідним для розширеного ЄС. За його словами, ”Конституція засвідчує перехід від Європейського економічного співтовариства до Політичного союзу, від Європи урядів до Європи громадян”. Ця постанова Європарламенту сама по собі не матиме правових наслідків. Однак переконлива підтримка Конституції парламентом є позитивним сигналом для країн ЄС. Договір про Основний закон ЄС вже ратифікували парламенти Угорщини і Литви. Щонайменше у дев”яти країнах Євросоюзу з приводу Конституції проводитимуть референдум, у тому числі ”євроскептичні” Франція та Великобританія. Перший плебісцит відбудеться 20 лютого в Іспанії.