|
Німецька Хвиля, 17.08..2005 „Навали” зі Сходу поки немаєУ Європі вже потроху забули референдуми у Франції та Нідерландах, на яких нещодавно провалився проект конституції Євросоюзу. Однією з причин тоді називали страх громадян перед дешевою робочою силою зі Східної Європи, а мас-медіа лякали всіх „польськими сантехніками”. Насправді ж старій Європі поки що немає чого боятися. Катастрофа відміняється. Всупереч очікуванням, після розширення Європейського союзу на Схід „навали” дешевих робітників не спостерігається. Поляки, чехи або естонці явно не поспішають на Захід забирати роботу в німців, французів чи британців. Такого висновку дійшли автори дослідження ринку праці в Європейському союзі, проведеного на замовлення організації під назвою ЕКАС. За цією абревіатурою ховається неурядова структура, що сидить у Брюсселі й займається різними європейськими проектами від прав людини до охорони здоров’я та культури. Очолює ЕКАС колишній комісар ЄС Маріо Монті. Сьогодні ЕКАС вимагає, щоб на внутрішньому ринку Євросоюзу була повна свобода пересування, без обмежень. Мовляв, через рік після розширення немає підстав обмежувати вільне пересування робочої сили. Це камінь передусім у німецький город. Німеччина, що переживає зараз економічний застій і має високий рівень безробіття, прагне захистити свої ринки праці від дешевої робочої сили зі Східної Європи. Перехідні правила дозволяють до семи років обмежувати свободу пересування робітників з нових країн-членів ЄС. Але поки що найгірші побоювання не підтвердилися. Потоки трудових мігрантів поки не накрили Західну Європу, каже директор неурядової організації ЕКАС Тоні Венаблес: „Не існує зв’язку між мобільністю людей та існуванням цих перехідних правил. Наприклад, у Швеції, де немає обмежень доступу на ринок праці, жодного значного притоку мігрантів не сталося”. Торік заяви на дозвіл на роботу в Швеції подали 22 тисячі осіб, переважно вихідців з нових країн-членів Євросоюзу. Більшість шведів спокійно ставиться до такої цифри. Особливо хвалять у дослідженні Великобританію та Ірландію. В обох країн майже немає обмежень щодо робітників-іноземців. Але дослідження вказує на те, що в цих країнах швидко росте економіка, тому нові сили потрібні. Так британці регулярно набирають собі лікарів-стоматологів з Польщі. За офіційними даними, в Британії зареєстровано 175 тисяч робітників з країн-новачків у ЄС. Щоправда, чимало з них були там ще до розширення. Тоні Венаблес: „Справді, цифри поки що відстають від прогнозів. Великобританія поки що прийняла найбільше мігрантів з нових країн ЄС. Але їх там поки що 0,4 десятих відсотка від усього населення, це менше, ніж один відсоток, як було прогнозовано на момент розширення спільноти”. Якщо вірити результатам дослідження, то й Німеччині та сусідній Австрії, що запровадили найдовші перехідні положення, нема чого боятися. За даними на 2004 рік, шість відсотків усіх зареєстрованих у ФРН іноземних робітників походили з нових членів ЄС. У більшості випадків це сезонні робітники, які сьогодні приїхали, а завтра поїхали. Автори брюссельського дослідження посилаються на колег з університету Бамберга, які нібито встановили, що число мігрантів у Німеччині навіть зменшується. Той факт, що робітники з нових країн не дуже поспішають до колишньої „спільноти 15-ти”, Тоні Венаблес пояснює так: „Економічна ситуація в країнах Центральної та Східної Європи покращується. Тому поступово зникає мотивація працювати за кордоном”. У вересні висновки дослідження буде представлено депутатам Європейського парламенту. Але вже зараз оглядачі закликають не оцінювати його результати однозначно, адже воно не враховує тих східноєвропейців, які працюють на Заході „по-чорному”, тобто незаконно. За матеріалами кореспондентів |