На роботу в ЄС? Зачекайте...

Наталя ВІКУЛІНА, Брюссель
№21 07.02.2004 «День»

Єврокомісія не має наміру закликати країни ЄС пом’якшити правила прийняття на роботу громадян із держав, які 1 травня цього року стануть повноправними членами європейської сім’ї. Про це заявив прес-секретар комісара ЄС з питань економічної та грошової політики Герассімос Томас. Уже через кілька місяців Євросоюз очікує істотне поповнення — до його складу увійдуть 10 нових держав. За пишними промовами про об’єднану Європу проглядається тверда позиція: країни-новачки принаймні протягом певного часу не матимуть такі самі права, як їхні заможніші західноєвропейські сусіди. Громадяни Польщі й Естонії, Чехії та Угорщини, а також інших нових країн ЄС зможуть вільно пересуватися по всій території Євросоюзу, але шанси східних європейців знайти роботу в Західній Європі будуть вельми обмеженими. Яскравим підтвердженням принципу «всі рівні — але є рівніші» слугує й факт, що для двох майбутніх країн ЄС — Кіпру та Мальти — не буде обмежень у вільному пересуванні робочої сили. Іншим восьми країнам, які вступають до Євросоюзу, повний доступ на ринок праці ЄС буде надано через сім років — починаючи з 2011 року.

Якщо латиш або словак захоче приїхати до ЄС, щоб стати студентом або зайнятися власним бізнесом, то особливих проблем (як це обіцяє Єврокомісія) в нього виникнути не повинно. Складніше буде тим, хто захоче підписати контракт на роботу в одній із країн нинішнього складу Євросоюзу. Німеччина блокуватиме приток робочої сили з нових країн ЄС протягом семи років, щоправда, дозволи на роботу видаватимуть деяким категоріям фахівців — скажімо, кухарям для ресторанів східноєвропейської кухні або комп’ютерникам, потребу в яких відчуває економіка країни. Португалія, яка отримала свого часу хороше підживлення українською робочою силою, дозволить працевлаштуватися шести тисячам громадянам із країн-новачків ЄС. Хоча на ринку праці є двадцять тисяч вакансій, у черзі за роботою стоять тринадцять тисяч іммігрантів. Бельгія відкриє двері своєї біржі праці для нових родичів зі Сходу десь 2006 року. Найдоброзичливішими до новачків у ЄС виглядають Велика Британія та Ірландія, які не запроваджують жодних обмежень на їх працевлаштування. Донедавна Стокгольм також не мав наміру блокувати доступ на ринок праці для громадян із нових країн Євросоюзу, однак потім Швеція вирішила, що не хоче бути ледь не єдиною країною ЄС, де вітають приток робочої сили зі Східної Європи.

Якщо словенець або литовець, зневірившись знайти відповідну роботу в себе на батьківщині, вирушить в європейську далечінь, то йому там у «пошуковий» період платитимуть допомогу за безробіттям — отриману з його рідної країни. Якщо ж людині пощастить із працевлаштуванням і всіх необхідних формальностей буде дотримано, то з цього моменту громадянин із нової країни ЄС має нарешті зрівнятися у правах з колегою із Франції або Іспанії: дискримінація на грунті громадянства суперечить законодавству Євросоюзу. Але водночас східні європейці, які почали працювати у країнах ЄС ще до розширення 1 травня цього року, зможуть подовжити дозвіл на роботу тільки в окремо взятій державі — автоматичного доступу на ринки інших країн Євросоюзу ці працівники не отримають.

... Під час нещодавнього візиту до Європарламенту Генеральний секретар ООН Кофі Аннан заявив, що Європа має потребу в мігрантах, щоб забезпечити собі процвітання, що відкрита Європа буде справедливішою, багатшою, сильнішою й молодшою. Твердження керівника Об’єднаних Націй зустріли в Європарламенті по-різному: хто аплодував, а хто вважав за краще відповісти на сказане могильною тишею.