Демографічно-етнічна бомба під Європою

Михайло МИШКАЛО

Поступ 15 березня 2003 р. http://postup.brama.com

Майже у півтора рази збільшилась кількість затриманих на кордоні незаконних міґрантів порівняно з минулим роком. У Держкомкордоні повідомили, що з початку 2003 року українськими прикордонниками виявлено 1045 незаконних міґрантів. Майже половина з них затримана при спробі незаконного переміщення через кордон поза пунктами пропуску. Переважна більшість затриманих -- громадяни Індії, Китаю, Афганістану, Пакистану, Банґладеш, В'єтнаму.

Якщо врахувати, що виловлюють лише кожного 5 -- 10-го, а Україна є лише однією із брам до європейського "раю", то можна лише собі уявити, скільки легальних та нелегальних міґрантів проникає в останні роки до Європи. Це створює значну проблему, яку демографи і соціологи навіть називають "демографічно-етнічною бомбою" для Європи.

Під безпосередню загрозу потрапляють найзаможніші, найбільш політично і економічно стабільні, так звані малі географічно, країни -- Голландія, Бельгія, Данія, Австрія, Люксембург. Наприклад, кожна четверта особа, яка бере шлюб в Австрії -- мусульманин. Якщо розглядати цю проблему в динаміці, то картина виглядає наступним чином. Протягом останніх 40 років кількість вихідців з третього світу збільшилася у Нідерландах у 30-40 разів. Вже зараз частка лише легальних міґрантів серед населення (іноземці-постійні мешканці разом із міґрантами першого покоління, що отримали громадянство) становить у Швеції -- 11,1%, в Данії -- 6,3%.

Країни, чиї розміри дозволяють більший допуск для адсорбції, асиміляції -- Великобританія, Іспанія, Франція, Німеччина -- зіткнулись з іншою проблемою. Як в цілому по країні, кількість чужих відносно корінної нації порівняно ще невелика, наприклад, підраховано, що від загальної кількості населення етнічні меншини складають в Англії 9%, у Шотландії -- 2%, в Уельсі -- 2,1%, Італії -- 2,2%, Іспанії -- 2,2%.

Але, якщо розглядати окремі реґіони, ситуація вже виглядає загрозливо -- меншини там становлять більшість. Показовий приклад британської столиці. У двох районах-муніципалітетах Лондона кількість чорних і азіатів перевищила кількість білого населення. Небілі складають 60% мешканців столичного району Ньюгем та 55% мешканців району Брент. Якщо не рахувати пакистанців, яких найбільше у Йоркширі, Лондон лідирує за наповненістю будь-якої з груп етнічних меншин.

Частка іноземців серед населення найрозвинутішої іспанської провінції Каталонії, збільшилася від 1997 до 2002 року з 1,4% до 5,3%. За умови збереження тенденції до 2015 року вони складатимуть більшість у провінції.

Ще сумнішою виглядає ситуація у плані релігії. Колись колиска і цитадель християнства, Європа перетворюється на мультирелігійний конгломерат. Наприклад, якщо показник щодо етнічних меншин у Франції складає 11%, то у випадку релігійних меншин картина є іншою,зокрема кількість мусульман у відношенні до християн складає пропорцію один до чотирьох.

В чому ж причина такого стану старого континенту? Її слід шукати в демографії. Не секрет, що народжуваність у всіх європейських країнах, за винятком Албанії, не дає навіть природного відтворення людності, одна жінка, одна пара, не народжує 2 дітей, а про приріст і мови немає, тому з суто економічних міркувань вони повинні "імпортувати" робочу силу. Наприклад, середня кількість дітей на 1 жінку: у Франції -- 1,74, Великій Британії -- 1,73, Данії -- 1,73, Нідерландах -- 1,65, Швеції -- 1,54, Португалії -- 1,48, Німеччині -- 1,39, Греції -- 1,34, Польщі -- 1,37, Україні -- 1,32, Італії -- 1,19, Чехії -- 1,18, Іспанії -- 1,16. Зате в Албанії -- 3,2.

Не може не тішити, що Україна не випадає з загальної європейської тенденції. І хоч темпи скорочення населення в Україні поки що вищі, ніж в інших державах, то це насамперед за рахунок від'ємного сальдо міграції. А дякуючи занепаду української економіки, ми можемо не боятись поки що іноземної навали: етнічно релігійних меншин азіатів і африканців. Хоча, якщо ЄС значно ущільнить свої кордони, то не виключено, що багато мешканців бідніших за нашу країн Азії чи Африки розглядатимуть Україну не лише, як транзитний пункт, але й як кінцеву станцію у своїх мандрах...