|
Німецька Хвиля, 27.10.2006 Щоб депортувати нелегалів, їх треба знайтиКоли сьогодні на саміті в Хельсінкі Україна і Європейський союз підпишуть угоду про реадмісію, в Берліні зітхнуть із полегшенням. У Німеччині Україна вважається однією з головних країн, звідки прибувають нелегальні мігранти. Нова угода дозволяє депортувати їх, але для цього треба довести, звідки вони прибули. А це не так легко. Підписання угоди про реадмісію не означає, що вже завтра в Україну хлине потік нелегальних мігрантів із Заходу. Брюссель і Київ домовилися про перехідний період: лише через два роки Україна буде зобов’язана приймати назад всіх нелегалів, що потрапили до ЄС через її територію. Тобто не тільки своїх, а й громадян третіх країн, які їдуть через Україну транзитом далі на Захід, скажімо, в заможну Німеччину. Саме з Німеччини в Україні очікують значного числа депортованих нелегалів. Відомі нібито навіть конкретні цифри. Як сказав нашій радіостанції міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко: „Німеччина вже заявляє, що видворить п’ять тисяч іноземців”. У Федеральному міністерстві внутрішніх справ у Берліні не підтвердили й не спростували озвучені Луценком дані. Там кажуть, що точне число нелегальних мігрантів нікому не відомо, бо частина з них живе „в тіні” й уникає контактів з властями. „Засвітитися” нелегали можуть або випадково, наприклад, під час перевірки в гуртожитку чи на будівельному майданчику, або свідомо – подавши прохання про політичний притулок. У міністерстві мають статистику лише про зареєстровані в поліції випадки. Так, 2005 року в Німеччині було затримано близько 1200 громадян України, які перебували в країні нелегально. А є ще чимало громадян інших країн - росіяни, молдавани, китайці, в’єтнамці чи пакистанці, які прямують до ФРН через Україну. „Справжній нелегал себе не видасть” Теоретично, через два роки Німеччина зможе відправляти цих нелегалів назад. Але на практиці все виглядає складніше, кажуть у міністерстві внутрішніх справ ФРН. Німецькі закони передбачають депортацію тільки тоді, коли точно встановлена країна, з якої прибули нелегальні мігранти. В цьому й полягає головна проблема, каже співробітник міністерства в Берліні, який попросив не називати його прізвища: „Ми рідко знаємо точно, на 100 відсотків, яким чином до Німеччини потрапила та чи інша людина. Нелегали, як правило, не розказують про себе, не називають свого справжнього імені, або говорять неправду. Наприклад, нігерійці кажуть, що вони з Анголи. У них немає при собі жодних паперів. Справжній нелегал ніколи не видасть себе, він робитиме все, щоб уникнути депортації і залишитися в Німеччині”. Нелегали добре знають найкращий метод досягти цієї мети – знищити паспорт, каже джерело в німецькому МВС. Встановити особу без документів складно, а депортувати її – ще складніше. В результаті: „Поки немає достовірних даних, у відомства з питань іноземців зв’язані руки. Це означає, що нелегал може залишатися в Німеччині”. Після першої спроби – друга Як і в інших країнах, спроба потрапити до Німеччини нелегально матиме наслідки, каже співробітник міністерства внутрішніх справ: „Хто хоч раз був депортований, не зможе знову потрапити до Німеччини легально. Йому просто відмовлять у видачі візи”. І все ж таки, як показує статистика, це правило не дуже відлякує бажаючих, так само як і більш серйозна небезпека нелегальної міграції, наприклад, задихнутися в автомобільному контейнері чи втопитися в морі на шляху до заможної Європи. Оглядачі переконані: якщо людина з будь-якого куточку світу поставила собі за мету дістатися ЄС, зупинити її не можна. Після першої невдалої спроби буде друга, потім третя і так далі. Роман Гончаренко |