Київ, 4 липня 2002 – На саміті Україна – ЄС у Копенгаґені серед найважливіших
дискусійних питань експерти Міжнародної організації з міґрації називають
проблему нелеґальної міґрації і захист зовнішніх кордонів Європейського
Союзу.
Нагадаю, що останнім часом, відвідуючи Київ, голови держав та урядів країн
– членів ЄС порушують це питання. Його актуальність вони пояснюють тим,
що перетворення України на трансферну територію для нелеґальної міґрації
і масовий виїзд українських громадян на Захід у пошуках праці загрожує
безпеці Євросоюзу.
В інтерв’ю нашій київській кореспондентці голова українського представництва
міжнародної організації з міґрації Джон Стівен Кук розповів: “Міґранти
з країн так званого третього світу – а це переважно держави Південно-Східної
та Південної Азії, Близького Сходу та Африки – через Україну потрапляють
до держав Європейського Союзу. Це – не окремі громадяни держав третього
світу, це – організовані групи, дешева робоча сила для багатьох господарів
у Євросоюзі.
Транспортування нелеґалів приносить значні кошти міжнародним злочинним
групам, які в підсумку мають набагато кращі технічні і технологічні можливості
для праці, ніж українські чи словацькі прикордонники і правоохоронці.
Міґранти під час своєї тривалої подорожі від рідної домівки до Західної
Європи часто опиняються без засобів до існування: щоб вижити, вони змушені
займатися нелеґальним бізнесом, залучатися до кримінальних груп – тих
самих, які здійснюють їхнє пересування, а з іншого боку – контролюють
“тіньовий бізнес” в Україні чи іншій трансферній державі.
Друга проблема – це нелеґальна міґрація з України. Соціальна скрута і
важка економічна ситуація початку й середини дев’яностих років погнала
на заробітки до держав Євросоюзу мільйони українських громадян. Вони опинились
у подібній із нелеґалами з інших країн ситуації: щоб вижити, змушені працювати
в контакті чи під пресом “кримінальних авторитетів” – українських та західноєвропейських.
Таким чином, Європейський Союз змушений змінювати іміґраційну політику
і взяти під жорсткий контроль свої зовнішні кордони. ЄС готовий надавати
кошти і техніку для облаштування контрольно-пропускних пунктів на своєму
східному кордоні і створення бази даних на іміґрантів і на міжнародні
кримінальні групи, які транспортують нелеґалів. Цього вимагають питання
безпеки та нормального функціонування ринку праці в державах Євросоюзу.
Українська влада останніми роками активно співпрацює і з Міжнародною організацією
міґрації, і з відповідними інституціями Євросоюзу, розуміючи, що боротьба
з транспортуванням нелеґалів через українську територію відповідає її
власним інтересам, так само як і створення законодавчої бази для офіційного
працевлаштування за кордоном українських громадян. Ми всі зацікавлені
в цьому”.