Німецька Хвиля 08.04.2004 http://www2.dw-world.de/ukrainian

На новому зовнішньому кордоні Євросоюзу в східній Словаччині припинять контрабанду людей?

Після того, як 1 травня Словаччина вступить до Європейського союзу, зовнішнім кордоном ЄС стане смуга українсько-словацьких карпатських лісів завдовжки майже 100 кілометрів. Чи не відкриє це нові можливості для місцевих контрабандистів?

«Контрабанда стала свого роду національним спортом, особливо серед молоді, яка шукає альтернативні способи заробітку», - відкрито визнає Мірослав Колчар. Він це точно знає, бо є начальником словацької прикордонної поліції:

“Найчастіше провозять цигарки, потім ще дизельне пальне та бензин. При чому використовують насамперед легальні способи. Приміром, місткість ”мерседесівського” баку - 70-90 літрів. Паливо провозиться через кордон, зливається, а водій повертається до України і знову заправляється”.

Певно, якраз з цієї причини місцева словацька заправка вже давно не працює. Просто немає потреби. Ще одним контрабандним товаром є цигарки, ціни на які в Україні, так само як і ціни на дизельне пальне, приблизно вдвічі нижчі за словацькі. Крамниця знаходиться відразу на кордоні з українського боку. Сідає п’ятеро людей у машину, в кожного блок цигарок, роблять на день п”ять ходок через кордон п’ять днів у тиждень і таким чином нібито легально провозять заборонений товар, розказує начальник поліції.

Про інші види контрабанди розповідає 42-річний Марош, який сам раніше займався цим промислом: це зброя і золото, котре начебто знімають з українських військових літаків, однак передусім – це контрабанда людей чи точніше торгівля біженцями зі Сходу. Оскільки саме тут – на противагу до цигарок – крутяться великі гроші:

“За перевезення однієї людини треба було заплатити 550-600 доларів”, -

каже Марош. Самому перевізнику перепадала приблизно третина цієї суми. Аби отримати таку зарплатню на законній роботі, йому довелося б працювати майже місяць. Марош сам заробив на цьому чималі гроші:

“Це добрий бізнес, хоча й дуже небезпечний. До того ж уряд нещодавно суттєво підвищив покарання за такий промисел. Несправедливо: за вбивство можна отримати 5 років, а за таке - 8. Допомагаєш людям потрапити у світ їхніх мрій і оримуєш за це 8 років!”

Проблема не лише в цьому. Кількість прикордонників останнім часом зросла вдвічі, один кілометр охороняють п’ятеро осіб. Лише на технічне оснащення прикордонних пунктів словацький уряд витратив мільйони євро з євросоюзівської програми Phare. А з першого травня для посилення кордону з Україною Словаччина може використати ще 48 мільйонів євро з так званого Шенгенського перехідного фонду ЄС, розповідає речник міністерства внутрішніх справ у Братіславі Борис Ажальтович:

“Лише протягом останнього року ми знищили більше десятка злочинних угруповань, котрі займалися контрабандою. Більшість з них мали міжнародий характер, тому ми співпрацювали з австрійськими, чеськими, словенськими та італійськими установами. Заарештували близько 200 осіб. Це були насамеперд дійсні керівники, що займалися організацією торгівлі людьми через Словаччину”.

Затримані мігранти походять передусім з Китаю, Пакистану, Афганістану, України, Росії, Чечні та Грузії. Донедавна Словаччину використовували переважно як транзитну країну, з першого ж травня, ставши членом Євросоюзу, вона може перетворитися на країну призначення. Неподалік кордону вже будуються нові притулки для біженців.

Начальник прикордонної поліції Мірослав Колчар каже, що минулого року на цій ділянці затримали близько п”яти з половиною тисяч нелегальних мігрантів. На що знавець контрабандного бізнесу Марош відповів, що тоді десятьом тисячам точно пощастило перетнути кордон. Водночас він вважає, що для його колег по бізнесу настали не дуже сприятливі часи. Стало складніше на митницях, розвелося занадто багато поліцейських та різних служб, все знімається на відеокамери, каже він:

“Поліція вжила заходів навіть у лісах: дріт, що реагує на дотик, теплові відеокамери. Це фінансується німцями та Євросоюзом. Не знаю, чи можна таким чином повністю перекрити цей канал, однак думаю, що на 90 відсотків це спрацює”.

Сам Марош вже не хоче мати нічого спільного з торгівлею людьми на українсько-словацькому кордоні. Не лише через те, що його вже кілька разів саджали за ґрати. Просто він свій капітал уже заробив й інвестував його у законний бізнес – у кафе та магазин одягу.

Владімір Мюллер, Христина Ніколайчук